Хто є хто у справі Чауса? Колишній генпрокурор Рябошапка в інтерв'ю НВ пояснює суть та перспективи справ, до яких причетний екссуддя
З ексуддею Миколою Чаусом мало працювати НАБУ, СБУ неодноразово порушило закон, а винна — Венедіктова, стверджує у розмові з Радіо НВ колишній генеральний прокурор України Руслан Рябошапка.
У своєму свіжому інтерв'ю він розповідає, які кримінальні провадження пов’язані з Чаусом, чи мають вони перспективу та у чому цінність екссудді, якого підозрюють у корупції.
— Можете пролити світло, ця гонитва за Чаусом, що це було?
— Давайте почнемо з історії 2016 року, коли Чаус опинився в Молдові. Є офіційна слідча версія, яка відображена в судовому рішенні про дозвіл на затримання Чауса і доставлення його до антикорупційного бюро. Так от там зазначено, що деякі особи, які були пов’язані з управлінням державної охорони, а також із окремими народними депутатами, які є близькими чи були близькими до колишнього президента, були причетні до незаконного переправлення Чауса за державний кордон, за межі України, в Молдову. Це офіційна версія, яка сьогодні існує.
А потім, декілька місяців тому Чаус так само несподівано зник із Молдови, і треба нагадати, що на той момент завершувалася законна процедура екстрадиції, вже всі механізми щодо оскарження були вичерпані і Чауса через декілька днів чи тижнів мали офіційно, в законному порядку віддати до антикорупційного бюро України. Проте цього не сталося. І цього не сталося з тієї причини, що якби Чауса віддали до антикорупційного бюро в законному порядку, то тоді його можна було би притягнути до відповідальності тільки за той злочин, який йому інкримінувався, — це хабарництво, і вся юрисдикція щодо Чауса була би тільки за антикорупційним бюро.
Але його було викрадено і потім ми бачили цю історію з гонитвою Національного антикорупційного бюро за Службою безпеки. Служба безпеки переховувала Чауса і потім він «неочікувано» знайшовся в Феофанії, яка підпорядкована Державному управлінню справами, яке, у свою чергу, підпорядковано президентові. Така напівдетективна історія, і тут слідство має з’ясувати, чому Служба безпеки так вчинила. І Національне антикорупційне бюро вже відкрило три провадження, наскільки я знаю, для того, щоби з’ясувати, хто був винуватий, які були мотиви не віддавати Чауса і переховувати його силами Служби безпеки України.
— А чи могло статися так, що до викрадення на території Молдови і переміщення до України були не причетними люди з великими погонами?
— Якщо абстрагуватися від детективних версій, напівгазетних, то є офіційна версія слідства, яке завершила прокуратура в Молдові. Вони стверджують, що до цього викрадення були причетні українські спеціальні служби. Більше того, було надіслано запит до українських правоохоронних органів із проханням вчинити певні процесуальні дії, і в цьому запиті вказані конкретні паспортні дані конкретних людей, які працюють в українських спеціальних службах. Тобто ці люди були встановлені офіційно слідством нашої сусідньої держави.
— А хто давав їм наказ?
— Для цього і має бути проведене розслідування і це має бути встановлено. Можливо те, що Служба безпеки України так ховала Чауса від антикорупційного бюро, і було пов’язано з намаганням приховати вчинення того злочину, пов’язаного з викраденням Чауса з Молдови на територію україни.
— Існує така ледь не конспірологічна теорія про те, що це все було зроблено для того, щоби висунути Чаусу звинувачення, наприклад, у незаконному переході кордону і, відповідно, потенційно звільнити його від відповідальності за справами НАБУ. Таке могло бути?
— З юридичного погляду — ні, це ніяк не виключає притягнення його до відповідальності за хабарництво за справою, яку розслідує Національне антикорупційне бюро. Служба безпеки говорила у своєму офіційному повідомленні, що він перебуває під їх захистом. Однак антикорупційне бюро почало з’ясовувати і ставити конкретні запитання в процесуальному порядку, то Служба безпеки вирішила, що краще перемістити Чауса до Феофанії для того, щоби НАБУ могло вже офіційно повідомити йому про підозру і затримати його фактично.
— А як тоді можна пояснити дії СБУ, яка тікала від НАБУ? Можливо, між ними має бути прописана якась координація, а не аж конкуренція?
— Точно не співпраця, у Служби безпеки були свої мотиви переховувати Чауса від НАБУ і, можливо, їм був потрібен конкретний, декілька днів для того, щоби з’ясувати, що Чаус збирається говорити і що він не збирається говорити. Можливо, щоб переконати його певну інформацію розкрити чи не розкривати. Координація між правоохоронними органами — це функція прокуратури, яка передбачена законом. Але ми бачили, що генеральний прокурор [Ірина Венедіктова] у суботу замість того, щоби зібрати координаційну нараду між головою Служби безпеки, керівником НАБУ, вона була на футболі. А зараз вона взагалі у відрядженні поза межами України, і фактично ніхто цієї координації не здійснював. Якби така робота була проведена, то звісно, що ніяких конфліктів між НАБУ та СБУ не було би.
— Наскільки законно впливати на свідчення Чауса і наскільки вони могли досягти якогось результату, якщо це справді сталося?
— Це незаконно, ціла низка порушень закону була допущена. Усі в цій країні знали, що справа розслідується Національним антикорупційним бюро, цього не могли не знати працівники Служби безпеки України, тим більше НАБУ офіційно інформувало Службу безпеки, що Чаус має бути доставлений за рішенням суду саме до антикорупційного бюро. Вони це знали, але тим не менше продовжували вчиняти злочини. І для того, щоби приховати один злочин, вони вчинили низку інших злочинів.
