— Набуває чинності оновлений закон про мобілізацію. Ми чули всі ці дебати ще до голосування, під час голосування за законопроєкт. Загалом, як це буде сприйматися? Ця кількість людей, які зареєструвалися в застосунку Резерв+, чи це вже є свідченням того, як українці сприймають цю ініціативу?

— Взагалі тема дуже чутлива і складна для коментування.

Якщо оцінювати ці зміни, то я б їх поділив на ті, які мало що змінюють, на ті, які дійсно вносять певні інновації, і на ті, які створюють певні управлінські виклики. Ті, що нічого не змінюють — не будемо приділяти навіть їм особливого часу, там є певні доповнення і покращення саме нормативки.

Читайте також:

Закон про мобілізацію набув чинності: усе про нові обов’язки, дедлайни, зміни та покарання за ухилення

Там, де створюються інновації. Наприклад, це щодо додатку [Резерв+], щодо можливості дистанційного оновлення даних, нормального реєстру — все те, що є необхідним з погляду цифровізації, без якої сучасна мобілізація і взагалі жодна робота з будь-якими потенціалами, ресурсами — будь-то людськими, будь-то фінансовими — вона просто неможлива.

Ми залишалися глибоко в ХХ столітті з погляду організації процесу, зокрема документообігу, зокрема аналізу потенціалу резервів і все інше. Тут якраз можна поставити достатньо високу оцінку. По технічній частині нарікань у мене, як у політолога, немає. А по захисту даних, по самій «цифрі», — це вже до інших експертів, які можуть оцінити, чи можна було це зробити краще чи інакше, чи є там певні вразливості.

По частині викликів. Тут є питання, наприклад, по нормі щодо керівників підприємств, які мають відповідати за мобілізаційні заходи, що вже створило серйозне напруження на ринку праці. Це більше інформація з регіонів, що людей звільняють через те, що підприємства бояться, що вони потраплять під штрафні санкції, і, відповідно, вони просто знімають з себе таким чином ризики. І ефект, який ми отримуємо, він зворотній.