Українські військові в Чернігівській області після її звільнення від ворога, квітень 2022 року
Фото: Reuters / Сергій Нужненко
День захисників і захисниць - особливе свято на тлі війни, у якій Україна вже понад дев’ять років захищається від агресії Росії, спочатку гібридної, а потім і повномасштабної. Саме Збройні сили України з року в рік залишаються беззаперечним лідером суспільної довіри.
Відповідно до опитування Центру Разумкова, оприлюдненого в липні 2023 року, ЗСУ посідають перше місце серед соціальних інститутів, яким довіряють українців (87,3% респондентів). Високий рівень довіри громадян України мають також силові та оборонні структури - добровольчі батальйони (78,2%), ДСНС (67,9%), Національна гвардія України (64,9%) - та волонтерські організації (71,7%). Це вищі показники, аніж, наприклад, довіра до президента України Володимира Зеленського (64,9%).
Пілоти Повітряних сил ЗСУ
Фото: Повітряне командування Центр via Facebook
Сьогодні ж буде започатковано нову традицію до Дня захисників і захисниць: відтепер у цей день о 9:00 ранку вся Україна на хвилину зупинятиметься, щоб вшанувати пам’ять тих, хто загинув за країну - зокрема зупинятимуть рух на центральних площах та вулицях українських міст.
NV нагадує про історію Дня захисників і захисниць України і його багатовікові традиції - від вшанування українського козацтва на Покрову до періоду заснування УПА.
Покрова: одне з головних духовних свят України
Свято Покрови Пресвятої Богородиці відзначають християни східного обряду (православні та греко-католики). За юліанським календарем, якого до 2023 року дотримувалися Православна церква України та Українська греко-католицька церква, свято припадає на 14 жовтня, за новоюліанським - на 1 жовтня.
Легенди про його витоки різняться, проте суть залишається незмінною: мова йде про епізод, коли Богородиця нібито з’явилася жителям Константинополя, захистивши їх від навали. За однією версією, місто взяло в облогу військо київського князя Аскольда (IX ст.), за іншою — сили мусульман-сарацинів або агарян (так візантійці називали арабів) у X ст.
Жителі міста звернулися до Божої матері з проханням про порятунок, після чого вона нібито з’явилася перед людьми та вкрила їх своїм покровом (омофором). Ворожі війська відступили, Константинополь врятували, легенда залишилася в житіях святих і літописних пам’ятках, а в пам’ять про диво у Візантії згодом стали святкувати день Покрови Пресвятої Богородиці.
Після прийняття православ’я князем Володимиром свято «перекочувало» у Київську Русь. У літописах є згадки про те, як князь Ярослав Мудрий віддає Київ і всю Русь «під покров Божої Матері».
Митрополит Епіфаній біля Стіни пам’яті полеглих захисників на мурах Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря у Києві
Фото: Православна церква України via Facebook
В українській традиції свято виявилося тісно пов’язане з ідеєю захисту від ворогів,
нагадує Інститут національної пам’яті. Багато православних церков, побудовані за часів Київської Русі, а потім і в козацькій Україні, були присвячені Покрову Богородиці. Найстарша зі збережених — Покровська церква в селі Сутківці Хмельницької області, закладена в XV ст. ще як фортеця.
День українського козацтва
Українські козаки вважали Богородицю своєю заступницею, а свято Покрови — найважливішим у своєму календарі. Церква Покрови Богородиці була центральною у великих козацьких поселеннях (Січах). Нерідко саме 14 жовтня козаки проводили свої віче, обираючи нового кошового отамана або старшину, стверджував український історик Дмитро Яворницький (XIX — початок XX ст.), один з ранніх дослідників українського козацтва. «Під покровом Богородиці запорожці не боялися ні ворожого вогню, ні грізної стихії, ні морської бурі», — писав Яворницький.
У роки розквіту української козацької держави, Гетьманщини, вшанування Покрови Богоматері набуло найбільшого масштабу. На цей період, особливо під час гетьмана Івана Мазепи, припадає активне будівництво Покровських церков, створення ікон на цю тему.
Так за святом 14 жовтня закріпилася ще одна назва — Козацька Покрова, а в суспільному сприйнятті його символами стали військова честь, відвага, доблесть і мужність.
Зародження Української повстанської армії (УПА)
Саме 14 жовтня називають і днем заснування УПА, хоча історики дискутують про різні дати формального створення Української повстанської армії.
Вважається, що 14 жовтня 1942 року в місті Сарни (Рівненська область) було сформовано перший підрозділ (сотня) УПА на чолі з польовим командиром Сергієм Качинським («Остапом»). Качинський був військовим референтом Організації українських націоналістів (крила на чолі зі Степаном Бандерою) в Рівненській області.
У роки Другої світової війни УПА виникла як військово-політична формація українського визвольного руху і була єдиною силою, яка декларувала метою своєї боротьби створення незалежної української держави.
Бійці УПА (сотня Микити Скуби, 1940-ві), Коломийський район Івано-Франківської області / Фото: ww2.uinp.gov.ua
УПА діяла в Україні до вересня 1949 року, після чого була реорганізована в збройне підпілля, діяльність якого тривала до початку 1960 років. Протягом усього періоду німецької окупації українських територій УПА вела боротьбу проти військ гітлерівської Німеччини. Крім того, весь період свого існування Повстанська армія вважала своїм ворогом і СРСР — як державу, винну в масових політичних репресіях в Україні, організації Голодомору і депортаціях населення.
