Станція, степ і самосели. Фотопідбірка з Чорнобиля і Прип’яті від фотографа НВ Наталії Кравчук
До 35-ї річниці від дня трагедії на Чорнобильській АЕС НВ публікує добірку знімків із зони відчуження від фотографа Наталії Кравчук за 2002−2021 роки. На них зображені вулиці Прип’яті, що руйнуються, коні Пржевальського в поліському степу, початок і кінець будівництва саркофага над реактором ЧАЕС, і самосели, які живуть у Чорнобильській зоні.
Чорнобильська АЕС і зруйнований реактор
Чорнобильська атомна електростанція була введена в експлуатацію 25 вересня 1977 року. Станція розташована за 16 км від кордону з Білоруссю і за 110 км від Києва.
В ніч з 25 на 26 квітня 1986 року на станції сталася аварія — вибухнув четвертий енергоблок. В результаті вибуху покрівля машинного залу і будівля енергоблоку були частково зруйновані. Вибух спровокував поширення радіоактивних викидів зі зруйнованого реактора на десятки кілометрів. В результаті через високий рівень радіаційного забруднення незабаром після аварії назавжди довелося евакуювати жителів усіх населених пунктів в радіусі 30 км від ЧАЕС.
Сьогодні на Чорнобильській АЕС працюють понад 2,5 тисячі осіб. Їдальня ЧАЕС — одна з місцевих визначних пам’яток для гостей зони, адже саме тут ще до коронавірусного карантину традиційно туристів годували обідами.
У липні 2019 р. офіційно було здано в експлуатацію об'єкт, який будувався понад десять років — Новий безпечний конфайнмент, тобто «захисна оболонка». Це ізоляційна споруда у вигляді арки, якою накрили зруйнований аварією четвертий енергоблок ЧАЕС.
Ширина конфайнмента — 257 метрів, висота — 110 метрів, довжина — 165 метрів. Його будівництво розпочали у 2007-му. Головне призначення об'єкта — ізолювати зруйновану частину будівлі, запобігти поширенню шкідливих радіоактивних частинок, а також забезпечити можливість демонтажу зруйнованих конструкцій енергоблоку.
Конфайнмент — це не перша спроба закрити реактор після аварії. У листопаді 1986 року над реактором з’явився об'єкт Укриття, який також називають Саркофагом. Його спорудили всього за 206 днів — у будівництві брали участь 90 тисяч осіб. Термін експлуатації Укриття становив від 20 до 40 років, тому з часом було прийнято рішення побудувати сильніший захист для реактора. Сьогодні об'єкт Укриття надійно захований під новим конфайнментом.
Прип’ять
Місто, розташоване на однойменній річці. Було засноване в 1970 році і розташовується всього за 3 км від Чорнобильської АЕС. Саме тому після вибуху на станції в 1986-му жителів Прип’яті евакуювали з міста. Як виявилося незабаром — евакуювали назавжди.
Сьогодні в Прип’яті збереглося досить багато об'єктів міської інфраструктури, хоч багато з них все більше руйнуються з кожним роком. Так, наприклад, це центральна площа, на якій розташовані готель Полісся і Будинок культури Енергетик та ресторан.
Парк розваг, у якому досі стоїть вже горезвісне колесо огляду з жовтими кабінками, а ще — поржавіли від часу атракціони і машинки.
Басейн Лазурний — критий басейн на п’ять доріжок, розташований у Прип’яті, в мікрорайоні № 3.
До аварії був досить популярним місцем відпочинку серед місцевих жителів. Після катастрофи на ЧАЕС басейн не був закритий, а пропрацював ще цілих 12 років — ним користувалися співробітники станції і ліквідатори.
Також набережна біля річки, поруч з якою збереглося кафе Прип’ять з вітражами на стеклах, міст з трикутними опорами, а також пірс річкового вокзалу.
Ще одна визначна пам’ятка Прип’яті, яка з’явилася вже після катастрофи — графіті на міських вулицях і напівзруйнованих будівлях.
Різноманітність сюжетів досить широка: загадкові чорні силуети на стінах, зображення дітей, які грають у м’яч, тварини в натуральну величину, такі як олені, вовки і ведмеді.
