Діалоги про бізнес, виклики — 2024. Відомі топменеджери — про те, яким був 2023 рік для української економіки і чого чекати далі
Війна повністю змінила парадигму, в якій працює український бізнес. Навіть великі компанії зіткнулися з відчутним відтоком персоналу, ворог атакує енергетичну та кіберінфраструктуру. Водночас з’являються нові перспективи розвитку.
Економіка залишається вразливою. Порочне коло нестабільності триває. Напруженість не згасає. Українці входять у 2024 рік з неоднозначними та складними відчуттями. Попри віру в перемогу, стає очевидно — війна затягується. Які драматичні виклики виринуть перед нами? До чого готуватися?
21 грудня NV зібрав представників великих компаній на розмову Діалоги про бізнес. Виклики 2024 під час щорічного заходу Україна та світ попереду 2024. Голова правління ПриватБанку Герхард Бьош, президент Київстар Олександр Комаров, виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук, старший радник з інвестицій NEQSOL Holding Україна Павло Левченко, директор з продуктів та ресурсів Інтерпайп Віталій Суєта говорили про основні підсумки 2023 року, зміни в інвестиційному кліматі України та плани на рік наступний.
Публікуємо ключові цитати спікерів.
Олександр Комаров, президент Київстар
Про головні виклики війни
«Люди мене дуже хвилюють, тому що я бачу емоційне вигорання. У нас постійно зростає рівень мінливості настрою. Тобто люди не впевнені у майбутньому. Нам все важче і важче. Організація, яка сплачує „в білу“ дуже конкурентну заробітну платню, з дуже гарними умовами, не може наймати, тому що ми повністю прозорі. З нами 50% людей відмовляються розмовляти, тому що нам потрібні прозорі документи. При тому, що на ринку рівень вакансій зрівнявся з довоєнним рівнем, а рівень ринку праці зменшився на декілька мільйонів. Міграція, окупація, мобілізація людей — все це приводить до того, що є проблеми з тим, кому і що робити».
Про наслідки окупації
«У нас на піку було окуповано 20% мережі. Зараз 7% мережі, якщо ми рахуємо з лютого 2022 року. Кожен рух лінії фронту приводить до того, що ми втрачаємо або відновлюємо якісь елементи інфраструктури. Наприклад, вся прикордонна зона, Чернігівська, особливо Сумська область, де атакують FPV-дрони, тобто все, що розташоване на відстані 20−30 кілометрів від лінії фронту або від кордону, є зоною ризику. Є об'єкти, які ми відновлювали вже більше десяти разів».
Про кібератаку на Київстар
«Що це було? Це була війна, просто прояв війни у кіберпросторі. Спробую навести метафоричне порівняння. Насправді те, що трапилося з Київстаром, дуже подібно з тим, що трапилося з Ізраїлем. Ізраїль — зразок захищеної країни, завжди мобілізованої, з Палестиною — кордон, на ньому стіна. Вся ця стіна обладнана купою датчиків, є постійний контроль. І все ж таки вони (терористи ХАМАС — ред.) знайшли прогалини. Вони вдерлися на територію Ізраїлю і наробили там дуже багато клопоту. Щось подібне трапилося з нашою інфраструктурою.
12 грудня о п’ятій ранку почалася масована атака на інфраструктуру Київстар. Спрацювали протоколи безпеки, але навіть за ті півтори години, на які ми втратили контроль над мережею, вони зробили досить багато всього поганого. У них була фундаментальна мета: зруйнувати інфраструктуру якомога сильніше і посіяти хаос. Знищення інфраструктури вийшло приблизно на 40%. Був дуже сильно зруйнований віртуальний прошарок мережі. Було знищено багато серверів, затерто багато даних, і все це відновлювалося.
Ми мобілізували до тисячі людей на операцію відновлення. Насправді вона унікальна. Ми впоралися з цим".
Про плани на 2024
«Ми не зрікаємося свого комітменту інвестувати 600 мільйонів в Україну. Ми будемо інвестувати ще більше в кіберзахист. Ми будемо його повністю перебудовувати. Київстар був побудований на найкращих зразках, у нас є сертифікати, ISO-аудити, внутрішні сертифікати. Ми робимо тисячі пентестів кожен місяць. Виявилося, що цього всього недостатньо. Будемо повністю змінювати підхід до архітектури кіберзахисту. І, я думаю, що не тільки ми. Насправді цей кейс буде каталізатором для багатьох міжнародних компаній».
