Мобілізація засуджених. Які умови призову та служби ув’язнених ухвалив парламент
8 травня Верховна Рада України ухвалила законопроєкт № 11079−1 у другому читанні. Він затверджує правила мобілізації деяких категорій увʼязнених до лав Сил Оборони. Тепер його мають підписати спікер парламенту та президент.
Проєкт закону про мобілізацію засуджених було зареєстровано в парламенті 13 березня 2024. Він має на меті внесення змін до законодавства задля створення правового механізму умовно-дострокового звільнення ув’язнених для їх участі в обороні країни.
Заступниця міністра юстиції Олена Висоцька стверджувала, що до мобілізаційного потенціалу належать близько 27 тисяч засуджених та приблизно 50 тисяч осіб, які мають судимість, але вже відбули покарання. Водночас лідер парламентської фракції Слуга народу Давид Арахамія оцінює загальний мобілізаційний ресурс ув’язнених у 15−20 тисяч осіб, з яких контракт із ЗСУ, за оцінкою нардепа, підпишуть декілька тисяч.
«Це абсолютно справедливе право надати засудженим за їхньою згодою можливість допомогти Збройним силам у відсічі агресії», — зазначила Висоцька.
Розповідаємо, як працюватиме нове законодавство та хто з ув’язнених зможе доєднатись до Збройних Сил.
Мобілізація засуджених — умови мобілізації та військової служби
Відповідно тексту законопроєкту № 11079−1 на прохання засудженого суд має розглянути можливість його умовно-дострокового звільнення для проходження військової служби за контрактом. Тобто ув’язнений сам виявляє бажання проходження військової служби замість відбування покарання, ніхто не має примушувати його до цього. Рішення про умовно-дострокове звільнення ухвалює суд, хоча може й відхилити таке прохання. На суді має бути представник установи, де засуджений відбував покарання, який може дати йому певну характеристику.
Після набрання сили судовим рішенням про звільнення, якщо таке ухвалено, засуджений має протягом 24 годин в супроводі Національної гвардії прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для укладання контракту. ТЦК також має забезпечити проходження засудженим ВЛК, а установи виконання покарань мають цьому сприяти.
Засуджені зможуть служити у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин. Наразі достеменно невідомо, чи будуть ці підрозділи повністю укомплектовані колишніми засудженими. Міноборони має розробити порядок формування спеціалізованих підрозділів для засуджених.
Командир підрозділу, в якому засуджений проходитиме службу, має здійснювати адміністративний нагляд за ним. Таких бійців ставитимуть на окремий облік у військовій частині.
Колишні засуджені матимуть до 10 днів відпустки на рік. Вона надаватиметься лише за умов наявності сімейних обставин або потреби в лікуванні. У всіх інших випадках такі військовослужбовці не зможуть піти у відпустку.
Якщо колишній засуджений самовільно залишить військову частину, то він може отримати вирок від 5 до 10 років позбавлення волі, за умови що його спіймають.
Мобілізація засуджених — хто може вступити до лав ЗСУ
Не всі засуджені зможуть підписати контракт зі Збройними Силами. Обмеження діятимуть для осіб, які відбувають покарання або були засуджені за:
- злочини проти основ нацбезпеки України;
- умисне вбивство двох або більше людей, або вбивство з особливою жорсткістю, або поєднане зі зґвалтуванням чи сексуальним насильством;
- злочини проти статевої свободи та недоторканності;
- злочини, повʼязані з тероризмом;
- порушення правил дорожнього руху у стані спʼяніння, якщо воно спричинило смерть кількох людей;
- вбивство або замах на вбивство правоохоронця чи військовослужбовця;
- особливо тяжкі корупційні злочини.
Зокрема доєднатись до армії не зможуть засуджені держслужбовці, які мали особливо відповідальне становище за пунктом 1 частини 3 примітки до статті 368 Кримінального Кодексу України. У статті йдеться про одержання неправомірної вигоди посадовою особою та використання нею влади в інтересах третіх осіб, що є корупційним злочином.
Для вступу на військову службу засуджені має відповідати умовам проходження військової служби за контрактом, визначених статтею 21 Закону України Про військовий обов’язок і військову службу. Тобто бути молодше 57 років, пройти військово-лікарську комісію, психологічний відбір і мати певний рівень фізичної підготовки.
Остаточне рішення щодо мобілізації конкретного засудженого залежатиме не лише від його особистого бажання та складу злочину, а й від висновку ВЛК, рішення суду та готовності командира прийняти таку особу на службу у свій підрозділ.
Закон набере чинності після підписання президентом і у наступний день після його офіційного опублікування.