«Я вам вже казав, що я людина аналітична і за освітою, і за характером, — заявив Вакарчук НВ, — тому, щоб проаналізувати свої можливості, я поїхав до Стенфорда [Стенфордський університет], найкраще у світі місце, де можна оцінити свої політичні перспективи й можливості».

За словами музиканта, навчаючись в Америці, він зрозумів, що без потужної, надійної політичної команди та досвіду в політиці хорошим президентом не стати, а робити мільйони людей заручниками свого марнославства і амбіцій він не був готовий.

«У мене залишалося дві можливості: відійти в бік або зробити те, що я зробив. Відійти вбік я б собі не дозволив, і зробив те, що зробив [заснував партію Голос], і чудово розумію, що комусь це не сподобалося, а хтось залишився розчарованим», — завершив свою думку колишній нардеп.

У відповідь на уточнювальне запитання про те, чи не шкодує він про підсумковий результат — створення нечисленної фракції в Раді в порівнянні з можливістю привести в політику набагато більшу кількість людей — Святослав Вакарчук заявив: «Я пропоную це питання обговорити через 20 років. Ви ж розумна людина і розумієте, що рано робити висновки».

Читайте повну версію обіду зі Святославом Вакарчуком у свіжому номері журналу НВ — № 9 від 11 березня 2021