Пояснення юриста. Як визначається тяжкість поранення на ВЛК за новими правилами

22 червня 2024, 10:07

Поранені військові отримають висновок щодо тяжкості поранення після проходження ВЛК. Відповідно до встановленого ступеня тяжкості, визначається, чи отримає військовий виплати за поранення.

Тяжкі поранення — перелік, затверджений МОЗ

Тяжкість поранення визначає військово-лікарська комісія на основі Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров’я від 04 липня 2007 № 370. Про це пише Юридична сотня.

Реклама

Важливо, щоб у висновку ВЛК зазначалося, що військовий отримав тяжке поранення, тому що військовослужбовці, які лікуються у зв’язку з отриманням тяжкого поранення (контузії, травми або каліцтва), включаються до наказів на виплату 100 000 додаткової винагороди. Як військовому отримати допомогу після поранення, NV пояснював у цій статті.

За характером отриманих ушкоджень до тяжких травм належать:

  • відкрита проникаюча черепно-мозкова травма;
  • перелом черепа;
  • внутрішньочерепна травма важкого і середньо важкого ступеня тяжкості;
  • поранення, що проникають у просвіт глотки, гортані, трахеї, стравоходу, а також ушкодження щитоподібної і вилочкової залоз; проникаючі поранення хребта;
  • ушкодження хребців шийного відділу хребта, зокрема й без порушення функції спинного мозку;
  • нестабільні ушкодження грудних або поперекових хребців;
  • закриті ушкодження спинного мозку;
  • поранення грудної клітки, що проникають у плевральну порожнину, порожнину перикарду або клітковину середостіння, зокрема без ушкодження внутрішніх органів;
  • поранення живота, що проникають у порожнину очеревини;
  • поранення, що проникають у порожнину сечового міхура або кишечника;
  • відкриті поранення органів заочеревинного простору (нирок, наднирників, підшлункової залози);
  • розрив внутрішнього органа грудної або черевної порожнини або порожнини таза, заочеревинного простору, розриви діафрагми;
  • розриви передміхурової залози, розрив сечовода, розрив перетинкової частини сечовипускального каналу;
  • переломи заднього півкільця таза з розривом клубово-крижового зчленування і порушенням безперервності тазового кільця або подвійні переломи тазового кільця в передній і задній частинах з порушенням його безперервності;
  • вивихи та переломовивихи великих суглобів кінцівок;
  • закриті та відкриті переломи довгих кісток кінцівок;
  • множинні переломи п’ястних та плеснових кісток;
  • ушкодження крупної кровоносної судини: аорти, сонної (загальної, внутрішньої, зовнішньої), підключичної, плечової, стегнової, підколінної артерій або вен, що супроводжують їх;
  • термічні (хімічні) опіки IV ступеня з площею ураження, що перевищує 1% поверхні тіла;
  • опіки III ступеня з площею ураження, що перевищує 10% поверхні тіла;
  • опіки III ступеня кисті, стопи, ділянок великих суглобів, шиї, статевих органів з площею ураження, що перевищує 1% поверхні тіла;
  • опіки II ступеня з площею ураження, що перевищує 20% поверхні тіла;
  • опіки дихальних шляхів з опіками обличчя і волосистої частини голови;
  • електротермічні ураження (низько- та високовольтні) з ураженням шкіри та субфасціальних структур тіла;
  • відмороження III-IV ступеня, загальне охолодження організму;
  • радіаційні ураження середнього (12−20 Гр) і важкого (20 Гр і більше) ступеня тяжкості;
  • переривання вагітності;
  • ушкодження периферичної нервової системи з функціональними порушеннями;
  • тривалі розлади здоров’я з тимчасовою втратою працездатності на 60 днів і більше;
  • стійка втрата працездатності (інвалідність);
  • травми органа зору, що супроводжуються порушенням зору.

Травми, що в гострий період супроводжуються:

  • шоком будь-якого ступеня тяжкості та будь-якого генезу;
  • комою різної етіології;
  • гострою серцевою або судинною недостатністю, колапсом, важким ступенем порушення мозкового кровообігу;
  • гострою нирковою або печінковою недостатністю;
  • гострою дихальною недостатністю;
  • розладом регіонального і органного кровообігу, що призводить до інфаркту внутрішніх органів, гангрени кінцівок, емболії (газової і жирової) судин головного мозку, тромбоемболії;
  • сепсисом.

Травми, які призвели до тяжких наслідків:

  • втрата зору, слуху, мови;
  • втрата якого-небудь органа або повна втрата його функції (при цьому втрату найважливішої у функціональному відношенні частини кінцівки (кисті або стопи) прирівнюють до втрати руки або ноги);
  • психічні розлади;
  • втрата репродуктивної здатності;
  • невиправне понівечення обличчя.

Якщо у висновку комісії неправильно визначено тяжкість поранення, юристи рекомендують оскаржувати такий висновок ВЛК. Про те, як оскаржити рішення ВЛК NV писав у цьому матеріалі.

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу NV

Показати ще новини