«Ця війна почалася як фантазія в голові однієї особи». Письменник та історик Юваль Ной Харарі провів зустріч з українськими студентами

24 травня, 21:11
Юваль Ной Харарі, ізраїльський письменник, історик та футурист (Фото:Олександр Медведєв, НВ)

Юваль Ной Харарі, ізраїльський письменник, історик та футурист (Фото:Олександр Медведєв, НВ)

Весь світ із захопленням дивиться на сміливість українського народу, який бореться не лише за свою свободу, а й за захист досягнень людства, каже ізраїльський письменник, футуролог та історик Юваль Ной Харарі під час зустрічі зі студентами Української академії лідерства. НВ публікує основні тези його виступу.

Юваль Ной Харарі — історик, письменник, футуролог, автор таких бестселерів як Sapiens: коротка історія людства, 21 урок для ХХІ століття та інші. У четвер, 19 травня, Харарі провів онлайн-зустріч зі студентами, випускниками та викладачами Української академії лідерства. Зустріч модерував викладач Української академії лідерства Михайло Винницький. Під час дискусії говорили про те, які уроки для світу готує війна в Україні, як людство має впоратися з новими економічними викликами та яким буде світ після того, коли закінчиться ця війна.

Відео дня

НВ публікує найцікавіші тези з виступу Харарі під час онлайн-зустріч зі студентами, випускниками та працівниками Української академії лідерства.

Про фіаско путіна

Я дуже уважно спостерігаю за тим, що відбувається в Україні. І я вважаю, що це не просто регіональна чи локальна війна. Україна зараз перебуває на передньому краї боротьби за свободу в усьому світі. І те, що відбувається в Україні, матиме величезний вплив на весь світ. Ось один спосіб подивитися на це. Глобальний порядок, який будувався поколіннями, і який створив найбільш мирну та процвітаючу еру в історії людства, зараз перебуває у небезпеці.

Починаючи з 1945 року, жодного разу не бувало такого, що країна, яка має широке міжнародне визнання, стала об'єктом знищення через зовнішнє вторгнення. Саддам Хусейн намагався зробити це з Кувейтом. Йому це не вдалося, його звідтіля вигнали. І це була визначна подія, адже протягом більшої частини історії це було звично.

Всі імперії - Монгольська, Османська, царська Росія — постійно вторгалися до країн, завойовували їх. Це припинилося. І це змінило всю нашу ментальність. Просто вдумайтеся — протягом більшої частини історії найбільшою статтею витрат кожного короля, царя, імператора або султана було військо. Вони витрачали більшість коштів на фортеці, армії, флоти і так далі.

А от протягом останнього десятиліття, на початку ХХІ століття, середні витрати урядів на військо — і тут я кажу не лише про Європу, а й про весь світ — складають у середньому 6% державного бюджету. Уряди витрачають набагато більше на освіту, охорону здоров’я, соціальні видатки. І все це стало можливим у світі, де ми живемо, завдяки ері відносного миру кількох останніх десятиліть. Звісно, не йдеться про абсолютний мир. Я сам живу на Близькому Сході й чудово знаю, що насильство і конфлікти нікуди не поділися.

Але тип конфліктів, які ми бачили до 1945 року, зовсім інший. А тепер все опинилося під загрозою, адже путін порушив найбільше табу міжнародного порядку глобальної системи. Він насправді намагається знищити окрему країну, знищити цілу націю. Диктатори і різні режими в усьому світі уважно спостерігають за тим, що відбувається. Тож якщо йому вдасться, то ми бачитимемо дедалі більше путіних, які з’являтимуться в різних частинах світу. Епоха миру закінчиться, так само як і епоха процвітання. Бо країни у різних куточках світу, не лише в Європі, змушені будуть подвоювати, а то й потроювати свої витрати на оборону.

