Нещодавно у Європі набули чинності закони про цифрові послуги та про цифрові ринки, а також закон про свободу медіа, зазначила вона. Україна теж має запровадити у себе дію цих законів, коли приєднається до ЄС.

«Регуляція великих платформ — сьогоднішня реальність. До списку таких ресурсів входять зокрема Facebook, Meta, Amazon, та інші. На випадок порушень законом визначені надзвичайно серйозні санкції [щодо них]. Проте Телеграм туди ще не увійшов», — розповіла Ольга Герасим’юк.

До згаданого нею переліку входять платформи, які мають поширення на принаймні 45 млн користувачів. Ці відомості платформи надавали самі. Телеграм же подав цифру, трохи більшу за 39 млн.

«Але якщо порахувати, скільки разів і в якій країні користувачі заходять в Телеграм, і як розпорошена по Європі російськомовна аудиторія — основна аудиторія Телеграму — вони в цей список потраплять. За даними наших колег з естонського регулятора, наприклад, лише в Іспанії 25% юзерів споживають Телеграм, 11% — у Австрії. За деякою інформацією, над цим питанням зараз працюють європейські партнери, — додає голова Нацради. — Світом, фактично, керує з десяток великих цифрових платформ приватної форми власності. Вони мають бути підзвітні суспільствам».

Для України важливою у цій справі є співпраця з колегами з європейських регуляторів. Так, наша країна є учасницею EPRA — Європейської платформи регуляторів, куди входять всі «нацради» країн Ради Європи. Крім того, нещодавно Нацрада у статусі спостерігача була запрошена доєднатися до платформи регуляторів країн ЄС, ERGA. З низкою регуляторів Україна також має двосторонні меморандуми про співпрацю.

«Вищезгаданий європейський закон про регулювання цифрових платформ, наприклад, дав можливість оштрафувати Тік-Ток на 5,7 млн доларів за нелегальний збір персональних даних дітей без згоди батьків, зокрема — їхніх електронних адрес. На Телеграм же ми поки такого впливу не маємо. Але я переконана: час настав. Потрібна екстрена політична воля для цієї роботи», — підкреслює Ольга Герасим’юк.

Телеграм-канали стали дуже популярними зокрема й в Україні через їхню зручність у користуванні. Інформація через такі канали поширюється швидше, ніж через ті ж онлайн-медіа. Крім того, у Телеграмі ведуть свої сторінки державні діячі та структури, там само українців сповіщають про повітряні тривоги. Цією зручністю користуються і задля поширення дезінформації, зазначає очільниця Нацради:

«В Телеграмі немає до кого звернутися, надіслати скаргу користувача, попитати, повідомити про булінг, тощо. Як от, наприклад, це можна зробити у YouTube, Amazon, Facebook. Деякі країни, втім, уже вживають найсуворіші заходи в таких випадках. Як-от останнє повідомлення з Іспанії: там тимчасово заблоковано Телеграм через суд за піратство».

27 березня під час форуму Kyiv Stratcom Forum 2024 начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявляв, що месенджер Телеграм є проблемою для України з точки зору національної безпеки. Разом з тим, в СБУ вважають, що повністю заблокувати месенджер Telegram в Україні технічно важко, оскільки користувачі зможуть обходити заборону за допомогою сервісів VPN та інших технологій.