Масований обстріл російських окупантів 28 листопада спричинив пошкодження у 14 регіонах України. Загалом, за офіційними даними, зафіксовано 12 влучань, в основному в об'єкти паливно-енергетичного сектору. Руйнувань зазнали об'єкти інфраструктури у 9 областях: Рівненській, Львівській, Кіровоградській, Київській, Волинській, Хмельницькій, Івано-Франківській, Миколаївській та Вінницькій.

Протягом ночі та ранку загарбники спрямували в бік України 97 дронів та 91 ракету. Вітчизняні сили ППО знищили 76 крилатих ракет Х-101/Калібр, 3 керовані авіаційні ракети Х-59/69 та 35 дронів. Проте військові пропустили три зенітні С-300 та ще 9 крилатих ракет, а 62 ворожих безпілотники були локаційно втрачені.

Після закінчення масованої атаки Сергій Стерненко, активіст та блогер, у своєму Telegram-каналі написав, що для деяких командувачів, які забезпечують прикриття повітряного простору, сьогоднішній удар по обʼєктах енергетики став повною несподіванкою. Та й у близькому до голови Миколаївської ОВА Віталія Кіма тг-каналі Николаевский Ванёк з аудиторією в 2,6 млн читачів, який публікує інформацію про ракетні удари та рух ворожих дронів, з’явилося кілька постів із критикою командувачів. Крім того, його анонімний автор не опублікував зведення Повітряних сил щодо кількості збитих цілей, яке раніше завжди з’являлося на каналі після атак. Причину таких дій він пояснив тим, що «не може собі дозволити публікувати п***еж [брехню] окремих командувачів особистостей з приводу „збиття“ у своїй зоні відповідальності, коли результат на обличчя».

Водночас у Повітряних силах (ПС) зазначили, що масоване застосування ракет та дронів росіянами на окремих напрямках часто перевищує кількість засобів прикриття.

До того ж, окупанти використовують сучасні засоби повітряного нападу, як-от відстріли теплових та радіолокаційних пасток, РЕБ індивідуального захисту на ракетах та дипольні відбивачі.

Ворог також, за оцінками ПС, враховує метеорологічні умови, які суттєво впливають на роботу мобільних вогневих груп та винищувальної авіації. «Щільний туман та хмарність, які спостерігались у багатьох регіонах в момент атаки не дозволили ефективно виконувати завдання пілотам та розрахункам МВГ», — додали українські військові.

Читайте також:

Після ракетно-дронової атаки. Чому критикують Повітряні сили і чи це обгрунтовано — інтерв'ю з Романенком

«Усе це суттєво ускладнює роботу зенітних ракетних комплексів радянського виробництва, які є на озброєнні Повітряних Сил. Значно ефективніше в таких умовах працюють західні системи, яких в Україні не достатньо, щоб надійно прикрити сотні об'єктів критичної інфраструктури. Саме тому, під час масованих ворожих атак, використовується максимум сил та засобів, включаючи авіацію, РЕБ, ЗРВ та мобільні вогневі групи», — йдеться у повідомлення ПС.

В чому ж полягала проблема?

Ніхто не хоче пропустити ракету

Із заяв Стерненка та Николаевского Ванька випливає, що кількість збитих ракет може не відповідати дійсності. Валерій Романенко, авіаексперт та провідний науковий співробітник Державного музею авіації, вважає, що автори тг-каналів могли не повірити у кількість збитих цілей через ураження об'єктів по Україні. Так, наприклад, при одному з нальотів на Київ бригада могла пропустити деякі ракети, але доповісти, що усі цілі були знищені.

При цьому експерт підкреслив, що ніхто не хоче пропустити ракету. Проте, «буває так, що вона підкралися на надмалій висоті чи не спрацював радар».

Романенко порівняв ППО з оркестром, у якому командувач — диригент, а радари — очі музикантів. Після того, як радари щось вловлюють, оркестр починає грати.

Водночас експерт зауважив, що не можна увесь час тримати усі радари ввімкненими, адже ворог може виявити їхні позиції та завдавати по них удару. З огляду на це, деякі радари мають бути вимкненими, а деякі час від часу пересуватися.

Але експерт наголошує, що не існує 100% ППО. «Зрозуміло, що десь Повітряні сили не впоралися, якщо подивитись на кількість уражених об'єктів. Але з іншої сторони і комплексів у нас небагато, і радари весь час виходять з ладу, а поповнення просувається досить повільно», — зазначив він.

Водночас якщо була допущена помилка, то це мають з’ясувати після проведення розслідування. При цьому варто враховувати ситуацію та пам’ятати, що ворог використає будь-яку помилку чи недолік в роботі ЗСУ на свою користь, додав Романенко.

Окрім того, експерт порадив блогерам звернутися до командування ПС зі своїми зауваженнями, якщо вони впевнені, що інформація щодо кількості збитих цілей недостовірна.

Росія хоче створити цілодобове навантаження для ЗСУ

Росія активно модернізує засоби ураження та вдається до комбінованих атак, що ускладнює роботу класичних систем ППО, зазначив у коментарі NV Анатолій Храпчинський, експерт із авіації та заступник гендиректора компанії з виробництва засобів радіоелектронної боротьби.

Зокрема, росіяни змінюють бойову частину ракет на уламково-фугасну, яка вибухає і розриває снаряд із середини, утворюючи багато осколків. Це ускладнює подолання наслідків атак, адже спершу необхідно провести розмінування, загасити пожежу та переходити до ліквідації пошкоджень. «Ворог це робить спеціально, бо від маленького удару втрачається велика підстанція», — додав експерт.

До того ж, окупанти модернізують крилаті ракети Х-101, додаючи різні елементи, які ускладнюють перехоплення. Для їхнього збиття Україні потрібно більше сучасних систем ППО, як IRIS-T, SAMP-T чи Patriot, зауважив Храпчинський. Бо вітчизняні засоби захисту можуть не впоратися з такими новими проблемами, як теплові пастки на ракетах чи засоби радіоелектронної боротьби.

«Головна мета Російської Федерації - створити суттєве навантаження 24 на 7 для ЗСУ. Треба піднімати питання щодо збільшення мобільних груп і збільшення систем західного зразка для перехоплення ракет. Тому що складно працювати мобільним групам та старим засобам ППО по таких цілях, що зараз роблять росіяни», — резюмував експерт.