Про інвестиції та ризики
«Є два типи інвесторів. Перший тип — Інтерпайп та Київстар. І другий тип — це стратегічні проєкти, які будуть підтримані західними грошима, на що буде надане страхування. Треба розуміти, що великої кількості таких проєктів не буде. Тому основний фокус і повинен бути на таких компаніях, як Інтерпайп та Київстар, для того щоб їх заохочувати інвестувати якомога більше і створювати умови для цих інвестицій.
З цієї точки зору, безумовно, кошмарити бізнес ризиками націоналізації, з моєї точки зору, неправильно. Я найнятий менеджер. Тобто моя відповідальність у тому, щоб будь-якому власнику передати цей бізнес у найкращій формі. Але як громадянин України, як людина, яка трохи знається на законах, я розумію, що це насправді ризик для тих людей, які можуть собі думати про націоналізацію, і це ризик України".
Герхард Бьош, голова правління ПриватБанку
Чи банки фінансово виграють від війни
«Справді, на другий рік війни багато банків, і Приват також, показали рекордні або майже рекордні прибутки в історичному вимірі своєї діяльності. Думаю, по-перше, це добре, що банківська галузь залишається стабільною і прибутковою, це значно краще, ніж якби вона була у складній ситуації і терпіла збитки. Проте по-друге, після введення нового податкового режиму, що зовсім недавно сталося, значна частина цих прибутків буде забрана від нас на інші цілі, і ми це підтримаємо. По-третє, у Приваті був найбільший прибуток 35 мільярдів. У 2023-му, ми вже можемо сказати, буде майже удвічі більший. Але якщо говорити про те, кому ми належимо, то, звичайно, все, що ми заробляємо, повертається нашому акціонеру, тобто українському народу. Ми платимо податки і плануємо робити те саме у майбутньому. З початку війни ми виплатили понад 50 мільярдів гривень. Цього року ще будуть вищі результати, плануємо виплатити 100 мільярдів. Це великий внесок у державний бюджет».
Дмитро Сахарук, виконавчий директор ДТЕК
Про підсумки 2023 року
«Я б його порівняв з американськими гірками. Таке відчуття — то вгору, то вниз, але завжди якось страшнувато. Починали ми рік з великою кількістю обстрілів енергетичної інфраструктури, 50% пошкоджених або знищених теплоелектростанцій, мереж, високовольтних підстанцій. З березня до жовтня у нас була активна фаза відновлення і готування до наступної зими. Тут ми вгору поїхали, почалася активна фаза інвестування. Ми майже 20 мільярдів гривень протягом року вклали в те, щоб підготуватися до зими.
Ми забезпечували себе вугіллям. Якщо у 2022 році ми вклали у видобуток вугілля 3,8 мільярда гривень, то у 2023-му вже було 7,4 мільярда, тобто майже в два рази більше. Ми відремонтували 26 блоків, вивели з консервації два, це 500 МВт. Загалом вклали в відновлення, в ремонти блоків майже 4 мільярди гривень. Газ видобували, це теж досить велика інвестиція. Ми бурили у 2023 році в два рази більше свердловин, ніж у минулому — дев’ять. І вклали у це більше 7 мільярдів гривень".
Про ключові труднощі
«Набирати людей на роботу важче і важче. Особливо професійних, кваліфікованих. Зараз почала з’являтися історія з великою кількістю ветеранів. В нас зараз служать 5 тисяч людей з 55 тисяч у компанії. Ветерани, які повертаються у сім'ю та на роботу, — це великий виклик. Починаючи з праці щодо психологічного стану, закінчуючи станом здоров’я, зміною роботи, перекваліфікацією.
Великі виклики були пов’язані з монетарною політикою щодо валютного регулювання, тому що у нас зовнішній портфель великий, єврооблігації — майже півтора мільярда доларів, які потрібно обслуговувати. А це стає все важче, тому що валютні обмеження не дають можливість купувати валюту для виплат. Це питання залучення нових грошей, тому що без нових грошей неможливо відновлюватися.
Що заважає — це неможливість обслуговувати кредити, а якщо ти не можеш обслуговувати кредити, ти входиш в дефолт, і всі нові проєкти можуть піти не так, як потрібно. Це велика проблема для бізнесу, тому що розраховувати лише на гранти закордонних держав, я вважаю, неправильно. Потрібно залучати приватні гроші, а приватні гроші прийдуть, якщо можна буде їх повертати".
