«Приїжджих — тьма». Засновниця партизанського руху Зла Мавка — про життя в окупованому Мелітополі та переселення туди росіян
Одна з лідерок жіночого руху опору окупантам Зла Мавка розповіла NV про те, що відбувається в захопленому ворогом місті та як там виживають люди, які досі відмовляються брати російські документи.
Росіяни намагаються зробити з окупованого Мелітополя Запорізької області «зразкове місто» та вдають «чудове мирне життя». Однак на тлі цього там постійно ростуть ціни, а місцеві мешканці сидять без роботи. Про це в інтервʼю NV розповіла одна з засновниць жіночого партизанського руху Зла Мавка, що погодилася поговорити з виданням на умовах анонімності.
«Люди [в Мелітополі] ходять в кафе, діти граються, напоказ фарбуються будівлі й робляться дороги, — розповідає мелітопольчанка, — однак при цьому в непоказових районах, звісно, нічого не робиться. Водночас ми спостерігаємо безкарність нової „влади“, тут немає роботи, ціни ростуть, медицина погана, зростає кількість стихійних ринків».
За словами місцевої мешканки, в Мелітополі йде мобілізація, вулиці завішані російськими прапорами та пропагандою. До того ж росіяни намагаються по максимуму мілітаризувати дітей та молодь, зауважує вона.
«І це ще пощастило, якщо в тебе не „націоналізували“ житло», — додає співрозмовниця NV.
Все більше мешканців намагаються виїхати з окупованого Мелітополя, говорить активістка, що вже понад рік розвішує в місті українські плакати та стікери.
«Місцевих вже не так багато й залишилось, а ось приїжджих — тьма! — коментує вона. — Ми називаємо це „великим переселенням народів“ до нашого Мелітополя. Портрет міста дуже змінився».
Через довгий строк окупації багато місцевих вже втратили надію на звільнення рідного міста. Однак частина населення почала чинити хоч і таємний, але ще більш активний спротив росіянам.
Крім цього, деякі українці в Мелітополі досі відмовляються брати російські документи, попри складнощі, що виникають у звʼязку з цим.
«Окупанти зробили все, щоб життя було неможливим без їхнього „аусвайса“, — говорить співрозмовниця NV. — Навіть швидка не приїде [якщо в тебе немає російського паспорта]. Але попри це, такі люди [без російських документів] все ще залишаються».
Гривня в місті вже не ходить. І навіть якщо комусь з місцевих пересилають національну валюту, то обмінювати її на рублі вкрай невигідно.
В місті спостерігається дефіцит продуктів. На прилавках — або російська, або продукція з окупованого Донбасу.
«Роботи дуже мало. Найгірша ситуація, мабуть, з ліками, бо багато чого немає, при цьому ціни високі, а якість жахлива. На ринках ще нічого, але і там вже контингент не наш», — наголошує українська активістка.
