«Захист України — це не рабство». Інтерв'ю NV з офіцером бригади Рубіж Володимиром Назаренком — про справедливу мобілізацію
Повернутися до мирного життя — здорове бажання кожного, але війна ще не закінчилася і ми маємо говорити про те, як перемогти, вважає офіцер артилерії 4 бригади НГУ Рубіж з позивним Сонечко Володимир Назаренко.
В інтерв'ю Radio NV він розповів, що знає про ухилянтів та чому в Україні має бути «справедлива мобілізація для всіх верств населення».
— У Києві і інших українських містах були мітинги за те, аби повернути додому людей, які були мобілізовані, і вже майже два роки перебувають на фронті без ротації, без можливості звільнитись із військової служби. Зрозуміло, є фізична втома бійців. Ви — один із тих, хто відчуває цю втому. Що потрібно далі робити з мобілізацією, у вас є якесь своє уявлення? Ви ж хочете додому, але розумієте, напевно, що якщо раптом усіх відпустити, то фронт посиплеться.
— Зараз багато кому хочеться мати мирне небо, мирне життя. Мирно жити — це мрія всіх українців, усіх здорових людей, — аби швидше настав мир, наша перемога, щоби кожне село було звільнено, кожне місто, вся територія України, кожен громадянин був звільнений. І повернули з полону тих, кого окупант узяв у полон, і незаконно арештованих. Це здорове бажання кожного — повернутися до мирного життя. Українці народжені для того, щоби спокійно жити, насолоджуватися мирним життям.
Але чітко розумію, що війна ще не закінчилась і треба насамперед говорити про те, як ми маємо перемогти.
Бачив у засобах масової інформації, що є тема, її обговорюють і піднімають, більше у ЗМІ, менше обговорюють серед бійців, у лавах Сил оборони, Збройних сил України. Більше я бачив, як це обговорюється в медіа, в якихось інших, можливо, колективах, але ця тема присутня. І вона дуже болісна, тому що піднімається на тлі того, що немає справедливості в питаннях мобілізації.
Якщо говорити про нашу Четверту бригаду Національної гвардії Рубіж, то я нікого не знаю, хто не є добровольцем.
Чим відрізняється українська армія, чим відрізняються Сили оборони України від окупанта? Тим, що це є священна для нас війна — захисту рідної домівки, сім'ї, рідних міст, сіл, рідної України. Це є священна війна, іншого виходу в нас немає…
— Дозвольте втрутитись. Усі розуміють, що добровольці вже у війську. Зараз питання вже не про добровольців, а про тих, хто не хотів і не хоче, можливо, самовільно йти до армії. Говорімо відверто, так воно і є.