Яким бачить 2024-й
«У грудні був гарний знак, що наступний рік буде кращий, ніж 2023-й. Це підписаний меморандум з компанією Vestas щодо будівництва другої черги Тилігульської ВЕС під державні гарантії Данії, про надання кредитним агентством уряду Данії кредиту в 450 млн євро. Нагадаю, в цьому році ми запустили першу чергу Тилігульської ВЕС. Це 19 вітряків, 112 МВт, майже 150 млн євро. А це наступна черга, 384 МВт потужності. Уперше в історії від початку війни експортно-імпортне агентство закордонної країни погодилося надавати державні гарантії для інвестицій з приватною компанією. Це буде найбільша інвестиція за всю історію України в енергетичний об'єкт, 650 млн разом.
Щодо викликів, я думаю, вони будуть такі ж самі, як і в 2023 році. Ми дуже сподіваємося, що залишиться ситуація контрольована на фронті. Це критично важливо, особливо для наших об'єктів, які знаходяться на території біля лінії фронту. Наприклад, Курахівська ТЕС кожен день обстрілюється. Там працюють люди. Це великий важливий об'єкт для Донецької області. Якщо лінія фронту — Мар'їнка, Вугледар — посувається, то, звичайно, ми втрачаємо великі важливі об'єкти для країни. Дуже хочеться вірити, що цього не станеться. Там і вугілля, і збагачення вугілля, і генерація електроенергії. Але ми з оптимізмом дивимося на майбутнє".
Про нові технології
«Зміст досить простий: замість будівництва великих атомних блоків потужністю 1 ГВт і більше, будувати маленькі, 100 МВт, чи набірні, 20 МВт плюс, щоб набирати необхідну потужність, і розміщати їх в різних місцях, де потрібно забезпечити стабільний відпуск електроенергії. Розглядається це як заміна базовій генерації у вигляді вугільних або газових блоків, для того, щоб зменшити негативний вплив на зовнішнє середовище.
У принципі ця технологія відрізняється від великих атомних станцій лише одним: просто дешевше і швидше будувати. Ми бачимо в цій технології заміну існуючим теплоелектростанціям, тому що країна сказала, що в 2035 році відбудеться відмова від вугілля. У будь-якому разі Україна має забезпечити себе потужністю, і лише вітру і сонця буде замало, тому що це потужності, яким потрібно балансування і базова генерація, яка буде працювати незалежно від того, дме вітер чи ні.
У нас є станції, а там, що критично — це підключення, тобто мережа, це люди, це інфраструктура, це земля. І через п’ять-сім років потрібно буде реалізовувати проєкти зміни однієї технології на іншу. Ми бачимо в цьому великий потенціал. Звичайно, для цього потрібно буде залучати проєктне фінансування, без нього ніяк. Звичайно, потрібно буде забезпечити захист інвестицій. Звичайно, потрібно забезпечити виконання базових законів економіки, інвестиція відрізняється від гранту тим, що вона захищена, по-друге, вона заробляє гроші, по-третє, ти можеш гроші, які заробив, повернути. В іншому разі це буде просто подарунок, донат, але не інвестиція. І поки що, навіть не говорячи про малі модульні реактори, на жаль, у нас цих умов для залучення інвестицій немає.
Інвестор зараз сидить з умовним мільярдом доларів, у нього альтернатива — вкласти в облігації зовнішнього займу Америки під п’ять відсотків, чи вкласти в Україну з, можливо, більшим доходом, але зі значно більшими ризиками, з усіма тими наслідками, про які я сказав. Вгадайте, куди зараз люди вкладають гроші?"
Віталій Суєта, директор з продуктів та ресурсів Інтерпайп
Про труднощі в Україні та за її межами
«Основний ризик — логістика. Цього року у нас постійно якісь проблеми на кордоні, то накопичення авто, то зараз блокування. У нас, наприклад, дуже висока частка експорту. Тобто для виробника це максимально важливий фактор. І що буде в наступному році, поки що не зрозуміло. Ми сподіваємося, що питання з блокуванням кордону вирішиться зараз максимально швидко і оперативно.
Друге — персонал. У нас була тенденція відтоку кваліфікованих технічних працівників і до війни, а після початку війни вже нова хвиля. І зараз ми бачимо брак технічних спеціалістів. Якщо ти хочеш при цьому зростати в обсягах виробництва, то проблема накладається майже мультиплікативно.
Третя історія — це, звичайно, військові дії. У нас один з основних активів в Нікополі знаходиться, і кожен день його обстрілюють. Крім дронів і ракет, це ще й артилерія, потерпає все місто. Був підрив Каховської ГЕС, місто практично залишилось без води. І повноцінного водопостачання досі немає.