Ми бачили, що не лише Німеччина, а і Японія заявила про подвоєння свого оборонного бюджету. І якщо країна збільшує свій оборонний бюджет, то її сусіди, відчуваючи тривогу, зроблять те саме. Тож замість фінансування вчителів, медсестер, соціальних працівників, дедалі більша частина світу ставатиме схожою на росію, витрачаючи гроші на танки, ракети і кіберзброю.

Фіаско путіна, на яке ми сподіваємося, не лише в інтересах України чи її безпосередніх сусідів та сусідів росії. Це в інтересах кожної людини на Землі.

Про війни як уроки для світу

Війна — поганий спосіб творення змін. Але вони таки є способом творення цих змін. Вони змінюють світ. І не завжди на гірше. Люди вчаться на війнах і змінюють свою поведінку. Нації відкривають у собі, у своїх сильних сторонах, у своїх здатностях те, чого раніше в собі не помічали. Вони виковують нації, альянси, нові культури. Епоха миру і процвітання була великою мірою реакцією на жахливі війни ХХ століття. І було усвідомлення: якщо так триватиме і надалі, людство самознищиться.

Одна з найдепресивніших речей у цій війні — це те, що, здавалося б, ми вже мали б вивчити цей урок. А виходить — не вивчили. Тож доводиться вчити урок знову. І велике запитання, знову ж таки, що це за урок такий, який ви винесли з війни чи іншої жахливої події?

Часом через війни, як ця, через насіння ненависті, якими засіяна свідомість людей, може вирости ще більше ненависті. Люди виходять із війни сповненими ненависті. Ненависті до іноземців, до меншин. Вони мають власну інтерпретацію націоналізму — ненависті до будь-кого, хто не такий, як я.

Ці жахливі речі почалися через ненависть у свідомості лише кількох людей, а може навіть і однієї людини. Тому умовний я маю подбати про те, щоб не бути як путін. Справжній патріотизм — це про любов, і він не означає, що я маю конфліктувати з кимось. Звісно, якщо мене хтось атакує, я захищатимуся. Але саме в ім'я патріотизму і націоналізму я культивуватиму любов і співчуття, та аж ніяк не страх і ненависть.

Україна зараз — щось на кшталт електростанції, яка постачає енергію великій частині світу. Люди в усьому світі дивляться на українців із захватом. Водночас, вони витягують власні уроки з того, що у вас відбувається.

А Європа об'єдналася так, як це неможливо було уявити якісь три місяці тому. Фінляндія і Швеція вступають до НАТО, надсилають до України зброю. Швейцарія запроваджує санкції. Корпорації-гіганти виводять свої інвестиції з росії. І чимало з цього відбувається, бо всі бачать: Україна воює голіруч проти російських танків. І вони думають: «Я теж щось можу зробити, щоб виправити ситуацію».

Гадаю, на глибшому рівні Україна демонструє дуже важливі уроки для людей в усьому світі. Перший такий урок тісно пов’язаний із нацією, з націоналізмом. Між націоналізмом і лібералізмом немає протиріч. Захід останніми роками переживав культурну війну між лівими і правими, між лібералами і консерваторами. І ось посеред цього уявного протиріччя вам доводилося обирати: ви патріот чи ліберал. Мені здається, що українці вчать увесь світ: це — фальшива дихотомія. Тут не існує протиріччя.

Ще одне важливе питання цієї культурної війни на Заході - уявний конфлікт між націоналізмом та глобалізмом. Адже існують лідери-популісти, які кажуть: «Якщо ти патріот, ти не повинен підтримувати співпрацю з іноземцями та глобальними інституціями, Європейським Союзом і тому подібними».

А Україна показує нам, що це не так. Націоналізм — це не про ненависть до іноземців, це про любов до співвітчизників. І в багатьох ситуаціях найкраще можна подбати про співвітчизників, співпрацюючи з іноземцями. Ніхто не може сумніватися у справжньому патріотизмі українців. І водночас ми усвідомлюємо, що одна з ваших цілей у цій війні - вступ до Європейського Союзу. Кожен, хто вважає, що існує протиріччя між бажанням вступити до ЄС і бути справжнім патріотом, має просто поглянути на Україну і зрозуміти, що це не так.

