«Ще один нестандартний хід». Жмайло про «красу гри» на Курщині — нову операцію Сирського, яка «плутає карти» росіянам
Виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці, експерт із російських гібридних впливів у світі Дмитро Жмайло в ефірі Radio NV оцінив новий наступ Сил оборони у Курській області, який триває з 5 січня.
Дмитро Жмайло
Як і щодо загалом Курської операції, це ще один наш нестандартний хід для того, щоб сплутувати карти росіянам. Росіяни хочуть воювати лінійно. Тобто є лінія фронту, є більша кількість живої сили, більша кількість вогневих засобів, і вони, відповідно, нас перетискають.
Але вся краса гри на Курщині, що нам критично не важливо утримувати якісь території, тому що це не наші території; і ми, відповідно, можемо [бути гнучкими] з військами, які безпосередньо беруть участь в Курській операції. Вони навіть інколи не підтверджують, що є якась стала лінія бойового зіткнення. Це більше постійні маневри, де ми намагаємося виснажувати росіян, нав’язувати їм свої умови і оборонятися з більш вигідних позицій, вигідних рубежів, які ми могли заздалегідь підготувати.
Тому це ще один такий нестандартний крок.
Коли починалася Курська операція, казали «та все, росіянам байдуже на цей шматок курської території, вони будуть і далі нас перетискати на покровсько-курахівському, на куп’янсько-лиманському напрямку», і що, мовляв, коли вони там розберуться, тоді вони будуть звертати увагу на Суджу і на наш курський плацдарм.
Як бачите, це не справдилося, тому що присутність наша на російській території, навіть на одному квадратному кілометрі, це завжди буде свідченням слабкості.
Те, що зробив [головнокомандувач ЗСУ Олександр] Сирський… Перед ним знову потрібно зняти капелюха, тому що він безпосередньо був відповідальний за планування цієї операції. Він вкотре показав світу, що питання Курська остаточно не вирішено, і що існує великий ризик, що росіяни [не вкладуться] у ті дедлайни, які вони собі поставили — до 20 січня ліквідації плацдарму, а до 25 лютого створення аналогічного на території Сумської області, що все ще не вирішено.
Як то кажуть, ми ще повоюємо і потримаємося за цей шматок російської території, яка вже нам дала досить такі сильні преференції у цій війні.
Тому це поки що нагадує певний такий танок військ, який розгортається на Курщині. Відповідно, ми намагаємося просто загнати ворога і знову змусити його воювати на невигідних для себе умовах, як це було на початку операції, щоб відтермінувати всі ті плани, які поставили для себе москалі.
