Відсутність допомоги США матиме серйозні наслідки для України на полі бою — The Guardian
Українські офіційні особи заявляють, що затримка допомоги для України від США чітко позначилася на полі бою, а виснажені війська відчувають гострий дефіцит техніки, йдеться у матеріалі The Guardian.
Зокрема радник голови Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що російські війська використовують близько 10 тисяч артилерійських снарядів на добу вздовж усієї лінії фронту, тоді як українські війська обмежуються використанням від 1,5 до 2,5 тисяч снарядів у відповідь.
За його словами, нестача обладнання унеможливлює довгострокове планування.
«Якщо у вас є чітке розуміння, що у найближчі три-шість місяців у вас буде певна кількість ракет дальнього радіуса дії, наприклад, ви можете планувати, які об'єкти інфраструктури вражати на окупованих територіях. А коли ви сидите тут сьогодні з дефіцитом і з невизначеністю, ви можете вести лише оборонну війну, і це є стимулятором для Росії», — сказав він.
Президент американської благодійної організації Надія для України Юрій Боєчко також заявив, що усі сподівалися, що США не підведуть, однак наразі Україна знаходиться в дуже складному становищі.
«Люди потроху втрачають надію. У нас немає на це часу, бо ми бачимо, що відбувається на фронті. Чим більше часу ми даємо росіянам, тим більше вони накопичують свої запаси, і навіть якщо допомога з’явиться, то може бути занадто пізно», — наголосив він.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба також висловив здивування щодо ситуації в американському Конгресі.
«Вчора я отримав останню доповідь з Вашингтона про можливі сценарії розвитку подій, і деякі з них нагадують трилер. Все дуже заплутано», — сказав він.
Подоляк заявив, що в США попереду, можливо, одні з найбільш конфліктних виборів за всю історію, де обидві сторони займають жорсткі стартові позиції, через що «зовнішня політика стала заручником внутрішньої політики».
Він переконаний, що дискусія ще не завершена, а Україна продовжуватиме пояснювати американським політикам свою позицію.
«Ми пояснювали, пояснюємо і будемо пояснювати знову і знову. Ми просто повинні повторювати одні й ті ж істини: або демократичні країни продовжують захищатися, або вони поступаються ініціативою іншим, і ми перебуваємо у світі, де війна з елементами геноциду є прийнятною», — сказав Подоляк.
The Guardian пише, що Україна зробила вже усе можливе, щоб підкреслити важливість отримання допомоги від США.
Зокрема, у грудні президент України Володимир Зеленський відвідав Вашингтон, а глава ОП Андрій Єрмак окремо зустрівся із сенаторами-республіканцями, однак ці аргументи «поки що не знайшли сприйнятливої аудиторії».
Джерело, знайоме з зусиллями України схилити на свій бік республіканців, заявило, що поточна ситуація «дуже розчаровує», оскільки республіканці традиційно були друзями України. Однак тепер вони знають, що експрезидент США Дональд Трамп повністю контролює партію, тому багато хто уникає України.
Снарядний голод українських військ
Раніше міністр оборони України Рустем Умєров написав листа колегам з ЄС, зазначивши, що війська Росії перевершують ЗСУ за кількістю боєприпасів у співвідношенні три до одного, а дефіцит зброї в Україні з кожним днем стає все сильнішим.
Умєров закликав поставити Україні обіцяний мільйон артснарядів, який ЄС зобов’язався надати Україні протягом одного року ще навесні 2023-го.
У листі також ідеться, що Україні потрібні 200 тисяч 155-мм снарядів на місяць. При цьому армія Росії може отримати майже вдвічі більше боєприпасів, а з Північної Кореї в РФ надійшло близько мільйона снарядів.
31 січня представник Європейського Союзу з питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель заявив, що до березня Євросоюз виконає лише на 52% обіцянку щодо надання Україні одного мільйона артилерійських снарядів.
11 січня в Єврокомісії заявили, що Європейський Союз зможе виготовити один мільйон тільки до кінця зими 2024 року.
3 лютого Інститут вивчення війни (ISW) писав, що дефіцит артилерії та затримки західної допомоги створять невизначеність в оперативних планах України та, ймовірно, можуть змусити українські війська приймати складні рішення щодо пріоритетності певних ділянок фронту над тими, де територіальні втрати будуть менш значущими.
8 лютого канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що незважаючи на підтримку Заходу, Україна скоро може зіткнутися із серйозною нестачею зброї та боєприпасів.
Затримка допомоги Україні від США — що відомо
6 грудня законопроєкт про фінансування допомоги Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму приблизно $106 млрд не пройшов процедурного голосування в Сенаті США через вимоги республіканців про жорсткішу міграційну політику. Вони прагнули посилити захист кордону з Мексикою і розглядати це питання лише в прив’язці до допомоги Україні та Ізраїлю.
19 січня спікер Палати представників Майк Джонсон розповів, що він часто обговорює питання посилення кордонів із колишнім президентом США Дональдом Трампом — зокрема, розмовляв із ним напередодні наради Байденом, присвяченої кордону та допомозі Україні.
26 січня Financial Times писала, що через те, що республіканці піддаються впливу Трампа, який вимагає, щоб партія відхилила компромісну угоду щодо імміграції.
31 січня у своїй першій офіційній промові на посаді спікера Джонсон заявив, що угода, яка формується в Сенаті, не є достатньою, щоб запобігти проникненню мігрантів із Мексики до США. Напередодні Джонсон уже натякав, що не розблокує допомогу Україні. Угоду в Сенаті він назвав «абсолютно мертвою».
5 лютого Сенат США оприлюднив пакет законів на 118 мільярдів доларів, який містить 60 мільярдів доларів для України, допомогу Ізраїлю на 14 мільярдів, майже 5 мільярдів союзникам в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, 20 мільярдів на посилення міграційної політики, а також надання гуманітарної допомоги цивільним мешканцям сектора Гази.
7 лютого Сенат США не підтримав розгляд двопартійного пакета прикордонних реформ, до якого входить допомога для України та Ізраїлю. Відповідний законопроєкт не отримав достатньої кількості голосів під час процедурного голосування.
