Суд всемогутній. Як голова Окружного адмінсуду Павло Вовк став найскандальнішим «вершителем доль» в Україні
Публікація НАБУ записів розмов голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка розкрила масштаб його зв’язків і величезного впливу на вітчизняну Феміду.
У щорічному НВ Топ-100 найвпливовіших українців на перших місцях зазвичай перебуває президент, його помічники та мільярдери. Але якщо вірити опублікованим Національним антикорупційним бюро (НАБУ) 17 липня 2020 року записам розмов 42-річного Павла Вовка, голови Окружного адмінсуду Києва (ОАСК), у списку впливових на лідерських ролях має бути саме цей служитель вітчизняної Феміди. Сам він так оцінює свою роботу: «Ми — єдиний суд, який взагалі нах***й за п’ять років пережив їх усіх. Неліквідований, нереформований, неоціненний».
Розмову було записано ще торік, коли НАБУ вперше взялося за Вовка. Тоді ж детективи, які таємно знімали інформацію у його кабінеті, почули ще одне одкровення голови ОАСК. У бесіді з кандидатом у Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС) Вовк так окреслив свої завдання на майбутнє: «Ми маємо думати не тільки про своє членство [лояльних до ОАСК представників у ВККС], а про ймовірну можливість захопити владу».
Анонсоване захоплення поки не відбулося: в середині липня НАБУ не тільки опублікувало — вже вдруге, нову порцію, — повні несподіванок одкровення Вовка, але ще і повідомило про підозру йому, його заступнику Євгену Аблову, п’ятьом суддям ОАСК, голові Держсудової адміністрації (ДСА) Зеновію Холоднюку і кільком адвокатам. За версією слідства підозрювані створили злочинну організацію і хотіли захопити владу шляхом встановлення контролю над ВККС і Вищою радою правосуддя (ВРП).
Втім, Вовку не варто вішати голову — йому все ще може вдатися. Хоча розпочате НАБУ провадження і оприлюднені записи спричинили великий резонанс у ЗМІ, главу ОАСК так просто під монастир не підвести — у суддівському середовищі, схоже, рука руку завжди миє. 23 липня ВРП одноголосно винесла рішення «про застосування заходів із забезпечення авторитету правосуддя» і закликала НАБУ утриматися від інформаційних і політичних кампаній, заяв і дій, які можуть вплинути на незалежність судової влади та підірвати авторитет правосуддя.
«Такий крок ще можна було б зрозуміти, якби члени ВРП паралельно заявили, що дії, зафіксовані на плівках, неприпустимі. І якщо виявиться, що це [розмови, які звучали в кабінеті Вовка] правда, то це ганьба для всієї судової системи», — каже Галина Чижик, експертка Центру протидії корупції (ЦПК).
Але ВРП, на її думку, лише захистила Вовка і Ко.
Дивним чином повівся і офіс генпрокурорки (ОГУ). Заступник генпрокурорки Андрій Любович підписав підозри суддям й іншим фігурантам плівок, але незабаром після цього його усунули від розслідування. А генпрокурорка Ірина Венедіктова досі не передала до ВРП клопотання про відсторонення підозрюваних суддів від їхніх посад.
На захист ОАСК став і Печерський райсуд Києва: він постановив, що ОГУ має відкликати провадження проти Вовка і Ко в НАБУ і передати його до іншого правоохоронного органу.
Ані слова про скандал публічно не сказав і президент Володимир Зеленський.
Роман Маселко, адвокат і член правління громадської організації Dejure, не здивований подібною «обережністю» можновладців: «Адже на плівках усе чітко зрозуміло: у них [суддів ОАСК] є влада, вони можуть все вирішувати і тому всім вигідні».
