Чи здатна РФ на новий масштабний наступ на Харківщині і які проблеми окупанти мають на Херсонщині — огляд ISW
Попри заклики російських ультранаціоналістів та «воєнкорів» до створення «буферної зони» у Харківській області на межі з Бєлгородською, Росія наразі навряд чи здатна провести в цьому районі масштабні дії оперативного рівня.
Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни.
Російські джерела відновлюють давні заклики до широкомасштабної наступальної операції РФ в Харківській області для створення «буферної зони» з Бєлгородською областю, незважаючи на ймовірну неспроможність російських військових провести операцію із захоплення значної території в Харківській області найближчим часом, констатує ISW. Речник Кремля Дмитро Пєсков 9 січня заявив, що російські війська «вживатимуть всіх заходів», щоб запобігти ударам України по Бєлгородській області. Тож російські «воєнкори» та інші джерела скористалися цими коментарями Пєскова як закликом до російських військ створити «буферну зону» глибиною до 15 км Харківській області, аби відкинути українські РСЗВ та артилерію від міжнародного кордону з Бєлгородською областю РФ. Аналітики ISW нагадують, що російські ультранаціоналісти регулярно закликали до подібної операції влітку 2023 року на тлі широкого невдоволення обмеженими транскордонними рейдами проукраїнських сил у Білгородську область.
Утім, гіпотетична російська операція на 15 кілометрів вглиб та на кілька сотень кілометрів у ширину була б «масштабним оперативним заходом, який вимагав би набагато більшого угруповання сил і значно кращих ресурсів, аніж ті, які РФ зараз зосередила вздовж усього міжнародного кордону з Україною, найменше в Бєлгородській області», підкреслюють в ISW. Раніше Інститут вивчення війни оцінював, що найближчими тижнями російські війська можуть активізувати зусилля із захоплення Куп’янська Харківської області, і що угруповання РФ на Куп’янському напрямку виглядає більш придатним для проведення інтенсивних наступальних зусиль, ніж деінде в Україні або вздовж міжнародного кордону. Тож російські військові наразі, ймовірно, можуть проводити лише дії тактичного рівня в Харківській області на межі з Бєлгородською областю РФ, які можуть слугувати хіба що прийомами для відволікання та відтягнення українських сил від можливої операції РФ на Куп’янському напрямку, підкреслюють в ISW.
Аналітики ISW також звернули увагу на нове незалежне опитування Національного центру дослідження громадської думки Чиказького університету (NORC), яке виявило, що російський диктатор Володимир Путін зберігає сильну підтримку свого режиму та війни проти України, попри відносно погану економічну ситуацію та рівень життя в Росії. Опитування засвідчило, що 67% респондентів схвалюють зовнішню політику Путіна, а 58% - його внутрішню політику, а 66% планують голосувати за Путіна на майбутніх президентських виборах у березні 2024 року. Відносно високі рейтинги Путіна зберігаються навіть попри те, що опитування NORC також засвідчило, що росіяни незадоволені зростанням цін, який спричиняє загальне погіршення умов життя. Опитування NORC зафіксувало, що 63% респондентів підтримують війну в Україні, а 64% респондентів бачать її як «цивілізаційну боротьбу між Росією та Заходом». В ISW відзначають, що цей результат контрастує з іншими нещодавніми російськими опитуваннями, які показали зменшення підтримки повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Російські «воєнкори» та джерела продовжують скаржитися на постійні проблеми з командуванням і зв’язком, які погіршують боєздатність Росії на лівому березі Херсонської області. Відомий російський військовий блогер, пов’язаний з Кремлем, стверджував, що за останні два місяці російські командири рідше віддавали накази своїм підрозділам проводити виснажливі штурми — після того, як командувач ВДВ генерал-полковник Михайло Теплинський змінив генерал-полковника Олега Макаревича на посаді командувача російським угрупованням військ Дніпро на півдні України. Однак «воєнкори» констатують, що для російських військ в цьому районі існує чимало проблем, які подекуди погіршуються. Зокрема йдеться про проблеми окупантів у протидії українським літакам та гелікоптерам, оскільки російське командування нібито не дає військовим РФ своєчасних дозволів на збиття цілей. Повідомляється також, що російські командири часом витрачають кілька годин для схвалення артилерійських ударів і вимагають від підрозділів надсилати координати цілей та їх відео- чи фотопідтвердження, перш ніж завдавати ударів. Один з «воєнкорів» також стверджував, що окупаційні війська РФ не мають достатньо систем радіоелектронної боротьби (РЕБ) для боротьби з тою кількістю українських безпілотників, які діють у цьому районі.
Інший «воєнкор» закликав російські війська припинити переміщення техніки до Кринок та прилеглих районів, оскільки українські сили знищують там до 90% російської техніки. Український військовий оглядач Костянтин Машовець заявив, що частини 17-го танкового полку (70-та мотострілецька дивізія, 18-та загальновійськова армія, Південний військовий округ армії РФ), які дислоковані на південний схід від Кринок, припустив що командування цього полку досі покладається на виснажливі фронтальні атаки як на «улюблену» тактику. Російські війська, особливо частини 104-ї повітряно-десантної дивізії (ВДВ), як повідомляється, зазнали значних втрат під час операцій під Кринками. ISW постійно спостерігає за скаргами росіян на неадекватне командування, координацію між підрозділами та всередині підрозділів, а також недостатню ефективність протиповітряної оборони, вогневої підтримки та засобів РЕБ з листопада 2023 року. Однак аналітики ISW продовжують оцінювати, що ці повідомлення про тактичні проблеми не завжди призводять до значних оперативних наслідків для військ РФ на фронті.
