«Путін вбив мою ученицю». Що думають на лінії фронту про військову допомогу США та Трампа — репортаж СNN
Однією з підстав для можливого імпічменту Дональда Трампа може стати затримка військової допомоги Україні, якщо вона була використана як інструмент тиску на офіційний Київ.
Поки ж у Вашингтоні розгорається політичний скандал, українські військові борються за землі своєї країни в окопах, що нагадують про часи Першої світової війни — і готові продовжувати незалежно від того, чи будуть допомагати їм США, пише CNN у своєму репортажі з прифронтового селища Широкино (Донецька область).
НВ наводить повний переклад цього тексту, опублікованого під заголовком Від битви у Вашингтоні до лінії фронту в Україні (From Washington’s fight to the front lines in Ukraine ).
***
На лінії фронту війни України з Росією побутові умови примітивні, а ворог близький. На одній з українських позицій на південному сході країни [біля селища Широкино — прим.ред.] війська б’ються з виритих в землі окопів, вигини яких пронизують рівнинну місцевість.
Боєць з густими вусами стоїть на чатах з автоматом на плечі. Приблизно за 600 м звідси можна побачити мішки з піском — позицію підтримуваних Росією сепаратистів.
«Вони використовують безпілотники, щоб скидати міни на наші позиції», — каже CNN командир Павло Сергійович, киваючи в бік ворога.
Він розповідає, що 10 днів тому одного з його людей застрелив снайпер. Застрелив під час режиму тиші, який регулярно порушується.
Після п’яти років війни і понад 13 тис. смертей зовнішній світ забув про конфлікт в Україні — доти, доки політична криза в Америці знову не вивела його в заголовки газет.
У липні, коли президент Дональд Трамп закликав нового українського президента Володимира Зеленського дати хід розслідуванню щодо свого політичного суперника, колишнього віце-президента Джо Байдена, США призупинили надання Україні $400 млн військової допомоги і допомоги в сфері безпеки — і це тривало кілька місяців. Чи були ці кошти інструментом тиску, щоб примусити [Київ] до антикорупційного розслідування [проти сина Байдена], і чи може це бути причиною імпічменту — саме ці факти лежать в основі розслідування, яке ініціювали щодо президента демократи з Палати представників.
На той час, коли Павло Сергійович і його бійці дізналися про «заморожування» військової допомоги, ці кошти вже були розблоковані. Однак затримка залишила осад. Сергійович говорить CNN, що він був «засмучений і розчарований»: «Америка — наш найсильніший і найважливіший союзник».
Як залучені США
На лінії фронту не так вже й багато доказів американської військової допомоги, крім виготовлених у США джгутів, перев’язувальних матеріалів та приладів нічного бачення. Поле бою біля Широкино, з його виритими вручну окопами, радше нагадує про історії з фронтів Першої світової війни, ніж про конфлікти 21-го століття.
Основною зброєю, яку США погодилися продати Україні, є протитанкові ракети Javelin, про які Зеленський згадав у своїй розмові з Трампом 25 липня. Однак Сполучені Штати приписали, що цю систему не можна застосовувати на передовій, де такий крок може призвести до ескалації конфлікту з російської сторони.
Однак в десятках розмов з українськими солдатами і цивільними особами стає зрозуміло, як почуваються люди тут, всередині боротьби Давида і Голіафа — на війні з Росією. Підтримка з боку Сполучених Штатів вважається вкрай важливою, щоб хоч трохи вирівняти співвідношення сил, оскільки Україна намагається відвоювати частини своєї країни, якими наразі керують підтримувані Росією сепаратисти.
На протилежному кордоні України — так далеко від окопів Павла Сергійовича, наскільки це взагалі можливо — є більш явні свідчення підтримки США. Військові наставники з США спільно з інструкторами з Канади, Великобританії та кількох інших держав НАТО тренують українських військових у Яворівському центрі бойової підготовки.
У день візиту CNN на полігон українські військові практикували атаку під пильним наглядом капітана армії США Метью Чепмена.
«Я дуже пишаюся роботою, яку ми виконали, і зусиллями, вкладеними у ці навчання, — говорить Чепмен. — ми бачимо українських солдат — і бачимо, як поліпшується їхня підготовка, як вони стають єдиною командою і смертоносною бойовою силою».
У відповідь на питання про його реакцію на тимчасове заморожування американської допомоги Україні Чепмен каже: «Особисто я не звертаю уваги на американську зовнішню політику чи політику взагалі, поки я тут. Ми зосереджені виключно на поточній місії. Ця тема навіть не спливає в розмовах».
Його український колега, лейтенант Назар Шпак, погоджується з цим. На питання про те, чи є США надійним союзником, він рішуче киває: «Абсолютно, так, абсолютно».
Тривога через Путіна і Трампа
На сході України реальний вплив цього конфлікту досі належить оцінити. Майже 1,5 мільйона людей стали переміщеними особами після того, як масивні обстріли руйнували місто за містом.
У шахтарському місті Торецькому поїхала половина населення, а більшість вугільних шахт було закрито. На центральній площі пустує згоріла будівля міської ради — похмуре нагадування про запеклі бої між сепаратистами, які захопили місто, і українською армією, яка знову їх витіснила.
Лінія фронту тепер знаходиться на відстані більше п’яти миль звідси, однак Леонід Макаров говорить, що бойові дії ще далеко не закінчено. Минулого року 26-річний учитель історії втратив одну зі своїх учениць. Дарину Каземірову було вбито через лише декілька днів після свого 15-річчя, коли артилерійський снаряд, випущений підтримуваними Росією сепаратистами, впав в садку її бабусі, розповідає Макаров.
Він досі намагається переосмислити цю подію, як і настільки мінливе ставлення президента Трампа до України і Росії: «Коли я чую, як Трамп каже, що Володимир Путін хороший хлопець — це так дивно. Путін вбив мою ученицю. Це стосується і мене».
У будинку для літніх людей неподалік Олена Салаєва каже, що їй вже все одно, хто переможе в цій війні. Пенсіонерці довелося покинути свій будинок п’ять років тому, після того як вона отримала осколкове поранення, збираючи помідори на своєму городі. Повернутися назад вона не змогла.
«Ми просто хочемо, щоб більше не було війни, і щоб у кожного було своє мирне життя», — каже Салаєва.
Побоювання про майбутнє
Минулого місяця Зеленський оголосив про підтримку поетапного мирного плану, згідно з яким окуповані райони східної України отримають особливий статус самоврядування після проведення місцевих виборів.
Але попереду довгий шлях, і політична криза в Сполучених Штатах ще може знову вплинути на Україну. Зберігаються побоювання, що двопартійну підтримку України може підірвати поляризація [політичних сил в США], обумовлена процесом імпічменту. І якщо американські законодавці більше не будуть виступати [на підтримку України] спільно, це може посилити вплив Росії.
Там часом Павло Сергійович знизує плечима в своєму окопі і каже, що його бійці будуть продовжувати боротися — з підтримкою США або без неї: «Ми продовжимо боротися, навіть якщо весь світ буде проти нас. Це наша земля. Який ще у нас вибір?»
