«Штурмові дії йдуть цілодобово». Юрій Федоренко — про наступальні дії росіян на Харківщині, «дружню» РЕБ і погоду на фронті
Командир батальйону ударних безпілотних авіаційних комплексів Ахіллес 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка Юрій Федоренко в інтерв'ю Radio NV — про бої у Харківській області, використання дронів у період пізньої осені, зими, а також радіоелектронну боротьбу (РЕБ).
— Наприкінці минулого тижня батальйон Ахіллес спільно з іншими підрозділами на цьому напрямку (1-а бригада оперативного призначення НГУ Буревій, 77-а аеромобільна бригада) виклали чергове відео, як відбувається механізована атака противника. Приблизно півтора десятка одиниць техніки було використано, цю атаку зупинили. Не сказати, що рідкість, але десь раз на два-три тижні трапляється, якщо не помиляюся?
— Напевно, частіше, оскільки підрозділ продовжує виконувати завдання на поточний момент на трьох відрізках. Тому так чи інакше противник продовжує застосовувати броньовану техніку, переважно для забезпечення логістики до переднього краю своїх штурмових груп; для завезення додаткових засобів, які необхідні для утримання позицій, а також нарощування спроможностей щодо можливості просування вглиб нашого оперативного простору.
Якщо говорити про Куп’янщину загалом, противник знаходиться в населеному пункті Кругляківка, біля самої річки Оскіл. Згадаємо, як це було, скільки вдалося Силам оборони спалити техніки і як противник досяг цього успіху. Якщо пам’ятаєте, впродовж двох з половиною тижнів ішли достатньо активні ударно-штурмові дії від ворога. За ці два з половиною тижні було задіяно більше 100 одиниць броні. Як наслідок, такими хвилями противник отримав певну тактичну перевагу в Кругляківці.
Та на поточний момент уся техніка, яка з’являється в зоні ураження наших вогневих засобів, знищується на полі бою. Тоді зі 100 одиниць Силам оборони удалося знищити 90 впродовж двох з половиною тижнів, батальйон Ахіллес має 60% від загального результату знищення техніки на полі бою.
Чому противник цього разу, розуміючи, що може бути спалений, продовжує застосовувати техніку? Бо його передові групи, зокрема які знаходяться в Кругляківці, перебувають у тимчасових укриттях, у них є як брак боєприпасів, так і необхідної провізії для продовження нарощування бойових спроможностей. Як наслідок, противник намагається забезпечити за рахунок броні оперативне підкидання нових змін, поповнення особового складу і підвезення боєприпасів.
Погода була в той день, коли вийшло вісім одиниць техніки противника, м’яко кажучи, несприятлива. Зараз треба розуміти, як відбувається зміна погоди на Харківщині: вранці падає сніг, потім іде дощ, далі мінусова температура, з’являється туман і так усе повторюється по колу. Противник розуміє, так чи інакше безпілотні системи — як розвідувальні, так і ударні - знижуються в ефективності, і намагається максимально і сповна використовувати це для нарощування своїх спроможностей.
Але коли ефективність розвідувальних засобів не перестає бути максимальною на полі бою, а знижується, вступають у дію додаткові, інші засоби розвідки. Ворога вдалося своєчасно виявити, з восьми одиниць бронетехніки Ахіллес пошкодив вісім, знищив — шість. Але це спільна робота як 1-ої бригади НГУ, так і 77-ої, бо і засоби розвідки, додаткового вогневого впливу, і гармати, які почали працювати по штурмовій піхоті противника, що залишилася після пошкодження бронемашин, — це колективна спільна робота, коли плече до плеча один підтримує іншого. Як наслідок, противник втратив усі вісім одиниць техніки на полі бою, успіху не мав.
І загалом по цьому відрізку, якщо подивитеся в динаміці, в напрямку Колесниківки, Сили оборони не просто призупинили наступ противника, а в останні три тижні не має втрати жодної позиції. Вдалося посунути противника з Колесниківського лісу.
Щодо напрямку Загризове-Лозова, там ситуація дещо інша. Противник максимально активний, прямо б'є зараз у цьому напрямку. За останній період у нього були, на жаль, тактичні результати, вдалося оволодіти низкою позицій.
Але ціна, яку віддає за це ворог, — штурмова піхота противника стирається в посадках, лісопосадках. Тримати постійно високу інтенсивність ворогу на поточний момент не вдається. Штурмові дії йдуть цілодобово, противник намагається затягувати піхоту цілодобово. Але якщо порівняти натиск, який був три тижні тому і зараз, можна сказати, противник вимушений перейти в певні хвилі. Постійну динаміку йому тримати достатньо складно.
— Чи правильно я розумію, що найголовнішою задачею в обороні зараз є не допустити контакту противника з нашими піхотинцями в окопі, бо росіян фізично більше. Напередодні була найбільша кількість боєзіткнень на фронті - майже 300. Це показує загальну ситуацію — противник дуже-дуже сильно прагне щось надламати. Чи коректно буде сказати, що потрібно витримувати противника на відстані витягнутої руки, аби не відбувалося фізичного контакту? Вочевидь, це велика задача і таких підрозділів, як ваш батальйон.
