За словами Сюмар, таке рішення ухвалили через те, що Кабінет міністрів визначатиме, хто з правоохоронних та антикорупційних органів матиме бронь, а хто має бути мобілізований. Також — через те, що уряд може ще більше обмежити виїзд з України для інших категорій «без будь-якої чіткості», через незрозумілість, які документи потрібно надати, щоб довести факт догляду за людиною з інвалідністю, та через можливі ризики при стягненні за невідкритий електронний кабінет призовника.

«Поки що ТЦК передаватиме дані тих, хто кабінет не зробив, у поліцію, і поліція виписуватиме протоколи про порушення. Усе виписано знову нечітко і сумнівно щодо відповідності Конституції… ми запропонували, як його доопрацювати», — написала Сюмар.

Також, як заявила нардепка, у Міноборони та Генштабі «фактично визнали», що норма про демобілізацію за 36 місяців служби з початку воєнного стану «є декларативною».

"…По суті, військовослужбовець за 36 місяців отримує право тільки написати рапорт про звільнення. Але рішення, кого і коли демобілізувати, ухвалюватиме Ставка верховного головнокомандувача", — сказала вона.

Читайте також:

Скільки служити, де чекати повісток і за що каратимуть: розбір головних новацій законопроєкту про мобілізацію

За словами заступника голови Ради Олександра Корнієнка, законопроєкт можуть розглянути в першому читанні вже цього тижня.

30 січня уряд зареєстрував у Верховній Раді нову редакцію законопроєкту про мобілізацію. Він пропонує, зокрема, запровадити повістки через електронний кабінет призовника. Також серед нововведень — знизити призовний вік до 25 років, встановити строки для демобілізації — 36 місяців, запровадити добровільну мобілізацію для засуджених, обмеження для ухилянтів, заборонити державну службу без військового вишколу тощо.

31 січня заступник голови оборонного комітету Ради Єгор Чернєв заявив, що у нардепів досі є запитання до законопроєкту про мобілізацію, але друга версія, за його словами, більш робоча.