Використання росіянами ударних дронів Ланцет на фронті суттєво скоротилось. Про це NV розповів Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив.

Якщо раніше, навіть на початку нинішнього року в середньому ворог запускав до 10 одиниць щодня по всій лінії зіткнення, то зараз це приблизно два-три «ланцети» на добу, стверджує експерт.

«Ланцети діють на більшій відстані [ніж FPV-дрон], 30−40 км, були навіть модифікації на 70 км, відповідно, їм потрібні цілевказівки, так само, до речі, як і для балістичної ракети, — пояснює Коваленко. — Тому коли пролітає балістична ракета, перед тим обов’язково в повітряному просторі знаходиться або Орлан, або ZALA, або Supercam. Знищення цих розвідувальних дронів допомагає зменшувати загрози як ударів балістичними ракетами, так і баражуючими боєприпасами такого далекобійного типу, як Ланцет», — пояснює експерт.

За його словами, подекуди вдається знищувати не лише розвідувальні дрони, а й навіть перехоплювати самі Ланцети, які, до слова, недешеві у порівнянні з FPV-дронами — а саме їх українські військові навчились використовувати для полювання за вже згаданими російськими цілями.

«Ціна FPV-дрона — десь $500. Відповідно, їх використання [ланцетів] стає більш проблематичним, менш ефективним, як раніше, і взагалі стає фінансовим тягарем [для ворога]. Знову ж таки, до кожного елементу враження, так чи інакше, ми знаходимо ключ. І тут таким ключем стало знищення як розвідувальних дронів, так і самих Ланцетів за допомогою FPV-дронів. Тобто дрон проти дрона», — пояснює Коваленко.

Відповідні рішення, за його словами, вже наявні в українських військових у багатьох модифікаціях, ба навіть починають ставати все більш масовими у виробництві та застосуванні. «Тому, я думаю, найближчим часом це питання з російськими розвідувальними дронами буде вирішено. Адже кожен такий дрон коштує набагато більше, і він виробляється повільніше, аніж середньостатистичні FPV-дрони, які й використовуються для полювання за розвідувальними та ударними дронами», — вважає аналітик.

Ворог, у свою чергу, намагається вжити певних заходів у відповідь — наприклад, маскувати свої розвідувальні БПЛА, але така протидія неефективна. «Вони деякий час їх перефарбовували, щоб з повітря дрон зливався з поверхнею землі. Також почали використовувати час від часу певні маневри з розвідувальним БПЛфА, щоб відхилятися від напрямку удару дрона, який за ним полює. Різні варіації використовують, але, як ми бачимо, це не допомагає і не є повноцінним елементом протидії нашим дронам, які за ними ж полюють», — пояснює експерт.

Певну роль у зменшенні використання баражуючих боєприпасів росіянами відіграють і удари Сил Оборони України по цілях на території РФ — складах, аеродромах, авіабазах та інших об'єктах. «Наприклад, по Курському аеродрому у Халіно був удар [ракетами ATACMS]. Так ось на ньому розміщувалися зокрема розвідувально-ударні дрони Оріон, які часто використовує курське угруповання РФ проти сил оборони України. Тому такі удари мають відповідний ефект», — додає Коваленко.

На питання про можливість використання FPV-дронів проти «шахедів», які росіяни запускають чи не щодоби по українських містах, Коваленко відповідає так: це досить реалістичний сценарій, але є нюанс. «Питання в тому, що більшість „шахедів“ запускаються вночі, а це ускладнює їх перехоплення стандартними FPV-дронами», — зауважує аналітик.

Ба більше, «шахед» летить на висоті 1,5−2 км, інколи навіть менше кілометра, тоді як розвідувальний дрон — 4−6 км, зауважує експерт. «Тобто наздогнати FPV-дроном „шахед“ навіть простіше, ніж розвідувальний дрон. І з висотою простіше. Але, знову ж таки, працювати треба переважно вночі, а це досить складно з FPV-дроном, він для цього не пристосований, тому тут треба шукати вихід».