Блиск і злидні ОПЗЖ. Команда колишніх регіоналів занурюється у внутрішні чвари, хоча її рейтинг зростає
Зростання популярності партії Юрія Бойка і Віктора Медведчука може зіграти з нею злий жарт — команда колишніх регіоналів занурюється у внутрішні інтриги і протиріччя.
Для 62-річного Миколи Гордійчука, жителя невеликого села Базар’янка в Одеській області, партія Опоплатформа — За життя (ОПЗЖ) стала останньою надією. Раніше він завжди голосував за Партію регіонів (ПР), а після зникнення останньої став симпатизувати новому проєкту, створеному колишніми регіоналами. Приблизно так само вчинили, за словами Гордійчука, і багато його односельців. «Якщо ще й ОПЗЖ не зможе підняти Україну з цієї ями і не прибере цих іноземних дармоїдів, тоді залишається тільки одне: вила і коси» — так селянин формулює ідею, яка підштовхнула його в обійми політичної команди Юрія Бойка, Сергія Льовочкіна і Віктора Медведчука.
Не в одній лише Базар’янці є такі адепти боротьби з «іноземними дармоїдами» — ОПЗЖ має помітну підтримку і загалом по Україні.
Серпневе опитування соцгрупи Рейтинг показало, що Бойко і Ко — № 2 у всеукраїнській табелі про ранги: за пострегіоналів готові віддати голоси 17,8% виборців. Кращий результат лише у президентської Слуги народу (СН) — 25,9%. А ось Євросолідарність Петра Порошенка відстає, зібравши 15,7% голосів.
Водночас ОПЗЖ, що навіть важливіше, ще й в 1,7 разу наростила свій рейтинг проти липня минулого року.
Партія впевнено виходить за межі своєї електоральної бази — сходу країни, що традиційно підтримує проєкти на кшталт ПР. І якщо в середині літа 2019-го в центрі країни за неї готові були проголосувати 7% виборців, то в липні 2020-го — 11%. Зросла підтримка ОПЗЖ і на півдні — з 14% до 18%. Само собою, усталилося становище цієї сили і на сході — з 26% до 35%.
Частково підйом про-ОПЗЖ-шних настроїв політолог Віталій Кулик пояснює ослабленням позицій СН, викликаних розчаруванням частини електорату вчинками нинішньої влади. Крім того, команда Бойка — Медведчука грамотно працює з виборцями, залучаючи лідерів громадської думки. Свою лепту вносить й інформаційна політика пулу каналів, які належать депутатові ОПЗЖ Тарасу Козаку, товаришу путінського кума, — 112, NewsOne і Zik, а також Інтера, контрольованого Льовочкіним і Ко.
І на осінніх місцевих виборах ОПЗЖ розраховує отримати вдосталь мандатів у регіональних радах, особливо на сході та півдні країни.
Але в усій цій красі є одна вада: за словами політолога Володимира Фесенка, всередині ОПЗЖ розростаються протиріччя між основними її складовими елементами — групами Льовочкін — Бойко і Медведчук — Вадим Рабінович.
Дві ці команди, наприклад, досі не можуть поділити шкуру невбитого ведмедя — не вирішили, кому йти на вибори мера Одеси. Перша зі згаданих груп просуває кандидатуру народного депутата від ОПЗЖ Миколи Скорика, а друга — ще одного представника фракції, Тетяну Плачкову. За даними джерел НВ у керівництві партії, це питання дійсно досі не має відповіді.
«Напруження у партії зросло, протиріччя посилилися. Тому потенційно, якщо вони загостряться, все може закінчитися так само, як було з Опоблоком [попередник ОПЗЖ], — розколом», — каже Фесенко.
