Залужний констатував, що війна зайшла в глухий кут і перетворилася на позиційну замість швидкої маневрової. Водночас він запропонував низку кроків, які б могли допомогти Україні уникнути виснажливої «окопної війни» — максимально сприятливого варіанту для РФ.

Читайте також:

Ми у Першій світовій. Залужний констатував глухий кут у війні і запропонував шлях до виходу з нього — головне з публікацій у The Economist

Зокрема у дев’ятисторінковому есе Сучасна позиційна війна та як у ній перемогти Залужний акцентував на тому, що для відходу від такої форми ведення воєнних дій Україні необхідно:

• завоювання переваги у повітрі;
  
• подолання глибокоешелонованої системи мінно-вибухових загороджень (МВЗ);
• підвищення ефективності контрбатарейної боротьби (КББ);
• створення та підготовка необхідних резервів;
• нарощування спроможностей радіоелектронної боротьби (РЕБ).

Ці та інші думки головнокомандувача ЗСУ викликали широкий резонанс в Україні, їх жваво обговорюють у соцмережах.

NV зібрав кілька поглядів українських лідерів думок щодо бачення Залужного та його рішення публічно озвучити серйозні виклики для України.

Інвестбанкір Сергій Фурса констатував, що Залужний знову виступив у ролі «дорослого у кімнаті» і виклав реальні факти. «І якщо ви сподівались на диво, а Залужний лишень написав, що див не буває, то вся справа у ваших очікуваннях, — нагадав Фурса. — А якщо ви хочете дива, то для вас є програма кандидата в президенти Арестовича. Кожному своє чтіво».

Натомість Валерій Залужний, підкреслює Фурса, не лише «описав ситуацію максимально чесно і детально, професійною мовою, але й вказав, що треба робити»: «Тобто він не скиглить. Він каже, що є проблема. А у цієї проблеми є рішення. І вказує напрямок».

Інвестбанкір переконаний, що свої публікації головнокомандувач ЗСУ призначав першочергово не для внутрішнього споживача, а західним партнерам України — «вказуючи напрямок тієї допомоги, на яку ми розраховуємо».

Читайте також:

Залужний вважає, що F-16 можуть вже бути «менш корисними». Нові ракети C-400 росіян долітають за межі Дніпра

«Тому якщо ви живете у дорослому світі, то не варто переживати через статтю Залужного. Він виходить в публічний простір дуже нечасто. І робить це не для того, щоб вказати на очевидні речі. А для того, щоб комунікувати задля рішення проблеми. Інше питання, чи здатен Захід дати нам те, що потрібно. Але поки ми не попросимо, ми не дізнаємось. І якщо не просити, то ми точно не отримаємо того, що нас може наблизити до перемоги. А там республіканці якраз у Конгресі питали, що треба для перемоги. Хотіли почути це, щоб голосувати за допомогу для України. От вам і відповідь. От вам і стратегія», — зауважив Фурса.

Окремо він підкреслив важливість того, що головнокомандувач ЗСУ визнав помилки: «Це прям схоже на диво для українських дописувачів. Залужний чесно визнав, що його оцінка адекватності Росії виявилась занадто адекватною».

«Тому див не буває. Є важка робота. Без гарантованого результату. Бо супротивник також сильний. І треба мати реалістичні очікування. Бо та туга, та втома, яка зараз є в Україні, стала результатом втому числі нереалістичних очікувань, які були весною», — резюмує Фурса.

Депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань аналогічно зауважує: «Якщо інтерв'ю Залужного у вас викликало сплеск розчарування, це значить, що ви живете в світі рожевих поні і єдиномарафонців. Виявляється є інший світ. Реальність», — нагадує Хлань.

Ірина Солошенко, волонтерка і керівниця проєкту Благодійний фонд Коло, рекомендувала уважно прочитати тексти Залужного як «доповідну записку, яку майже ніколи не озвучують».

«Всі по справі. Прочитайте. […] І якщо Головком про це говорить вголос, треба прийняти до виконання», — зауважує вона.

