«Контракт на мільйон». Що треба знати про експериментальний проєкт для 18−24-річних добровольців — пояснює Лазуткін
Дмитро Лазуткін, речник Міноборони України (Фото: Dmytro Lazutkin/Facebook)
Речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін відповідає в ефірі Radio NV, що варто знати про контракт із ЗСУ для 18−24-річних та стимули, зокрема грошові, чи є це відповіддю на заклики партнерів знизити мобілізаційний вік та як ставляться у війську до цієї ініціативи.
— Українцям віком від 18 до 24 років, які раніше не отримували базової військової підготовки, пропонують доєднатися до Сил оборони України за контрактом на один рік. Є контракт на один рік, три етапи підготовки, є виплати всім добровольцям — один мільйон гривень, трьома частинами. І далі є різні бонуси, зокрема, за рік точно цей контракт закінчується, є 12 місяців, коли цих українців, військових не призиватимуть до СОУ. Ми говорили з експертами, вони говорять, є дві концепції: маленька контрактна армія і велика призовна. Очевидно те, що потребує зараз Україна — велика призовна. Чи є прорахунки, прогнози, скільки розраховують СОУ призвати молодих українців таким чином?
— Є певні прогнози, плани, але ми не будемо називати цифри, розголошувати, бо всі ці дані можуть потрапити до ворога з відкритих джерел, будуть використані ним у своїй пропаганді. Але плани є.
Це експериментальний контракт для тих, хто добровільно захоче служити. Саме та категорія — 18−24 років — не потрапляє під мобілізацію, але зараз може долучитися до війська. Виплати для цих людей також мають стати серйозним стимулом, бо наразі ми маємо постійно адаптуватися до умов війни, змінюватися. Так як змінюються технології на полі бою, якщо порівняти з 2022 роком і зараз, — це небо і земля.
Те ж має бути в підході до тих людей, які можуть долучитися [до армії], до роботи з їхньою мотивацією. Саме для того підписується контракт, я всіх закликаю подати заявку на сайті 18−24.army.gov.ua або обрати бригади в застосунку Резерв+. Бригади дуже потужні, досвідчені, командири в них також мають бойовий досвід. Інтегруватися в ці бригади на передбачені контрактом посади, згідно з постановою КМУ, принаймні варто спробувати тим, хто вагався, хто має бажання захищати батьківщину, для кого ця мотивація дійсно є важливою.
— Який відгук ви вже маєте? Розумію, ви не будете називати цифри, тільки цього тижня було оголошено, що така можливість тепер у молодих українців з’являється. Яка динаміка?
— Зважаючи на те, що посади, на які можна підписати контракт, — це бойові посади, і як мінімум шість місяців люди будуть виконувати бойові завдання… Нагадаю, це посади: стрілець, старший стрілець, стрілець-снайпер, стрілець-санітар, помічник гранатометника, гранатометник, старший гранатометник, розвідник і старший розвідник. Це ті люди, які безпосередньо на лінії бойового зіткнення і виконують бойові задачі. Незважаючи на те, що вони пов’язані з ризиком, ми бачимо серйозну динаміку, дуже позитивну.
Багато хто десь почув, прочитав, магія цифри мільйон гривень спрацювала. Та все одно ми маємо справу з тим, що ті люди, на яких СОУ навряд розраховували би за інших умов, зараз готові долучитись і активно звертаються. Практично всі точки входу зараз перевантажені.
— Експерти, які знаються на тому, як працює військо, скептичні щодо цього. Говорять, це точно не може бути кількість, яка суттєво щось змінить для українського війська. Навіть якщо це декілька десятків тисяч, все одно це не буде критичною частиною. Більше говорять про те, що таким чином Україна приймає певне політичне рішення або відповідає на політичні вимоги наших партнерів. І американці, і певні європейці говорили, запитували в української влади, чому немає мобілізації 18−24-річних. Я не думаю, що ви мені зараз скажете «це політичне рішення», але чи ми вирішуємо і цю проблему? Нам тепер є що відповісти американським і європейським партнерам, які такі запитання нам ставлять?