Місто Прип’ять пустує вже 35 років — за цей час вулиці, проспекти і площі густо заросли травою і деревами. Але серед зелені і чагарників все ще видніються панельні багатоповерхівки з вибитими вікнами, в яких гуляє вітер.
Чорнобиль
Місто Чорнобиль розташоване за 18 км від Чорнобильської АЕС на річці Прип’ять. Перша згадка Чорнобиля в історичних матеріалах датується 1193-м роком.
До аварії Чорнобиль був районним центром, тут проживало понад 48 тисяч осіб. Після аварії в Чорнобилі проживає близько півтори тисячі осіб — це працівники різних підприємств зони відчуження, місцеві гіди, які залишаються в Чорнобилі на час чергування.
Крім того, в чорнобильських готелях також ночують туристи, які приїжджають у зону відчуження на кілька днів. У Чорнобилі є магазини, пошта, зберігся пам’ятник Леніну. Тут також звели меморіальний комплекс в пам’ять про села, евакуйовані після трагедії на ЧАЕС.
Могила Цадика Менахема-Нахума
Маловідома пам’ятка Чорнобиля — це колись популярне місце паломництва хасидів, могила цадика Менахема-Нахума, родоначальника чорнобильської династії хасидів.
Менахем-Нахум Чорнобильський помер у 1798 році і був похований на кладовищі, яке пізніше, в 1936-му, було знищене. Однак мавзолей одного з основоположників хасидизму все-таки вдалося відновити — тепер він розташовується в Чорнобилі поруч з будівлею школи.
ЗГРЛС Дуга
Загоризонтна радіолокаційна станція Дуга — колись секретний радянський військовий об'єкт, який був запущений в роботу в 1975 році. Основною метою Дуги було раннє виявлення пусків міжконтинентальних балістичних ракет — так в СРСР готувалися до потенційної війни зі США.
Це дійсно масштабна споруда: довжина щогл на низькочастотних антенах становить до 500 метрів, а висота — до 150 метрів.
У радянські часи інформація про Дугу була суворо засекречена. Поруч з радіолокаційною станцією сьогодні також збереглися залишки військового містечка.
Природне розмаїття
З 2016 року на території зони відчуження діє Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник. Його площа — понад 226,9 га.
Флора і фауна зони відчуження — дуже різноманітна. Все завдяки тому, що після аварії на ЧАЕС в ліси і степи зони практично не ступає нога людини, а вилов риби з місцевих водойм заборонено в зв’язку з радіаційним забрудненням.
Одні з найвідоміших представників тваринного світу в Чорнобильській зоні — коні Пржевальського, які були штучно завезені сюди в 1998—1999 роках.
Також справжня пам’ятка зони — величезні соми, які проживають в ставку-охолоджувачі неподалік від ЧАЕС.
Риборозплідне господарство
До катастрофи на Чорнобильській АЕС на водоймі-охолоджувачі поруч зі станцією функціонувало риборозплідне господарство. Воно перестало існувати в 1986-му — після цього на його місці розташовувалася база дослідницької лабораторії.
В конусах, які зображені на фотографіях нижче, колись вирощували мальків.
Кладовище техніки
За 12 км від Чорнобильської АЕС розташоване село Буряківка. До аварії на ЧАЕС тут проживало 226 осіб. Після трагедії в 1986-му місцевих жителів відселили в інші населені пункти Київської області. З 1999 року село офіційно зняте з обліку населених пунктів України.
Після того, як село спорожніло, на його території організували могильник, де поховали радіоактивні відходи.
Це справжнє кладовище техніки, зокрема й військової: вантажівки, автобуси, мотоцикли, БТРи і навіть вертольоти. Згодом все це перетворилося лише на гори поржавілого металобрухту.
Самосели
30-кілометрова зона досі офіційно вважається непридатною для життя через високий рівень радіаційного забруднення. Однак у селах поруч з Чорнобилем і Прип’яттю все-таки живуть люди.
Це самосели — тобто, ті, хто прийняв самостійне рішення переселитися в зону попри потенційні ризики.
Переважно це люди, які жили тут і до аварії — пізніше вони просто повернулися до рідних домівок.
