Серед звільнених з полону міг бути військовий, який у 2021 році перейшов на бік РФ — у Координаційному штабі відреагували
У Коордштабі пояснили, як до списків обміну міг потрапити військовий, що ймовірно перейшов на бік РФ (Фото: REUTERS/Valentyn Ogirenko)
Під час другого етапу масштабного обміну полоненими 1000 на 1000, який відбувся 24 травня, до України, ймовірно, повернувся Анатолій Тараненко — військовий, якого російські пропагандисти у 2021 році представляли як того, хто перейшов на бік так званої «ДНР».
Інформацію про його повернення одним із перших оприлюднив ветеран, учасник авіапрориву до Маріуполя Віктор Лахно на позивний Лелека.
Він опублікував кадри, на яких видно чоловіка, схожого на Тараненка, та згадав старе відео пропагандистського видання Известия. У сюжеті Тараненко перебуває на окупованій території — у Донецьку та селі Сигнальне.
«Якщо не враховувати навіть цих фактів, свідчення колишніх полонених дадуть можливість відкрити кримінальне провадження за державною зрадою, нові свідчення у воєнних злочинах, нові обставини теракту в Оленівці», — писав Лелека.
Також військовий поділився повідомленнями, у яких йому розповіли, що Тараненка «заселили до нас на барак», де він нібито заявляв, що «воюватиме проти українців» і «різатиме» їх.
На можливе повернення Тараненка звернули увагу також командир 1-го корпусу НГУ Азов Денис Прокопенко та керівниця Асоціації родин захисників Азовсталі Катерина Прокопенко.
У коментарі Суспільному заступник голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов повідомив, що особу Тараненка наразі встановлюють правоохоронці, а також перевіряють обставини справи.
За словами Юсова, Україна не мала змоги впливати на списки під час обміну — його підготували менш ніж за тиждень.
«Ми не могли впливати на списки. Росія передала тих, кого готова була передати, Україна також. Далі — робота правоохоронних органів і, в разі підтвердження тієї чи іншої інформації, — відповідне реагування правоохоронних органів згідно з чинним законодавством», — заявив Андрій Юсов.
Він також додав, що Україна робить усе можливе для повернення кожного полоненого, однак не має важелів впливу на російську сторону у питаннях складу обміну.
25 травня після завершення останнього етапу обміну з різкою критикою ситуації з обмінами виступив командир корпусу Азов Денис Прокопенко, який був командиром Маріупольського гарнізону під час оборони міста. Він зауважив, що до великого обміну не потрапив жоден боєць бригади Азов, а в версію, що причина лише у відмові росіян повертати азовців, він не вірить.
Своєю чергою Юсов зазначив, що обмін 23−25 травня проходив у форматі, коли країни передали одна одній списки тих, кого готові віддати.
25 травня Україна повернула з російського полону ще 303 українських військовослужбовців. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що третя частина обміну у форматі 1000 на 1000, про який вдалося домовитися в Туреччині, завершена.
24 травня під час нового етапу обміну з країною-агресором Росією Україна повернула додому 307 полонених.
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив, що в Україну повернулися військовослужбовці ЗСУ, зокрема ДШВ, Сил безпілотних систем, Військово-морських сил, Сил ТрО, а також Державної прикордонної служби та Національної гвардії України. Полонених із деяких підрозділів і військових частин вдалося звільнити вперше. Серед врятованих захисників — 27 захисників Маріуполя.
23 травня Україна повернула додому 390 полонених. Серед них — 270 військових і 120 цивільних.