— Певною мірою, опосередковано, так. Але відповідатимемо частинами.
Перша частина запитання була щодо експертів, які скептично ставляться. Є шість бригад, які зараз прийматимуть цих добровольців, що підпишуть контракт. Одна бригада — це п’ять-шість тисяч людей. Ми можемо розуміти, що навіть названі вами цифри можуть серйозно допомогти ротації всередині бригади, для тих, хто зараз знаходиться на лінії бойового зіткнення, бо приходять люди, які пройшли якісну БЗВП. Базова [підготовка] триває 45 днів, 14 днів — фахова. Для гранатометників, снайперів, медиків вона триває довше. Плюс ще 14 днів адаптації у бригаді. Людина інтегрується в колектив, знайомиться з усіма. Люди діляться досвідом, дізнаються більше про командирів, про завдання тощо.
Ці люди інтегруються у шість бригад, я думаю, це буде суттєве підсилення навіть у тих межах, які ви озвучуєте. Ми чекаємо, що молоді здорові люди, які хочуть служити, стануть серйозною допомогою в тих підрозділах, у які потраплять.
Якщо говорити про міжнародну та політичну складову, напевно, я не маю компетенції це коментувати. Але однозначно, ми прекрасно розуміємо, зараз наше травмоване війною суспільство дуже болісно може сприймати зниження мобілізаційного віку. Можливість залучати цих людей, — це дуже важливий крок для того, аби і наше військо реформувалось, і щоби наші партнери бачили цю динаміку.
— Мабуть, це поза вашою компетенцією, але запитання, яке одразу виникає: звідки в нас, у держави Україна, гроші? Це дорого. 100% фінансової допомоги, що надходить, використовується для соціальних виплат і різного. А українське військо фінансується за рахунок українських податків. Економіка, на жаль, не зростає, бо наш ворог щодня атакує наші міста, селища, вбиває наших людей, руйнує підприємства, які працюють. Чи розумієте ви, звідки в нас на це гроші?
— Мені здається, в України наразі немає іншого вибору, окрім як чинити спротив. Тому на цей проєкт залучені державні кошти, вони мають використовуватися для підвищення нашої обороноздатності, зокрема для виплат, для розвитку нашої оборонної промисловості.
Зараз виробництво БПЛА, засобів РЕБ також розвивається своє, дуже великими кроками. Робляться неймовірні зусилля, аби Україна максимально могла сама себе забезпечити озброєнням. І західна допомога також важлива. Зараз ми бачимо, деякі країни за підсумками Рамштайну оголосили нам допомогу, але все одно це мають бути спільні зусилля, і західні партнери мають бачити, що Україна готова чинити опір і продовжує змінюватися, реагувати на виклики війни, трансформуватися. Бо війна — це постійне вдосконалення, трансформація, крок уперед задля того, щоби перемогти.
— Вас точно запитували про справедливість. Є наші захисники, які воюють із 2014−15 років, бо війна триває 11 років. Є ті, хто приєдналися як добровольці 2022 року, коли почалося велике вторгнення. Серед них є і дуже молоді люди, і ті, кому 18−24 років, але ми не можемо виділяти тільки одну вікову групу. Як розв’язувати це питання несправедливості, що можуть відчувати наші захисники, які не мають таких привілеїв, виплат і контрактів? Вони взагалі не мають строків демобілізації.
— Питання однозначно непросте. Мені неодноразово телефонували побратими з 47-ї ОМБр Маґура, в якій я проходив службу, ще минулої зими ми були на авдіївському напрямку. Хтось говорив: Дмитре, а де мій мільйон? А хтось говорив, що розуміє, що це важливо, мотивувати людей, які не підлягають мобілізації, можна і такими кроками.
Ці виплати передбачені і тим військовослужбовцям рядового, сержантського і старшинського складу, які приєдналися до війська в віці до 25 років ще до набрання чинності постановою уряду. Умовами отримання винагороди для цієї категорії військовослужбовців є безпосередня участь у бойових діях упродовж шести місяців, а також відсутність фактів притягнення до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності.