Весь світ із захопленням дивиться на сміливість українського народу, який бореться не лише за свою свободу, а й за захист досягнень людства. І майбутнє всіх нас великою мірою залежить від вас. Сподіваюся, що народи, лідери, інші країни зроблять все від них залежне, щоб допомогти вам.

Про нації

Нації — це те, що створено людьми, людською свідомістю. Нації, поміж іншого — те, що творить основу системи охорони здоров’я. Я сплачую податки ізраїльському народові, державі Ізраїль. Держава за мої гроші будує лікарні в інших частинах країни. І я в тих лікарнях ніколи не буваю. Однак я все одно таким чином виявляю турботу про людей там. Це основа, завдяки якій вони отримують якісну медичну допомогу.

Нації - це не якась абстракція, якій ми повинні служити. Хороші нації служать своїм громадянам, це — їхнє призначення. Вони не літають у небесах. Це наші каналізації, це наші школи, це наші лікарні. Якщо ви це забуваєте і думаєте, що нація — щось на кшталт міфічної істоти, якій ви повинні служити і заради якої жертвувати життям, тоді ви отримуєте щось подібне до російських солдатів. Адже їм говорять: «Ви повинні воювати за славу росії чи за славу російської нації». Це ж абсолютно абстрактна ідея. Що від цього — від слави росії - пересічному російському громадянинові?

Насправді ми маємо на увазі, що готові ризикувати життям заради того, щоб наші співвітчизники — сім'я, сусіди та й незнайомці, які мешкають в іншому кінці країни — залишалися вільними. Щоб вони отримували якісну освіту, медичну допомогу і подібні речі. Якщо ми пам’ятаємо це, все чудово поєднується.

Про економіку

Економіка — це про ідеї, це не просто про купівлю чогось або куди ти хочеш інвестувати свої гроші. Гроші самі по собі — це лише культурна ідея. І ми зрозуміли це протягом останніх кількох місяців. Нагромаджувати ці сотні мільйонів доларів, готуватися до цієї війни роками, і — це було вражаюче — побачити, як фінансова система може просто заморозитися. І це заставляє вас задуматися: що таке гроші? Економіка не є незалежною, окремою від культури, окремою від філософії, окремою від ідеї в нашій свідомості.

Ідеї в нашій свідомості — це правила, які керують економічною системою. Вони виходить з нашої свідомості, не з фізики або біології. Тож змінюючи думку людей, водночас змінюємо економічну систему. Змінився шлях: великі компанії, як-от нещодавно Макдональдз, подумували про ідею інвестування грошей в росію. А тепер вони виходять з їхнього ринку. І це дуже важливо. Так, у результаті ви маєте зброю, бомби, ракети — але на рішення, чи постачати цю зброю чи ні, впливають культурні ідеї. Тут не може бути якогось розділення. Змінивши уявлення людей у Фінляндії, ви в кінцевому результаті змінюєте військовий баланс на Землі, вирішуючи, скільки танків чи літаків належать до НАТО чи ні.

Про Китай та Індію

Росіяни продовжують чимало говорити про те, що НАТО загрожує їм, що вони його бояться. Але немає причини боятися НАТО. Це — лише російська пропаганда. Який член НАТО думає про те, щоб вторгнутися до росії? Німеччина чи, може, Франція хочуть вторгнутися до росії? Це просто смішно.

Реальна загроза для росії у геополітичному плані йде зі Сходу, не із Заходу. На сході Уральських гір близько 30−40 мільйонів людей та величезна кількість території й ресурсу у нафті, газі, золоті. І це важлива територія для інтересів Китаю. І що насправді відбувається: Китай стає домінуючою силою. Я не думаю, що вони вторгнуться до росії, їм це і не потрібно. росія стає слабкою, ізольованою, вона стає маріонетковою державою Китаю. Тож що Китай не говорив би про ситуацію в Сибіру, російському Далекому Сході, Центральній Азії, Таджикистані, Казахстані — росія не зможе чинити опір. З усіма мріями путіна зробити росію великою знову, він зробить її провінцією Китайської імперії.

