Понад 40% мешканців Закарпаття ставляться до переселенців «гірше, ніж до місцевих» — опитування
Берегове на Закарпатті - один із центрів угорської громади в регіоні (Фото: Суспільне Ужгород)
40,6% мешканців Закарпаття, опитаних соціологами, визнали, що ставляться до внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які опинилися в регіоні, «гірше, ніж до місцевих жителів».
Такі дані засвідчило опитування, яке 17−28 жовтня 2025 року провів у Закарпатській області Фонд Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології на замовлення Інституту центральноєвропейської стратегії (ICES).
Респондентів попросили відповісти на запитання про те, як вони ставляться до переселенців (ВПО), які перебувають на Закарпатті.
35,9% відповіли, що «так само як і до місцевих жителів», тоді як 40,6% опитаних заявили, що «гірше, ніж до місцевих жителів».
Коли ж другу категорію респондентів попросили пояснити, у чому причина такого негативного ставлення до переселенців, 12,2% опитаних з цієї категорії вказали, що ВПО нібито «невдячні за надану допомогу». 10,4% заявили, що внутрішні біженці «не розуміють специфіки Закарпаття, не інтегруються у місцеві громади».
Найпопулярнішими ж виявилися відповіді про те, що чимало ВПО нібито «є заможними, викупили місцеву нерухомість» (19,7%) або «виїхали з місць, які зовсім не постраждали від війни» (18,9%). Також поширеною причиною було дорікання в тому, що переселенці «не хочуть працювати, продовжують жити за рахунок виплат, гуманітарної допомоги» (17,5%) чи «надмірно розважаються (сидять у кафе, ресторанах, салонах, ходять до спортзалів тощо)».
Дослідження було презентовано на форумі Re: Open Zakarpattia на замовлення Інституту центральноєвропейської стратегії.
Загалом було опитано 1002 респонденти методом face-to-face. Серед них — 502 респонденти віком від 18 років по репрезентативній вибірці в Закарпатській області (в 7 містах та 27 селах області) та 500 респондентів з числа національних меншин (з них 300 угорців та 200 представники ромської, румунської та словацької громад) у місцях компактного проживання у Закарпатській області, що відтворює демографічну структуру представленості станом на початок 2022 року. Вибірка репрезентативна за такими показниками, як стать, вік, тип поселення та район проживання.
