NV розповідає про найважливіші зміни, які чекають на українців у грудні 2023 року.

Україна вперше відзначатиме Різдво і День святого Миколая за новим церковним календарем

У 2023 році Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) вирішили перейти на новоюліанський календар замість юліанського, якого дотримується російська церква.

Відповідно до оновленого календаря у церковному році, який розпочався 1 вересня 2023-го, більшість дат церковних свят змістилися на 13 днів назад.

Тож і Різдво Христове віряни ПЦУ та УГКЦ цього року вперше відзначатимуть 25 грудня поточного року, а не 7 січня 2024-го. А Святвечір тепер припадає на 24 грудня замість 6 січня.

Змістився і День святого Миколая: тепер його відзначатимуть 6 грудня, а не 19 грудня.

Відповідно змістилася і дата Різдва як державного свята. У липні 2023 року президент України Володимир Зеленський підписав указ, згідно з яким:

• Різдво Христове в Україні на державному рівні відтепер відзначатимуть 25 грудня замість 7 січня;
• День Української Державності - 15 липня замість 28 липня;
• День захисників і захисниць України (збігається з церковним святом Покрови Пресвятої Богородиці) — 1 жовтня замість 14 жовтня.

Інфографіка: NV

Інфографіка: NV

День ЗСУ і зимові свята: чи будуть додаткові вихідні у грудні?

До кінця дії воєнного стану в Україні не передбачені ані вихідні дні, якщо державні свята припадають на будні, ані перенесення вихідних, якщо держсвято випадає на суботу чи неділю.

Отже, у грудні 2023 року та в січні 2024 року додаткових вихідних в Україні не буде:

• 6 грудня, середа, День Збройних сил України — робочий день
• 25 грудня, понеділок, Різдво Христове — робочий день;
• 1 січня 2024 року, понеділок, Новий рік — робочий день

Нові правила ввезення гуманітарної допомоги: перехідний період після шквалу скарг волонтерів

1 грудня 2023 року набуває чинності вереснева постанова Кабміну, яка змінює правила ввезення та обліку гуманітарної допомоги в Україні. За задумом Міністерства соціальної політики, ці правила мали б допомогти запобігти зловживанням під час завезення гуманітарки, її розкраданню та незаконному ввезенню товарів.

Зокрема у початковому варіанті постанова передбачала такі нововведення:

• Скасування практики завезення та «нульового» розмитнення гуманітарної допомогти за листами-зверненнями від військових частин та підрозділів — звичного порядку для більшості волонтерів. Натомість фондам-отримувачам гуманітарної допомоги було запропоновано авторизуватися в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги за допомогою електронного підпису.
• Необхідність попередньо оформити електронну реєстрацію майбутнього вантажу з унікальними номером — документ, без якого допомогу неможливо ввезти. З моменту реєстрації вантажу до моменту перетину ним кордону даються 30 днів.
• Звірка фактичного вантажу з вказаним у декларації на кордоні, а після завезення його в Україну — обов’язок благодійних фондів прозвітувати про використання вантажу до 15 числа наступного місяця з моменту ввезення, але не більше ніж через 90 днів.
• Обов’язок волонтерів опісля вказати, яка кількість товарів була передана набувачам (наприклад, військовим частинам), яка — залишилася на складах, скільки зіпсувалося чи не було прийнято фондом через неналежну якість.
  
• У разі порушення цих вимог благодійний фонд втрачає статус отримувача допомоги на шість місяців.
  

Запропоновані зміни викликали численні скарги і попередження великих волонтерських фондів про те, що нові бюрократичні правила ставлять під загрозу швидке завезення в Україну найнеобхідніших речей для фронтових підрозділів.

У численних постах волонтери переконували, що такі правила серйозно уповільнять, а то й паралізують процес ввезення та розподілу гуманітарної допомоги в Україну. Нижче — деякі з прикладів таких скарг благодійних фондів та волонтерів за останні місяці.

У жовтні на сайті Кабміну з’явилась петиція щодо відтермінування нових правил, яка лише за декілька днів набрала необхідні 25 тисяч голосів, аби її розглянув президент.

Крім того, майже два десятки благодійних фондів звернулися в листопаді з відкритим листом до Володимира Зеленського, у якому закликали президента ініціювати відтермінування нової системи та подовжити дію поточного спрощеного режиму ввезення та оформлення гуманітарної допомоги щонайменше на 6 місяців — з урахуванням пропозицій і зауважень представників громадських організацій та волонтерського руху.

«Запровадження нових обмежень та скасування чинного режиму ввезення гуманітарної допомоги [завдасть] значної шкоди забезпеченню Сил безпеки й оборони України та призведе до недоотримання засобів, необхідних для успішного протистояння агресору, зокрема (але не тільки) транспортних, медичних, технічних засобів», — наголосили в листі волонтери.

Зрештою Кабмін погодився продовжити дію чинних правил завезення гуманітарної допомоги до 1 квітня 2024 року. До цього терміну, який є перехідним періодом, волонтери зможуть, як і раніше, використовувати паперові декларації для ввезення гуманітарних вантажів.

У Мінсоцполітики при цьому зазначили, що з 1 грудня таки запустять ще й Автоматизовану систему реєстрації гуманітарної допомоги. Однак волонтери можуть почати користуватися нею і подавати декларації онлайн добровільно.

Ймовірне відновлення податкових перевірок

Наприкінці листопада Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, анонсував часткове відновлення податкових перевірок ризикових підприємств з 1 грудня 2023 року.