І це також має вплив на іншу азійську країну — Індію. Десятиліттями Індія та росія були близькими друзями. Саме тому Індія зараз не засуджує росію, жодним чином не реагує на ці події. Росія ж — найбільший постачальник зброї для Індії.

Якщо росія зблизиться з Китаєм і справді стане його маріонетковою державою — це матиме далекосяжні наслідки для Індії. Тому що найбільший страх Індії — війна з Китаєм. І якщо твій найбільший постачальник зброї — росія, але ти боїшся війни з Китаєм, а росія стане його маріонетковою державою, то на таку конструкцію не можна більше покладатися. Тож Індія також має переглянути свої позиції і, можливо, зблизитись із Заходом.

Те, що робить путін, дуже послаблює геополітичну позицію росії стосовно Китаю та Індії.

Про Європу та Америку

Захід залишається найпотужнішим блоком у світі. І найбільша небезпека, з якою він стикається — внутрішній поділ, внутрішній конфлікт. І ось саме це хвилює найбільше, особливо у Сполучених Штатах. І політична температура там постійно підвищується. В центрі уваги — справа Роу проти Вейда (Roe vs. Wade) і можливість того, що Верховний Суд перегляне своє попереднє рішення у цій справі. Демократи і республіканці у США зараз бояться, а іноді й ненавидять одне одного — більше ніж будь-кого іншого у світі.

Під час Холодної війни вони боялися, що росіяни прийдуть і знищать їхній спосіб життя. А тепер вони очікують того самого від сусідів через дорогу. А демократія так довго не виживе. Якщо ви думаєте, що інші люди — це не ваші політичні суперники, а ваші вороги, то це не про демократію. Суперництво — це нормально. Ви думаєте так, я — інакше. Інколи перемагаєте ви, інколи я. Так працює демократія, це нормально. Але якщо я думаю, що ви — мій ворог, який намагається знищити мене, тоді приходить громадянська війна або диктатура. Але точно не демократія.

Європа має бути готова. Їй не треба скаржитися — ніхто не знає, що відбудеться у США, хто стане наступним американським президентом у 2024 році. Європа має бути готовою до ситуації, коли Америка буде поглинута власними конфліктами, займе ізоляціоністську позицію і, можливо, навіть стане менш демократичною. І тоді ЄС доведеться пройти цей шлях і стати більш незалежною світовою потугою.

Про ядерну зброю

З одного боку, ядерна зброя запобігає війні між надпотугами. З іншого, дає змогу ядерним державам розв’язати війну, як-от росія зробила проти України, не боячись прямої інтервенції з боку іншої надпотуги.

Якби ядерної зброї не існувало, був би високий шанс того, що НАТО або, принаймні, окремі члени Альянсу вже надіслали б на допомогу Україні не лише зброю, а й війська. Але ця опція не на столі через обгрунтоване побоювання ядерного Армагеддону, який знищить усю людську цивілізацію.

Тож це медаль із двома боками. Інколи це дає позитивні результати, інколи — негативні. В історії таке часто трапляється — немає речей, які на 100% хороші або погані. Однак що сьогодні відбувається? Ми бачимо нові види нищівних озброєнь, які перебувають на підйомі і які підвищують рівень небезпеки — з розвитком штучного інтелекту, нарощенням потенціалу автономних систем озброєнь і можливостей для кібервійни. Все це робить ситуацію набагато небезпечнішою.