Передусім ідеться про тих, хто обіймає бойові посади, але так чи інакше це теж відповідь на запит на справедливість. Хоча, безумовно, тим людям, які воюють давно, навіть психологічно втомлені від війни, теж хочеться, аби їм підвищували виплати. Навесні було прийнято закон, що 70 тисяч оплачуються за 30 днів на лінії бойового зіткнення. Це теж кроки, що робляться в цьому напрямі.
— Мені здається, Міністерство оборони (МО) мало прораховувати і ризики того, що наші військові, які роблять все для захисту України, надзвичайно втомлені, щодня ризикують здоров’ям і життям. У результаті такого експерименту з цими контрактами у ЗСУ це певним чином може дестабілізувати. Як МО розглядає ризик дестабілізації?
— МО — це не якась структура, відірвана від життя. Цей закон розробляли люди, які мають бойовий досвід, брали участь і у штурмових діях, і є учасниками бойових дій. Це розроблялося людьми, які прекрасно розуміють, що відбувається на полі бою, на лінії бойового зіткнення і в бойових колективах. Тому питання звучить так, ніби структури, що займалися цією постановою, розробленням контракту, ніби не враховували [ризики].
Все враховували, ми розуміємо і дослухаємось. Але водночас ці люди, для яких цей контракт передбачено, не підлягають мобілізації і за інших умов вони навряд опинились би у війську. Зараз їх можна залучити і таким чином ті, хто воюють, хто втомлені, матимуть у перспективі більше часу для перепочинку, бо природним чином відбуватиметься ротація в тих підрозділах, куди призиваються ці люди.
— Ви точно маєте моніторити відгуки, є лідери думок серед наших військових, медиків, волонтерів, який фідбек ви отримали? Якщо підсумувати, пройшло всього декілька днів, але тема точно дуже популярна. Що ви побачили серед лідерів думок, наскільки варто орієнтуватися на ці відгуки?
— Думаю, по-перше, це хвиля, яка з’явилася в першу добу після оголошення умов контракту. По-друге, це емоції. По-третє, я бачу багато суперечок, різні позиції лунали. Є лідери думок, серед них багато моїх знайомих, із якими ми говорили і поза офіційним простором, просто спілкуючись. Настрої різні, але все розуміють, що війна — це зокрема і втрати, поповнювати військо треба. Те, які для цього використовуватимуться технології, механізми, — це вже інше питання. Це все знаходиться в процесі розробки, над цим працюємо.
— Який строк ви собі дали для розуміння того, чи цей експеримент із контрактами для молодих українців є успішним або неуспішним? Таке теж може бути.
— Не можу говорити про якісь терміни, бо лише [12 лютого] було підписано цю постанову КМУ, а вже ми ведемо розмову про якісь підсумки, цифри. Поки зарано про це говорити. Налагоджується взаємодія та робота тих бригад, які прийматимуть цих людей. Поки система лише почала працювати, ми будемо бачити все в якійсь перспективі і обов’язково вийдемо з комунікацією.
— Наостанок, ми все одно розглядаємо в контексті оголошених контрактів і їхніх умов слова Павла Паліси, заступника голови ОП. Він певним чином відповідає за те, яку інформацію до президента Володимира Зеленського доносять про те, що відбувається в українському війську і на наших фронтах. Він повідомив, що більше не створюватимуть нові бригади, акцент буде перенесений на поповнення чинних бригад. Ви говорили, що молоді українці, добровольці, які підпишуть контракти, можуть бути силою, яка допоможе це робити. Чи варто говорити про те, що створення нових бригад було помилкою?
— Павло Паліса прекрасно знає ситуацію на полі бою, він очолював одну з найуспішніших українських бригад, тому мені важко щось додати до його слів. Ми можемо говорити лише про те, що зараз іде реформа української армії, ми чекаємо переходу на корпусну систему, про це вже було оголошено. Будуть нові проєкти, які зміцнюватимуть українське військо, зокрема мотивуючи різним способом тих людей, які поки що опинилися поза периметром СОУ.