— Нещодавно ви в одному з ефірів, коли описували епізоди цієї «трубної» війни в Куп’янську, сказали, що окупанти досі ще черпають воду з неї, тому що внаслідок одного із прильотів цю трубу було пошкоджено і вода з річки Оскіл залила її, підтопила окупантів. Крім цього, я бачив, що наші бійці так само застосовували колючий дріт, розтягували в трубах. Я веду до того, що не сказати, що Сили оборони не знали про ці небезпеки, але, вочевидь, якісь групи противника все ж таки зуміли просочитися в Куп’янськ. Розкажіть, що зараз є в цих епізодах так званої містифікованої трубної війни?

— Треба говорити комплексно, [враховуючи] періоди часу, тоді буде все зрозуміло. Ситуація перша. Коли частина правобережного Куп’янська, а саме північної околиці, була контрольована Силами оборони, було вжито низку заходів. Яких саме? Будь-яка газотранспортна система має клапани. Ці клапани були перекриті. Вони перекриваються спеціальними автівками. Вручну їх відкрити не є можливим. Також в інженерному плані труба була пошкоджена для унеможливлення просочування противника.

Чому трубу не викопали? Тому що на той період часу в районі вже не могла працювати інженерна техніка Сил оборони. Тому що ця частина так чи інакше була під вогневим контролем противника завдяки мінометам, артилерії, реактивній артилерії й, що саме основне, безпілотників. Будь-який трактор, який приїхав би викопувати трубу, був би відразу знищений. Тому вирішили питання інженерними зарядами, інженерними боєприпасами, зробили всі заходи для того, щоб противник не міг проникати.