Як нагадується в матеріалі, окупаційна «влада» на захоплених територіях конфіскувала тисячі квартир, оголосивши їх «нічийними», а українці, які залишили свої домівки, стикаються з дедалі серйознішими перешкодами, якщо намагаються повернутися й підтвердити своє право власності або домогтися компенсації. При цьому для приїжджих із Росії діє низка пільг, наприклад, ставка у 2% за іпотекою на новобудови.

Практика заміщення людей, які жили на захоплених територіях, етнічними росіянами давно використовується Москвою, пише WSJ. Те ж саме сталося на Донбасі в 1930-х роках, нагадують журналісти.

З такою ситуацією стикнулися жителі відомого Будинку з годинником у Маріуполі, який росіяни вирішили знести та побудувати на його місці інший. Забудовник у рекламному проспекті розхвалює «величний стиль» архітектури та розташування будівлі за 15 хвилин від моря, мимохідь згадуючи, що будинок був пошкоджений під час «воєнних подій». Рієлтори розхвалюють «чистоту повітря» в місті, яке Росія зруйнувала в спробах захопити.

Фото: Маріупольська міськрада via WSJ

«Ми, колишні власники, не маємо права там перебувати», — розповіла Олена Пудак, мати якої володіла просторою квартирою в будинку, але зараз живе в Німеччині.

WSJ зазначає, що побудований у 1950-х Будинок із годинником у Маріуполі був символом унікальної спадщини міста і вважався одним із найбажаніших місць для проживання. Під час ремонту даху та фасаду будівлі 2021 року там встановили новий годинник. Після початку повномасштабного російського вторгнення, у березні 2022 року, російська ракета пробила діру в будинку і вбила кількох мешканців. Олена Пудак за кілька днів до цього покинула місто разом із чоловіком і трьома дітьми, а ключі від квартири матері залишила в сусідки.

Мешканці будинку, які залишилися в місті після окупації, сподівалися, що будівлю буде збережено через її історичну цінність. У «плані реконструкції» Маріуполя, який 2022 року затвердив російський диктатор, Будинок із годинником було зазначено як такий, що підлягає реставрації. Ближче до кінця 2022 року до будинку приїхав бульдозер, і жителі «безпорадно спостерігали, як будівлю зносять», пише WSJ. Під час знесення зламалося три екскаватори, згадувала голова асоціації мешканців Марія Тиховська.

Судячи з супутникових знімків, до початку 2023 року більшу частину будівлі було знесено. Проте мешканці розраховували, що зможуть отримати квартири в новому будинку. Виявилося, що «реконструкцією» займається дочірня компанія Роскапстрою, що належить міністерству будівництва країни-агресора (перебуває під санкціями США). Нова будівля має зовсім інше планування і на кілька поверхів вища від Будинку з годинником, а замість просторих двокімнатних квартир там здебільшого студії. Мешканці намагалися зв’язатися із забудовником, але їх проігнорували.

Поруч із місцем будівництва забудовник відкрив «офіс продажів», і один рієлтор із Маріуполя забронював три квартири в новому будинку. За його словами, більшість покупців була з Росії, а якби колишні мешканці хотіли там залишитися, вони могли б внести заставу. При цьому ціна застави втричі перевищувала ту, яку мешканцям запропонували як «компенсацію» за квартири. Один із мешканців сказав, що цих грошей «ледь вистачає на купівлю місця під поховання».

«Навіть якби вони могли собі це дозволити, багато колишніх мешканців заперечували з принципу: чому вони мають платити ціну за руйнування Маріуполя?» — ідеться в матеріалі.

WSJ з посиланням на агента з нерухомості пише, що квартири розпродали протягом тижня. Коли мешканці поскаржилися окупаційній «владі», їм заявили, що закон змінився і вони більше не мають права жити у своїх колишніх будинках, а можуть переселитися «у будь-яке місце в межах міської межі».

Мати Олени Пудак намагалася повернутися до Маріуполя, щоб отримати компенсацію за свою квартиру, але в російському аеропорту Шереметьєво їй відмовили у в'їзді без жодних пояснень. Вона зазначила, що росіяни, ймовірно, намагаються не допустити в країну людей із майновими претензіями.