УПА формувалася за принципом регулярної армії: мала головний військовий штаб і штаби військово-територіальних одиниць, офіцерські школи, власну систему звань і нагород, нагадує Інститут національної пам’яті. За його даними, за роки діяльності через лави УПА пройшло понад 100 тис. осіб. За участь у повстанському русі, а також за підтримку його учасників у СРСР репресували понад 0,5 млн осіб.
У 1944 році було створено орган політичного керівництва УПА та всього визвольного руху — аналог парламенту, що називався Українською головною визвольною радою (Українська головна визвольна рада, УГВР).
Саме УГВР у 1947 році своєю постановою закріпила за 14 жовтня традицію святкувати День створення УПА — окремо підкресливши відсилання до козацьких традицій гетьманської України.
«День 14 жовтня, що збігається з історичним козацьким святом Покрови, засновується як святковий день УПА», — йшлося в цій постанові.
Фото: Інститут національної пам'яті
Традицію відзначати свято Покрови Богородиці як День УПА в незалежній Україні зміцнив третій президент Віктор Ющенко. 14 жовтня 2006 року він підписав указ, який передбачає «всебічне і об'єктивне» вивчення та висвітлення діяльності ОУН-УПА та інших організацій національно-визвольного руху, ініціював законопроєкт про надання статусу ветеранам — воїнам ОУН-УПА.З тих же років в Україні 14 жовтня стали традиційно проводити Марш слави героїв (Марш УПА) — ходу ветеранських організацій ОУН-УПА і прихильників правих політсил.
Бійці УПА на привалі, Львівська область, точна дата фото невідома / Фото: ww2.uinp.gov.ua
Марш УПА 2020 року / Фото: Сергій Нужненко / RFE / RL
День захисників і захисниць України
Після проголошення незалежності України свято 14 жовтня з роками повертало собі все більшого значення — і не тільки як релігійне свято Покрови Пресвятої Богородиці і традиційна «віха» в народно-календарних прикметах.
З 1999 року 14 жовтня почали відзначати як День українського козацтва, згідно з указом президента Леоніда Кучми. У цьому документі зазначалося «історичне значення і заслуги українського козацтва в утвердженні української державності та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення».
Після зусиль Віктора Ющенка, який намагався позбавити від міфів історичну спадщину УПА, наступний крок був зроблений вже в роки президентства Петра Порошенка.Після початку російської агресії на Донбасі й анексії Криму в Україні стали приділяти особливу увагу відмові від радянських символів і застарілих свят.
У 2014 році Петро Порошенко скасував святкування Дня захисника Вітчизни 23 лютого, який за часів СРСР був відомий як День Радянської армії і Військово-морського флоту. Одночасно Порошенко заснував 14 жовтня як День захисника України.
А 14 липня 2021 року Верховна рада перейменувала свято на День захисників і захисниць України - для того, аби сприяти гендерно збалансованому висвітленню ролі військовослужбовців та належному вшануванню воїнів обох статей.
Церемонія вшанування відзнакою За мужність та відвагу воїнів зентіного ракетного полку Повітряного командування Центр, жовтень 2022 року
Фото: Повітряне командування Центр via Facebook
«У багатому подвигами літописі українського воїнства безліч боїв і дат, гідних стати Днем захисника Вітчизни. Україна більше ніколи не відзначатиме це свято за військово-історичним календарем сусідньої країни. Ми будемо шанувати захисників своєї батьківщини, а не чужої!» — пояснив таке рішення Порошенко у своїй промові 24 серпня 2014 року, анонсуючи скасування старого свята і заснування нового.
Відповідний указ було підписано на свято Покрови Богородиці — 14 жовтня 2014 року. День захисника України започатковано для «вшанування мужності і героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і перемог українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві».
З 2015 року День захисника України є державним святом і неробочим днем — відповідні поправки внесено до Кодексу законів про працю. Цей президентський законопроєкт парламент ухвалив у березні 2015 року.
А 14 липня 2021 року Верховна рада перейменувала свято на День захисників і захисниць України.
День захисників і захисниць України
У 2023 році, на другому році повномасштабної війни Росії, Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) вирішили перейшли на новоюліанський календар замість юліанського, якого дотримується російська церква.
Відповідно до оновленого календаря у церковному році, який розпочався 1 вересня 2023-го, більшість дат церковних свят змістяться на 13 днів назад. Зокрема свято Покрови Пресвятої Богородиці тепер відзначатимуть не 14 жовтня, а 1 жовтня. Тож саме на цей день було перенесено і державне свято, День захисників і захисниць України.
Додатково це закріплено у рішенні Верховної Ради від 14 липня 2023 року, коли було ухвалено законопроект про зміну дат трьох свят:
- Різдво Христове відтепер відзначатимуть 25 грудня замість 7 січня;
- День Української Державності - 15 липня замість 28 липня;
- День захисників і захисниць України (збігається з церковним святом Покрови Пресвятої Богородиці) — 1 жовтня замість 14 жовтня.
Ініціатором такого кроку став Володимир Зеленський. У пояснювальній записці його президентського законопроекту наголошується, що метою нововведення і перенесення саме державних свят відповідно до нового церковного календаря є «відмова від російської спадщини» і нав’язування відповідних дат Росією.