І в нас завжди є зовнішні економічні ризики, які пов’язані, зокрема, з ситуацією на Близькому Сході, з обстрілом суден. Вже ми відчуваємо це навіть по тих замовленнях, які вже були відправлені. Військові дії в світі ведуть до зниження економічної активності, і це теж впливає на споживання нашої продукції. Є дуже гарна країна Китай, яка веде дуже агресивну експортну політику з ціноутворення. Це для нас завжди виклики, оскільки ми з ними не можемо конкурувати".
Про плани розвитку
«Ми бачимо, що є можливості для зростання виробництва. Перш за все, в нас стабільна диверсифікована база по географії реалізації. У 2023 році по загальному портфелю 75% — це експорт. Наступного року ми плануємо 80%. По окремих дивізіонах, по колесах і колісних парах для вагонів, це 90%. При цьому обсяг по Україні ми теж не зменшуємо.
Друге — це, звичайно, продуктовий портфель. У нинішніх умовах ми повинні розвивати частку продуктів з доданою вартістю. Ми націлені в 2024 році на конкретні нішові сегменти, які можуть дати нам додатковий дохід, і за рахунок цього, можливо, вийдемо в подальшому на розвиток обсягів. Наприклад, такий продукт, який ми зараз намагаємося розвинути, — це автомобільні осі для вантажів, для світових виробників. На наступний рік близько на 20% цього ринку ми зразу хочемо зайти.
Третя історія — інвестиції. У нас на наступний рік досить агресивна програма інвестицій. Ми хочемо завершити великий проєкт по обладнанню для доопрацювання труб для нафтогазової галузі. Це більше мільярда гривень інвестицій. Ми його зупинили після початку війни і зараз його відновили. Крім того, продукуємо нові інвестиційні проєкти. Компанія фінансово стабільна і може це собі дозволити, має ресурс".
Про «зелену енергетику»
«У нас великий фокус на зеленій металургії, оскільки ми розуміємо, що це одна з наших сильних сторін, електросталеплавильний завод. Кожен бізнес страждав від обстрілу енергетичної інфраструктури. Але ми надзвичайно багато втратимо, якщо завод буде пошкоджено. У рамках зеленої угоди і декарбонізації в Європейському Союзі однозначно ми хочемо використовувати це.
Є ринок Європи, який дуже націлений на зелену угоду відповідно зі своїми правилами імпорту продукції з вуглецевим слідом, так само для внутрішніх виробників. Він виробив свою регуляторну політику. З 2026 року вона набуває чинності в повному обсязі, і, я думаю, буде далі розширюватись. Але з урахуванням того, що ми маємо базу, електросталеплавильний комплекс, який має найнижчий вуглецевий слід, це для нас, звичайно, створює можливості, принаймні, в певний період часу, поки конкуренти не адаптуються".
Павло Левченко, старший радник з інвестицій NEQSOL Holding Україна
Про підсумки 2023
«NEQSOL Holding в Україні представлений в двох ролях. Перша позиція — це акціонер одного з найбільших телеком-операторів в Україні та важливого елемента критичної інфраструктури, Vodafone Україна. Незважаючи на складні часи, продовжуємо збільшувати поточні капітальні інвестиції в підтримку, відновлення та розбудову мережі. Наприклад, в 2023 році ми збільшили поточні капітальні витрати приблизно на 80%, обсяг склав за 2022—2023 рік більше ніж 7 мільярдів гривень.
З приводу нашої іншої ролі, іноземного стратегічного інвестора, який продовжує шукати цікаві і потенційні активи для інвестування в Україні, рік пройшов у пошуку рівноваги між попитом і пропозицією по ціні. Ми звикли до базових стандартних підходів та методології оцінки бізнесу. Але, як показує практика, наразі методологія як по книжці — не працює. Оскільки ті ставки дисконтування, які наразі є в Україні, дають таку ціну, по якій власники і фаундери бізнесу не готові виходити з активів. Відповідно, тут іноземний стратегічний інвестор повинен знаходити нові креативні підходи до оцінки бізнесу, бути перш за все, оптимістом, вірити в Україну, як це робимо ми. Але, в свою чергу власник, продавець повинен розуміти, що нинішня ціна не може бути довоєнною".
Пропозиції до влади
«Ми вважаємо, що держава могла б показати лідерство, відновивши велику приватизацію. І тут дуже важливий такий меседж: інвестор приносить користь не тільки купивши актив і проінвестувавши один раз, він буде постійно робити інвестиції, буде модернізація, вихід на нові ринки, постійне вкладання в актив, що в свою чергу призведе до збільшення робочих місць та зростання надходжень податків».
На заході NV дискутували про перспективи українського бізнесу та інвестиції в економіку у 2024 році:
