На війні в Україні загинули солдати РФ, які брали участь у розгоні Майдану та окупації Криму — Крим.Реалії
Майдан Незалежності у Києві 19 лютого 2014 року (Фото: Наталія Кравчук / NV)
На війні проти України загинули військовослужбовці армії країни-агресора Росії, які брали участь у розгоні Євромайдану та окупації Криму у 2014 році, повідомляє Радіо Свобода з посиланням на базу даних Груз 200.
У базі даних Груз 200 редакції Крим.Реалії міститься інформація про місце народження, місце призову або вербування до російської армії, а також — для частини із загиблих — точне або приблизне місце і дата загибелі.
На сайті Грузі 200 за останні два тижні з’явилися 33 нові некрологи, серед них — колишні співробітники силових відомств.
Радіо Свобода зазначає, що одним із загиблих є Євген Козлов із селища Леніно. Це колишній співробітник кримського Беркута, який стояв на блокпостах навесні 2014 року.
Іншим загиблим є Кирило Блаженко, який брав участь у придушенні Євромайдану в Києві, а також був активним учасником незаконної анексії Криму.
Журналісти з’ясували, що Блаженко у 2017 році шукав роботу водієм у Ялті. Тоді він писав у резюме, що з 2010 до 2015 року був «командиром розвідувального десантного відділення».
Радіо Свобода додає, що у Криму майже щодня проходять похорони російських солдатів, які загинули на війні проти України. Наразі кількість ідентифікованих загиблих кримчан у війні перевищила 1300 осіб.
Революція Гідності та події 18 лютого 2014 року — що відомо
Силове протистояння на Майдані почалося з подій у ніч проти 30 листопада 2013 року, коли Беркут жорстоко розігнав протестувальників. Вони нібито заважали встановленню різдвяної ялинки.
18−20 лютого 2014 року відбулися найтрагічніші події Революції Гідності. Саме в ці дні в центрі Києва загинула найбільша кількість учасників тримісячних протестів — майже 100 осіб.
18 лютого силовики та тітушки жорстоко придушили Мирний наступ — ненасильницьку акцію протестувальників, що прямували до Верховної Ради з вимогою підтримати повернення до Конституції зразка 2004 року (у ній повноваження президента були суттєво обмежені). Того ж дня спецпризначенці почали силовий штурм Майдану, під час якого спалахнув Будинок профспілок, а протестувальників відтіснили у вузьке кільце всередині головної площі Києва.
Влада майже на дві доби перекрила роботу метро — уперше в історії української столиці. А 19 лютого СБУ оголосила про введення в Україні режиму антитерористичної операції — фактично проти учасників революції було вирішено кинути армію і задіяти зброю.
Начальник департаменту у справах Майдану Офісу генпрокурора Олексій Донський заявляв, що у справах Майдану, які розглядають майже 10 років, нерозкритими залишаються вбивства протестувальників 22 січня і частково — 18 лютого.
