230 українців на 248 росіян. Чому РФ погодилася на найбільший обмін полоненими саме зараз — оцінка ISW
Аналітики Інституту вивчення війни вважають невипадковим збігом той факт, що Росія погодилася на найбільший обмін полоненими від початку війни на тлі нових доказів злочинного поводження окупантів з українськими військовополоненими.
Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни.
ISW підкреслив знаковість нового обміну військовополоненими — найбільшого від початку вторгнення і першого з серпня 2023 року. Загалом це був 49-й обмін, в Україну повернулося 230 військовослужбовців та цивільних, деякі з них потрапили в полон майже два роки тому, на острові Зміїний чи в Маріуполі. Міноборони Росії, своєю чергою, заявило, що в РФ повернулися 248 російських військовослужбовців. Обидві сторони відзначили роль Об'єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ) як посередника в обміні.
На думку експертів ISW, заслуговує на увагу той факт, що РФ саме зараз погодилася взяти участь у найбільшому обміні військовополоненими від початку війни та першому обміні за п’ять місяців. Раніше представники України наголошували, що Росія заморозила обміни військовополоненими з неуточненої причини. Більше того, за останні кілька тижнів відбулися кілька інцидентів, коли російські окупанти вочевидь грубо порушували норми Женевських конвенцій щодо українських військовополонених — зокрема використовували їх як живий щит або розстрілювали явно беззбройних українців, що вже здалися в полон. Тож, як припускають аналітики ISW, керівництво Росії, можливо, вирішило погодитися на такий великий обмін військовополоненими саме в цей час, «щоб підірвати доповіді про жорстоке поводження росіян з українськими військовополоненими та представити Росію як [нібито] зацікавлену у використанні рамок міжнародного права та норм». ISW часто оцінював раніше, що російські високопосадовці дуже зацікавлені в створенні ілюзії про те, що Росія нібито дотримується гуманітарних та інших правових норм, тож час нового обміну військовополоненими з Україною може бути частиною цієї ширшої інформаційної операції, припускають в ISW.
В ISW також нагадують, як розлютив російських воєнкорів минулорічний великий обмін полоненими, коли у вересні 2022 року вдалося повернути 215 осіб, зокрема 188 захисників Азовсталі та Маріуполя і лідерів Азову — натомість Росії віддали 55 полонених включно з Віктором Медведчуком. Тож цього разу російські провоєнні кола загалом схвально відгукнулися про обмін через дещо більше співвідношення росіян, що повернулися в РФ.
- Обмін готувався довго, в організації брали участь Об'єднані Арабські Емірати — Буданов
- Найбільший обмін полоненими з початку російського вторгнення: СБУ показала ексклюзивне відео
- «Декілька разів вивозили на обмін». Лубінець розповів про фізичні й психологічні тортури над полоненим українським військовим
Країни-члени НАТО продовжують ініціативи щодо підтримки українських повітряних сил та операцій. Міністр оборони Норвегії Бйорн Арільд Грам 3 січня оголосив, що Норвегія надасть два винищувачі F-16 і 10 інструкторів для навчання українських військових у Данії. За словами Грама, партнери України працюватимуть «день і ніч» над створенням міцних і сучасних українських Військово-повітряних сил. Із заяви НАТО від 3 січня також стало відомо, що чотири держави Альянсу — Німеччина, Нідерланди, Румунія та Іспанія — закуплять до 1000 ракет Patriot для додаткового посилення протиповітряної оборони країн-членів НАТО. При цьому було зазначено, що раніше союзники по НАТО вже постачали Україні комплекси Patriot. З цього повідомлення, однак, незрозуміло, чи отримає Україна якість кількість із цієї 1000 ракет Patriot і в які терміни, зауважують в ISW. Контракт на суму 5,5 млрд доларів передбачає створення заводу з виробництва ракет Patriot у Німеччині, що має збільшити доступні постачання ракет Patriot і поповнити запаси держав-членів. Головнокомандувач Збройних Сил України генерал Валерій Залужний 2 січня підкреслював, що саме західні системи Patriot дозволили українським військам збити рекордні 10 гіперзвукових ракет Кинджал під час ракетних ударів Росії 2 січня.
В ISW також відзначили заяву прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля по те що Україна планує у 2024 році збільшити вшестеро обсяги виробництва свого оборонно-промислового комплексу. Шмигаль нагадав, що виробничі потужності ОПК України в 2023 році зросли втричі порівняно з 2022 роком та підкреслив важливість виробництва додаткових безпілотників, снарядів, боєприпасів і бронетехніки для українських сил. Шмигаль заявив, що український уряд виділив понад 760 млрд грн (близько $20 млрд) на виплати військовослужбовцям і понад 265 млрд грн (близько $7 млрд) на закупівлю, виробництво та ремонт озброєнь у 2024 році. В ISW підкреслюють, що ці плани очільник Кабміну вже після кількох днів масштабних російських ракетних ударів, значна частина яких була ймовірно націлена на об'єкти ОПК України та військову інфраструктуру. Раніше ISW оцінював, що російські удари по українських промислових об'єктах, ймовірно, спрямовані на те, щоб перешкодити Україні розвинути ключові потужності для підтримки військових операцій протягом тривалого часу.
