Політична партія Голос, яка виглядала монолітною командою відомих юристів, активістів і бізнесменів, дала помітну тріщину. Шість її депутатів — Соломія Бобровська, Роман Лозинський, Ярослав Юрчишин, Олександра Устінова, Ольга Стефанишина та Володимир Цабаль — отримали від політради партії попередження за голосування в унісон з монобільшістю: вони підтримали спрямування законопроєкту до Конституційного суду про розширення повноважень президента по призначенню глав НАБУ і ДБР.

Як пояснила НВ глава Голосу Кіра Рудик, насправді це не попередження, а засудження дій партійців, яке немає достатньої політичної сили, щоб когось через нього вигнали.

А от Юрчишин упевнений у зворотному: партія, як вважає він, вже репетирує виключення його з однодумцями. Проблеми в команді, начебто, загострилися ще з кінця минулого року. Справжня суть невдоволення пов’язана з тим, що Рудик разом з головою фракції Ярославом Железняком постійно веде негласні перемовини з керівником Офісу президента (ОП) Андрієм Єрмаком.

Рудик і Железняк начебто ще й узурпували партійну казну і закрили частині команди доступ до медіа.

Що ж відбувається насправді? НВ дізнався версію Рудик.

ЦЕ НЕ КОНФЛІКТ, А ПРОБЛЕМА ЗРОСТАННЯ

— Чи стане цей конфлікт знищенням і так скромних рейтингів Голосу?

— Питання рейтингів — це ж завжди питання часу, в який ці рейтинги проводяться. Ця історія — це, перш за все, криза росту. В мене вже таке було в попередній кар'єрі, коли невелика група людей розростається до великої команди. Те, що відбувається з партією зараз, — болючий процес. Ми його переживаємо в стислий період: за минулий рік партія від 20 депутатів виросла до додаткових 350, які з’явилися у нас після місцевих виборів, і кількість партійців у нас невпинно зростає.

— У вашій фракції з’явилася частина людей, у яких є власна позиція. Вони виголошують її у пресі. Ви бачите тут ваше недопрацювання у комунікації?

— Я — керівник не тільки 20 депутатів, а також організації. Основна засада якої — це демократія, що забезпечується статутом. За півтора року роботи нашої партії ми виконали 36% своїх обіцянок. Тому що концентрувалися на їх виконанні, а не криках з трибун, які відбуваються зараз.

— Щодо партійної демократії: Ярослав Юрчишин говорив, що він та його однодумці не були присутні під час рішення, яке було ухвалено щодо цього голосування. Це демократична процедура?

— Абсолютно, — така [процедура], як прописана у статуті. Ніде не вказано, [що потрібна їхня присутність]. Політрада прийняла найбільш м’яке рішення. Коли ми виходимо до зали, то ще раз домовляємося, як голосуємо. [У цьому випадку вирішили] «утриматися», а потім, після певних перемовин, деяка кількість депутатів голосує «за» той проєкт, що суперечить ідеології партії.

Читайте також:

Скандал в Голосі: депутат розповів, чи загрожує фракції розпад

— Частина Голосу атакувала антикорупційні органи? Чи як ви це назвете?

— Скажу по-іншому: це питання, яким чином президент і його команда виходять із ситуації з [директором НАБУ] Артемом Ситником, в яку вони самі себе загнали. Ми як партія висловили свою позицію. Окремі депутати вирішили піти врозріз. Це неправильний знак, який ми даємо іншим партійним організаціям.

— Чому ця група депутатів зайняла таку позицію?

— Думаю, у них були тільки добрі мотиви. Можливо, вони сприйняли позицію монобільшості, що це може бути ефективним кроком для затягування часу [по звільненню Ситника]. Як партія ми не погоджуємося з цим, бо за такою ж логікою можна спрямовувати до КСУ закон про мову.

— Олександра Устінова, яка відповідає в Голосі за антикорупційну політику, багато років займається цим напрямком, щоб навіть радити вам: як краще вчинити. Чому ви до неї не прислухалися?

— Абсолютно. Позиція наших колег за дві хвилини до голосування була «утриматися». Це не була відкрита позиція, яку би ми могли обговорити на фракції.

— Що змінилося за дві хвилини?

— Утримаюсь від коментування.

— Ви готові поступитися посадою голови партії, щоби всі групи всередині партії були задоволені?