Що буде говорити Чаус, що не буде — тут важко сказати. Чаус у такому психологічному стані, що будь-які обіцянки, які він давав два чи три дні тому, він може абсолютно так само швидко забути і почати говорити неприємну для когось правду.
— Якщо Чаус почне давати свідчення, то це може бути бомбою і ледь не дозволить посадити Петра Порошенка, п’ятого президента України. Наскільки ці чутки чи припущення можуть бути вірними?
— Мені здається, що бажання використати показання Чауса для того, щоби посадити, грубо кажучи, притягнути до відповідальності Петра Порошенка — є головною ідеєю викрадення Чауса з Молдови і продовження цієї спецоперації вже в Україні. Але ж покази Чауса не можуть бути єдиним джерелом доказів для цього. Вони повинні супроводжуватися ще іншими доказами. Я не впевнений, що в слідства ці докази є чи можуть з’явитися. Тим більше, через п’ять років після того, коли ця подія відбулася. Тим не менше, є офіційна слідча версія, що посадові особи, які причетні до державної охорони, і певні народні депутати, близькі до Петра Порошенко, могли бути причетні до вивезення Чауса до Молдови. Якщо це дійсно так, то ми можемо побачити, що справа буде передана із НАБУ до Служби безпеки України, і будемо бачити розвиток саме цієї версії.
Інтерв'ю з Русланом Рябошапкою
— Обидві справи тоді перейдуть до СБУ?
— Вони можуть і вони повинні розслідуватися різними органами. Тому що ті дві статті, за якими відкрили кримінальне провадження Служба безпеки України, вони, в принципі, належать до підслідності Національної поліції. І Служба безпеки не повинна була б їх розслідувати. Але тим не менше вони розслідують це в СБУ. Вони можуть їх розслідувати паралельно. А справи, які знаходяться в юрисдикції НАБУ, не можуть бути по закону передані в Службу безпеки України. Але генеральний прокурор може це зробити для того, щоб, власне, віддати повністю Чауса в руки СБУ і продовжувати підтримувати версію про причетність колишнього президента до вивезення Чауса до Молдови.
— Очільниця Офісу генерального прокурора може ухвалити таке рішення?
— Зараз може бути придумана причина — щось типу конфлікту інтересів, який може бути наявний в НАБУ. І цю справу можуть передати до Служби безпеки України. Наголошу на цьому, це зовсім незаконно, тому що Кримінально-процесуальний Кодекс виключає будь-яку можливість передачі справ, які підслідні НАБУ, до інших правоохоронних органів.
— Зараз Чаус скаже, що він точно знає, що конкретний депутат А чи депутатка Б, і оці співробітники допомогли йому втекти з України в Молдову. Його слів буде достатньо?
— Однозначно, що ні. Після таких перипетій, можливого тиску, впливу на нього, очевидно, що їх буде недостатньо, їх треба підтверджувати іншими доказами. Саме тому цінність, власне, слів Чауса може бути не в певному доказовому сенсі, а в певному інформативному. Ця інформація може дати напрямок слідчим детективам, де шукати інші докази, і якими іншими доказами може встановити чи спростувати вину тих чи інших осіб.
— Про перевезення Чауса в інший бік кордону поговоримо. Зараз вже молдовські силовики сказали, що до цього причетні певні люди з певних служб в Україні. Як це має розслідуватися?
— Вони знають їх прізвища, вони мають їхні паспорти закордонні. Тобто вони повністю розкриті і ідентифіковані. А от що з цим робити я тепер не знаю теж. Тому що після затримання вже в Україні Чауса Службою безпеки, Антикорупційна прокуратура Молдови надіслала ще один запит. І от, власне, як тепер українська сторона буде виходити з цієї ситуації, мені дуже важко з’ясувати. Якщо українська сторона буде рухатися так, як це передбачено конвенціями й українським КПК, то очевидно, що нам доведеться визнавати те, що представники наших спецслужб були до цього причетні. І ще й офіційно це встановити, і ще й засудити таких осіб.
— Це треба, щоб СБУ розкрило якісь свої документи? Як це можливо взагалі? І чи має Молдова можливості дотиснути Україну розслідувати цю справу?
— Я б не говорив, що Молдова може дотиснути Україну розслідувати, але влада в країні може змінюватися достатньо швидко. І ми бачимо, що ці зміни влади, інші керівники правоохоронних органів можуть активізувати це розслідування і з’ясувати всі обставини. Національне антикорупційне бюро вже сьогодні розслідує дії працівників Служби безпеки, які були пов’язані з викраденням Чауса в Вінницькій області і доставленням його в Київ. Під час цього розслідування можуть бути з’ясовані деталі, які пов’язані з викраденням Чауса з Молдови. Все залежить від політичної волі і від того, наскільки правоохоронна система є незалежною. Сьогодні ми бачимо, що вона не є незалежною, і очевидно, що навряд чи сьогодні ми побачимо результати такого розслідування.
— Ми вже багато років говоримо про необхідність реформування СБУ і забирання у них функції слідства. Кому, на вашу думку, найвигідніше, щоб цю функцію ще не забрали?
— Тим, хто нею сьогодні користується, власне, для свого збагачення або для зміцнення свого політичного впливу. Голова Служби безпеки України Іван Баканов категоричний противник реформи Служби безпеки. У мене теж було багато дискусій і з президентом, і з Іваном на цю тему, він завжди виступав за те, щоб цю реформу відтермінувати, і за те, що ця реформа взагалі не потрібна. Тому якщо немає підтримки від голови відомства, то очевидно, що реформа не відбудеться.