З ядерною зброєю ми, принаймні, мали чіткість, як у раціональній грі у шахи. Якщо я її використав, то визнаєте, що так, це я її використав. Відповідно, вам завдають удар у відповідь — і всі померли. Тож не робімо цього. До того ж, ви не певні, чи ваша зброя спрацює. І це створює спокусу для однієї сторони вдарити першою, бо, можливо, друга сторона не зможе відповісти. Ядерна зброя — це все або нічого. Тому ми й не переживали ядерних ударів від 1945 року.

Про глобальний порядок

Протягом останніх десятиліть світ був відносно мирним і процвітаючим. І ми могли частково контролювати війни, епідемії, голод. Це не диво, а результат зусиль інституцій людства — економічних, політичних, які базувались на універсальних цінностях, на ідеї того, що всі люди мають схожий досвід, інтереси і цінності. Тому більше сенсу має співпрацювати, ніж воювати одне з одним. Ми маємо спільні інтереси та досвід, їх легше розвивати, якщо ми співпрацюємо, а не воюємо. Це — базова ідея глобального порядку. Але з часом люди почали цим нехтувати.

Так, ми взяли під контроль війну та епідемії завдяки глобальним інституціям. А потім ми ці інституції занедбали. Вони розкришилися. Маємо війну, маємо пандемію COVID-19. Зараз ми говоримо про ймовірність голоду в світі через продовольчий націоналізм. І найкраще з того, що ми можемо зробити — відбудувати інституції, які базуватимуться на спільному розумінні того, що ніхто не хоче бути голодним, ніхто не хоче померти на війні. Легше забезпечити продовольче постачання, коли країни співпрацюють. Якщо країни почнуть залишати все собі і кожній країні доведеться виробляти все самостійно — продовольство, медикаменти, інструменти, комп’ютери і тому подібне — це не працюватиме. Це призведе до бідності.

Це не означає скасування націй або відкриття кордонів для необмеженої імміграції — ні. Ми лише маємо національні держави як базові політичні та економічні одиниці. Але вони доходять згоди щодо спільних правил. Наприклад, таких, що не можна вторгатися в іншу країну і руйнувати її лише тому, що ти — сильніший. І ці правила стануть основою для глобального порядку.

Про те, яким буде світ після війни

Дуже малоймовірно, що Європа і весь світ просто повернуться до того, як все було раніше. Очі європейців — якщо не всіх, то більшості - відкрилися після останніх трагічних подій цих трьох місяців. І особливо після трагедії в Маріуполі. Це просто перевернуло весь світ.

Я думаю, що європейці — як народи, так і їхні лідери, перебувають у великому шоці. І не забудуть цей шок так просто. Після війни вони не повернуться до звичного порядку речей. Проте мені здається, що вони і досі мають певні сподівання не повністю розірвати зв’язки з росією чи російським народом. Сподіваюся, вони розуміють, що жодних серйозних справ із путінським режимом мати не можна. І цей режим рано чи пізно опиниться на смітнику історії. А росіяни і росія як країна — залишаться. І найкраще, що може статися, це зміна ними свого режиму, своїх прагнень, поведінки. Тоді вони стануть частиною європейської спільноти. І я думаю, що це буде найкраще рішення для України в майбутньому, бо вони нікуди звідси не подінуться.

Ця війна зародилася як фантазія в голові однієї особи. Вона почалась як війна путіна. Але з кожним наступним днем війни він засіював насінням ненависті й насильства мільйони умів. І ця війна дедалі більше стає війною націй, війною людей. Та з насіння ненависті, яке розкидається просто зараз, зійде жахливий урожай ще більшої ненависті, насильства, страху на роки і десятиліття у майбутньому, задовго після того, як путін помре. І це — найбільша небезпека. Ми мусимо сподіватися, що цьому можна запобігти. Зрозуміло, не зараз, але за якийсь час в майбутньому росія зможе реінтегруватись до людської сім'ї націй, до людей, які поводяться мирно. Та поки цього не станеться, гадаю, ніщо не повернеться на свої місця.

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу НВ

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X