Вікно можливостей для ЗСУ. По яких російських об'єктах слід бити, щоб завдати ворогові найбільшої шкоди — поради спеціалістів
Військові спеціалісти розповіли NV, як Збройні сили України можуть скористатися тим, що армії РФ не вистачає деякої зброї.
За два з половиною роки повномасштабної війни проти України армія РФ втратила чимало зброї і тепер, відчуваючи її брак, намагається покривати дефіцит постачанням боєприпасів з Ірану та Північної Кореї. І в цьому може бути певне вікно можливостей для України. Таку думку наводить NV у експертному опитуванні Оцінка російських арсеналів про те, яке озброєння у ворога вже в дефіциті, а якого все ще значна кількість.
Як приклад Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив, наводить ситуацію з дефіцитом в армії РФ засобів ППО і танків. «Брак засобів ППО призводить до того, що росіяни не можуть прикривати важливі об'єкти, як от аеродроми і не тільки, по яких можна наносити удари», — дає рекомендації оглядач.
А брак танків та іншої бронетехніки зумовлює те, що на такій ділянці ворожі підрозділи не здатні вести наступальні дії й виконувати бойові задачі, а іноді не можуть навіть ефективно оборонятися, вважає Коваленко.
Анатолій Храпчинський, авіаційний експерт, колишній офіцер Повітряних сил ЗСУ, а нині — заступник директора miltech-компанії, в бесіді з NV каже, що доки ворог відчуває брак у озброєнні, Україні слід зосередитися на створенні власних засобів ураження, які б допомогли Києву протистояти Кремлю на полі бою. І як ілюстрацію наводить приклад Ізраїлю, який свого часу також вибудовував власну військово-промислову базу. «Шлях Ізраїлю показує, що створення власних оборонних компаній дозволить стати потужнішою державою і в подальшому будь-яку [воєнну] загрозу вирішувати правильним шляхом», — вважає колишній офіцер Повітряних сил.
Натомість Михайло Жирохов, військовий експерт і дослідник історії авіації, на цю ситуацію дивиться похмуріше. На його думку, якось використати нинішню ситуацію Україні малореально, оскільки все ще немає переваги та можливостей для виготовлення власної зброї. «Фактично у нас немає й технологічної переваги, так як ми вимушені тільки реагувати на російські виклики», — зауважує експерт.
А щоб не реагувати на російські виклики, оглядачі радять знищувати військові потужності ворога на полі бою, за будь-якої можливості наносити удари по виробничих підприємствах, місцях базування та складах зберігання військової техніки та боєприпасів. Такими військовими цілями є підприємства корпорації Тактическое ракетное вооружение у підмосковному Корольові, де виробляють ракети Х-101, Х-555 і Х-69, та 53-й арсенал Міністерства оборони РФ у Нижегородській області, де виготовляють авіабомби та універсальні модулі планерування і корекції для КАБів.
Крім цього, Храпчинський переконаний, що для послаблення військового потенціалу ворога також необхідно наносити удари й по науково-дослідних інститутах, які працюють на російський військово-промисловий комплекс. «Якщо під час таких ударів буде знищено штат інженерів і технічну документацію, це може призвести до зупинки всієї лінії виробництва [зброї], — запевняє фахівець. — Як після смерті [у 1995 році авіаконструктора Миколи] Кузнєцова росіяни втратили можливість виробництва двигунів серії НК для літаків стратегічної авіації».
Нагадаємо, в ніч проти 18 вересня в російському місті Торопець Тверської області після атаки БпЛА на 107-ий арсенал Головного ракетно-артилерійського управління РФ виникла масштабна пожежа, що призвела до детонації боєприпасів. За словами керівника Центру протидії дезінформації РНБО Андрія Коваленка, на складі зберігалися ракети для РСЗВ Град, С-300 і С-400, а також балістичні Іскандер і північнокорейські KN23.
Джерела NV в СБУ підтвердили атаку БпЛА на склад із боєкомплектом у Торопці, яку здійснили СБУ, ГУР і ССО. За даними джерел, там були ракети для комплексів Іскандер, Точка-У, авіабомби та артилерійські боєприпаси. Загалом, за різними даними, на військовому складі зберігалося до 30 тисяч тонн боєприпасів різних типів. Для атаки було задіяно більше 100 дронів.
Повністю експертне опитування NV про те, якої зброї у російської армії мало, а якої багато, читайте тут.
