Календарне Воскресіння. Чому ПЦУ та УГКЦ не святкують Великдень разом з католиками і як визначають дату свята
Цього року віряни Православної церкви України та Української греко-католицької церкви відзначають Великдень 5 травня — тобто одночасно з більшістю православних церков світу.
NV нагадує, чому попри зміну церковного календаря і перехід на новоюліанське літочислення ПЦУ та УГКЦ святкують Великдень саме 5 травня, а не разом з католицьким світом, який вже відзначив це свято 31 березня.
Різдво разом з католиками, а Великдень окремо: чому так?
З 1 вересня 2023-го, коли розпочався новий церковний рік, ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський церковний календар, відповідно до якого дата більшості свят дійсно змістилася на 13 днів назад. Саме тому у грудні 2023 року віряни ПЦУ та УГКЦ вперше офіційно відзначали Різдво 25 грудня, разом із католицьким світом.
Утім, християни західного обряду (Римо-католицька церква, протестанти, а також низка східних католицьких і орієнтальних православних церков) послуговуються Григоріанським календарем, а не новоюліанським.
Різниця між ними полягає зокрема і в тому, як визначаються дати так званих «рухомих» церковних свят, до яких належить і Великдень.
Юліанський (окремі орієнтальні православні церкви, зокрема РПЦ) та новоюліанський («новий» календар ПЦУ та УГКЦ) календарі використовують т.зв. «стару» або «вічну» Пасхалію — тобто розрахунок дати Великодня. Ця методика була визначена ще в 325 році на Першому Нікейському соборі (нині Туреччина). Відповідно до неї, Великдень має святкуватися в першу неділю після першого повного Місяця після весняного рівнодення. Цей принцип тоді охоплював увесь християнський світ, адже був затверджений ще до розділу християнської церкви на католицьку і православну в 1054 році.
За цим принципом, дата Великодня має відповідати кільком вимогам:
- не раніше 21 березня (фіксований день весняного рівнодення);
- не раніше першої повні (повного Місяця) після рівнодення;
- відзначається в першу неділю після повного Місяця;
- не раніше єврейського свята Песах, на яке, як вірять християни, припадає на розп’яття Ісуса (тож день його Воскресіння не може бути раніше Песаха) — це правило з’явилося вже опісля Нікейського собору.
При цьому дата Великодня, згідно з юліанським обчисленням, може припадати лише на період між сучасним 4 квітня та 8 травня (це проміжок між 22 березня та 25 квітня за старим стилем юліанського літочислення).
Цьогоріч за такими розрахунками дата Великодня випала на 5 травня 2024 року, якщо рахувати місячний календар за юліанським («пасхальним» не вважається перший повний місяць, якщо він випав у період до сучасного 3 квітня, тобто 21 березня за старим стилем).
Така Пасхалія ще має назву Александрійської. Нею послуговуються Православна церква України, Східна православна церква; Болгарська, Греко-візантійська, Російська, Румунська православні церкви та Українська греко-католицькі церкви, Єрусалимський вірменський патріархат, Еритрейська та Етіопська східні католицькі церкви, Етіопська, Еритрейська, Коптська та Сирійська орієнтальні православні церкви та Давня церква Сходу.
Коли ПЦУ та УГКЦ переходили з юліанського на новоюліанський календар, то окремо відзначили, що здійснюють цей перехід на новий календар «зі збереженням традиційної Пасхалії».
Саме тому усі свята Великоднього циклу як ПЦУ та УГКЦ й надалі відзначають разом з православним, а не з католицьким світом. Серед них не лише Великдень, але й залежні від його дати свята (такі як Вознесіння і П’ятдесятниця, тобто церковні свята на 40-й і 50-й день після Воскресіння Господнього).
Григоріанський календар використовує більш точні з астрономічного погляду розрахунки. Він був затверджений вже для католицької церкви в XVI столітті, коли папа римський Григорій XIII здійснив календарну реформу. Вона була покликана виправити недоліки юліанського календаря, адже астрономічна тривалість року у ньому вирахувана некоректно. Через це, наприклад, Різдво почало з часом зміщуватися ближче до фактичного весняного рівнодення. А розрахунковий «пасхальний» повний місяць в юліанському календарі відбувається нині на 4−5 днів пізніше реальної астрономічної повні внаслідок накопиченої за століття похибки.
Саме тому григоріанський календар точніше обчислює дати весняного рівнодення та повного Місяця, від якого залежить святкування Великодня. А різниця між сонячними календарями за юліанським і григоріанським літочисленням нині складає 13 днів (у XX-XXI століттях).
Крім того, для нової системи обчислення дати Великодня за григоріанським календарем неаполітанський астроном Алоїзій Лілій та німецький монах-єзуїт Кристофер Клавій ще в XVI ст. вирахували складну оновлену формулу, яка враховує низку різних факторів. При цьому Великдень можна святкувати і раніше, ніж єврейських Песах. Саме такою формулою досі послуговується католицький світ та решта християн західного обряду.
У 2024 році, за григоріанським календарем, перший повний місяць випав на 25 березня, рівнодення — на 20 березня, тому Великдень відзначали 31 березня.
З урахуванням вимог цих розрахунків, Великдень за григоріанським календарем в 45% випадків святкують на тиждень раніше, ніж за юліанським, в 30% випадків свята збігаються, у 5% випадках різниця становить 4 тижні, і у 20% — різниця в 5 тижнів (більш, ніж місячний цикл). Різниці в 2−3 тижні між католицьким і православним Великоднем не буває.
При цьому в УГКЦ вже припускають, що з роками можуть синхронізувати святкування Великодня з католицьким світом.
У лютому 2024 року такий варіант припустив митрополит Львівський УГКЦ Ігор Возняк.
«Наступного року [2025] святкуватимемо Великдень 20-го квітня спільно з римо-католиками [через збіг дат Великодян для західних і східних християн], і мабуть, від цього часу будемо мати спільні святкування усіх великих свят», — відзначив митрополит Ігор.