Гетманцев пояснив, що депутати Верховної Ради не підтримали постанови, які блокували законопроєкт 10016-д про повернення перевірок.

Читайте також:

Відновлення податкових перевірок. Що потрібно знати та як підготуватися

Відповідно перевірки щодо ризикових підприємств мають бути відновлені з 1 грудня 2023 року. Однак станом на кінець листопада документ ще очікував на підпис президента Володимира Зеленського.

9 листопада Рада прийгяла у другому читанні та в цілому законопроєкт № 10016-д щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок.

Якщо Зеленський підпише його і документ набуде чинності, до проведення планових податкових перевірок можуть бути включені платники, які за підсумками 2021 року відповідали одному з критеріїв:

• рівень сплати податку на прибуток на понад 50% менший, ніж по галузі, а рівень сплати ПДВ на понад 50% менший, ніж рівень сплати по галузі;
• дебіторська заборгованість перевищує кредиторську більше ніж удвічі;
• річний дохід понад 10 млн грн;
• загальна сума витрат у податковій декларації становить понад 75% суми річного доходу.

Крім того, перевірятимуть такі підприємства та бізнеси:

• які займаються виробництвом та/або реалізацією підакцизної продукції;
• працюють у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні;
• надають фінансові, платіжні послуги;
• нерезиденти, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи.

Водночас мораторій на перевірки ФОП першої та другої групи буде збережено до грудня 2024 року.

Прийняття законопроекту було однією з вимог МВФ для ухвалення нового траншу для України.

Чи підвищать пенсії у грудні?

Ні, для більшості українських пенсіонерів у грудні 2023 року не заплановані ані підвищення, ані індексація пенсій. Виняток — пенсіонери, яким у грудні виповнюється 70, 75 чи 80 років. Вони матимуть вікову надбавку:

• пенсіонери, яким виповнилося 80 років і більше, будуть отримувати доплату до пенсії у розмірі 570 грн.
  
• пенсіонери віком 75−80 років отримують доплату у розмірі 456 грн,
• пенсіонери віком 70−75 років — у розмірі 300 грн.

Наступну ж індексацію пенсій заплановано на 1 березня 2024 року. Як повідомили в уряді, індексація пройде за новим принципом, будуть впроваджені коефіцієнти та бали.

А мінімальну пенсію підвищать лише в січні 2024 року. Мінімальна пенсія наразі становить 2093 грн, вона залишиться незмінною до кінця 2023-го. З 1 січня нового року її підвищать у зв’язку зі збільшенням прожиткового мінімуму, який уряд заклав у проєкті держбюджету на 2024 рік. Мінімальна пенсія зросте до 2361 грн, тобто на 268 грн.

Також лише з 1 січня 2024 року зростуть:

• максимальні пенсійні виплати — з 20 930 до 23 610 грн;
• виплати за понаднормовий стаж — з 20,9 до 23,6 грн за кожен додатковий рік.

Чи зростуть ціни на опалення, воду та газ з 1 грудня 2023?

Підвищення цін на житлово-комунальні послуги з 1 грудня в Україні не буде: тарифи на опалення, розподіл газу, та гарячу воду в Україні залишаються незмінними. На їх підвищення продовжує діяти мораторій.

Ціни на газ в Україні для клієнтів Нафтогазу (98% споживачів) залишаться незмінними як мінімум до 30 квітня 2024 року — на рівні 7,96 грн/куб м. Компанія прийняла це рішення з урахуванням воєнного стану та економічної ситуації в країні.

Ціни на воду теж поки залишаються без змін. Тарифи на послуги 34 водоканалів ще з 1 липня 2023 року мали зрости в середньому на 32%. В НКРЕКП підрахували, що у середньому сума в платіжках за водоспоживання домогосподарством (2−3 особи) могла зрости на 62 грн/міс (з ПДВ). При цьому тарифи на водоспоживання у містах, які суттєво постраждали внаслідок бойових дій (Харків, Миколаїв і Херсон) все одно мали залишитися незмінними. Однак через скасування цього рішення ціни за послуги водопостачання поки залишаються незмінними в усій країні, не буде підвищення і з 1 грудня.

Читайте також:

Житлові субсидії: що зміниться для українців з 1 грудня

Ціни на електроенергію до завершення осінньо-зимового сезону піднімати не планують. Після літнього підвищення (з 1 червня) вартість послуг електропостачання для населення зараз становить 2,64 грн/кВт-год. Ціну суттєво підняли через потребу у коштах на відновлення інфраструктури після російських обстрілів. Тоді сума у платіжках за електроенергію зросла приблизно на 250 гривень. З 1 грудня жодних змін не буде.

Зекономити на електроенергії українці можуть за допомогою двозонних та тризонних тарифів. У не пікові години (з 23:00 вечора до 07:00 ранку) споживання електроенергії обійдеться в рази дешевше через багатотарифний засіб обліку. Тобто основне навантаження на мережу потрібно робити вночі, а вдень — економити.

Ціни на опалення: оскільки Кабмін зафіксував вартість газу для постачальників тепла до 15 квітня 2024 року, тарифи на опалення до кінця опалювального сезону також не зміняться. Виробники тепла для населення, як і раніше, платитимуть за газ 7 420 грн за тисячу кубометрів (із ПДВ). А виробники тепла для бюджетних установ — 16 390 грн. «Ми продовжуватимемо дію положення про спецобов’язки до кінця опалювального сезону. Тому питання підвищення тарифів навіть не обговорюється», — запевнив міністр енергетики Герман Галущенко.