«Якщо ви плануєте жити в Україні і щоб не прийшлося будувати якусь іншу Україну десь в Північній Америці, то перестаньте обговорювати плани Арестовичей, а почитайте дуже багато слів від Валерія Залужного. […] Тут купа кроків, якщо ми їх не зробимо — не буде України», — відзначила Солошенко.

Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи і громадський діяч, погодився із Залужним у тому, що «Давид не може перемогти Голіафа у симетричній війні».

«На щастя, у нас є асиметрична стратегія війни, дякуємо Валерій Залужний і його команді. Але в нас ще немає асиметричної політичної стратегії перемоги, а вона конче необхідна. Бо держава не має таких експертів, а з громадським аналітичним середовищем уникає спілкування», — відзначив Пекар.

Масі Найєм, адвокат та правозахисник, який отримав важке поранення як військовий ЗСУ на фронті, вважає тексти Залужного важливим сигналом і для українського суспільства. «Я не маю нічого проти кави і мирного життя в містах. Завжди казав, що це найкращий показник ефективності ЗСУ. За однієї умови: коли потрібно поповнювати ряди, хлопці і дівчата біжать на допомогу. А до того часу навчаються, готуються. І вже якщо головнокомандувач Залужний публічно говорить про ухилянтів — справи дійсно погані. Може бути купа питань до держави, до ВЛК, до відсутності ветеранської політики… Але якщо ми не переможемо — вже не буде питань, бо не буде держави», — наголосив Найєм.

Юрій Богданов, фахівець зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики, підкреслив, що він «у захваті» від програмного есе Залужного.

«Мене цей матеріал надихнув компетентністю і робочим тоном. Легка і зрозуміла мова. Так, є специфічна лексика, але треба мати дуже невисокий рівень обізнаності про війну, щоб усе написане зрозуміти. Правильні акценти. Якщо тягнути з постачання зброї і обмежувати її номенклатуру, буде вам Перша світова війна. Якщо „перевертати стіл“ — то ми повернемося в режим динамічної війни, ініціатива в якій належить Україні та її партнерам. Посил дуже зрозумілий», — резюмує Богданов.

Читайте також:

В Україні потрібно розширити категорію людей, які можуть бути мобілізовані — Залужний

Він також зауважує, що щодо мобілізації Залужний лише констатував відомий стан справ. «Мобілізація тривала і триває, і триватиме. Що нового і негативного там можна було побачити? Хто не в Силах оборони України, той в черзі чи в лотереї. Трактуйте як хочете. Навіть якщо має статус, який зараз дозволяє залишатися цивільним. Це не зміниться до кінця війни», — нагадує Богданов.

Він висловив сподівання, що есе Залужного «прочитають ті, кому воно призначене»: «І в Білому домі, і в Пентагоні, і в Конгресі, і в європейських кабінетах, і в українських. І будуть діяти. Як перемогти — зрозуміло. Треба реалізовувати».

Олексій Панич, доктор філософських наук, перекладач і громадський діяч, член PEN Ukraine, вважає статтю Залужного кориснішою, ніж думки «тисячі експертів». «Коротко і компетентно про підсумки і перспективи війни на цей момент», — охарактеризував він публічний виступ головнокомандувача ЗСУ.

Андрій Кулібаба, військовослужбовець ЗСУ і громадський діяч, теж радить статті Залужного до прочитання усім українцям.

«Це важливо для вашого розуміння, того, як рухається війна та що маємо робити, щоб перемогти на полі бою. Тут немає конспірології, немає шапкозакидництва, чи драми, тому вона не буде такою популярною, як нещодавня стаття на TIME, та від цього якраз і є більш важливою, тут тверезий погляд на те, як є. Так, там звучать досить тривіальні речі для людей, які в контексті, та є важливим систематизація цього всього. Та що ключове, що це все лунає від Головнокомандувача ЗСУ», — зауважує Кулібаба.

«Ми маємо реально оцінювати загрози, аналізувати досвід та робити висновки», — наводить він одну з цитат, яку виділив для себе особисто.