«ЗСУ по метру вигризають землю». Костенко — про деокупацію Херсонщини і ризик застосування РФ «брудної бомби» на Каховській ГЕС. Інтерв'ю
Як Збройні сили України поступово звільняють Херсонську область та до яких дій може вдатися Росія, щоб зупинити цей наступ, в інтерв'ю Радіо НВ розповів секретар Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.
— Ви говорили, що сподіваєтеся на звільнення Херсону до кінця року. Чи все ще такими є ваші сподівання, як і тиждень тому?
— Нічого такого особливого не оновилося, дивлячись на те, як зараз протікають бойові дії. Я все ж сподіваюся, що до кінця року ми повернемо не тільки Херсон. Коли я кажу «Херсон», маю на увазі вибиття противника з усього правостороннього плацдарму і витіснення їх на лівий берег Дніпра.
— Так звана влада Херсонщини оголосила про створення територіальної оборони Херсону. Що вони будуть робити? Це примусова мобілізація? Примусове приєднання до лав тероборони? Чи як нам це трактувати?
— Після того, як фейково анексували, «приєднали» території, вони будуть зараз намагатися залучити місцеве населення до оборони міста. У них людей не вистачає, не дивлячись на ту мобілізацію, яка зараз проходить і провалена.
Але ж їм ще потрібно, щоб місцеве населення якось до них, скажімо, більш привітно ставилося. Я думаю, що зараз вони будуть набирати людей, зі словами: «Ваше місто, захищайте». Будуть проводити пропаганду. Це буде такий «підігрів» до мобілізації, мені здається, місцевого населення окупованих територій.
— Але в мене якийсь виникає когнітивний дисонанс, тому що вони закликають негайно покинути місто.
— Так, вони закликають цивільних. А все ж чоловіків призовного віку вони будуть намагатися залучити до оборони. Назвати це наче добровільним об'єднанням, а потім примусом туди призивати людей для того, щоб вони воювали за ідеї Російської імперії.
— Ці рухи свідчать про те, що в Херсоні готуються до боїв за місто.
— Я думаю, тероборона — це не тільки Херсон. Мається на увазі, що вони це будуть робити на всіх окупованих територіях. До війни завжди готуються, до боїв завжди готуються.
Наприклад, війська зайняли якийсь рубіж. Це проста тактика: зайняли місто або рубіж і відразу готуємося до оборони, до його утримання. А далі [залежить від того], які накази прийдуть: якщо доведеться битися, будуть битися. Якщо прийде команда відступити на лівий берег — відступлять.
У військових як правило: якщо ти зайняв якийсь метр землі - копайся заново, щоб утримати цей метр.
Я думаю, що в них так само. Військові в політику мало лізуть, особливо російські, особливо на рівні солдат. Тому я думаю, вони грають за своїми правилами: зайняв оборону, бачиш небезпеку — готуєшся до відбиття нападу.
— Міністр оборони Росії Сергій Шойгу телефонував представникам військово-політичного керівництва країн НАТО — Британії, Франції, США, і попереджав про те, що Україна хоче скинути «брудну бомбу». Це якось пов’язано з подіями на Херсонщині?
— Це виключно інформаційно-психологічна операція. Ми бачили, як вони підняли градус за допомогою ядерного шантажу тиждень чи два до цього, коли розповідали, натякали, що можуть використати ядерну зброю. І наші аналітики говорили про наслідки, [припускали], що це малоймовірно, але все ж це не виключається.
І після заяви [президента США Джо] Байдена, який сказав, що це малоймовірно, вони зрозуміли, що напруження трохи спало.
Але вони також розуміють, що ця ядерна риторика дуже сильно напружує світ і дозволяє їм шантажувати. Так от, розуміючи, що світ зрозумів, що застосування ядерної зброї буде їхнім дуже хибним кроком, вони розпочинають тепер розганяти цю інформаційно-психологічну операцію щодо «брудної зброї».
Ми ж розуміємо, що таке брудна зброя. Вона не відрізняється від ядерної. Це радіоактивна зброя. Простими словами: можна взяти якісь ядерні відходи, кудись їх спакувати в вигляді порошку або суміші якоїсь і розпилити десь над територією за допомогою вибухівки. Це, скажімо так, зброя масового ураження бідних країн.
Тому вони, розуміючи, що в нас є атомні станції, знайшли те, що начебто Україна може [виготовити], і починають лякати, щоб знову підвищити градус.
Але вони не розуміють одного: всі ці ядерні відходи на досить серйозному врахуванню в МАГАТЕ. Відпрацьовані ядерні відходи беруться на облік до грамів. І всі знають, скільки його в Україні, скільки його в Росії або інших країнах.
Навіть якщо б Україна хотіла створити ["брудну бомбу"], цього не можна зробити непоміченим. Всі про це знали б і були б якісь докази.
Тому це просто психологічна операція, якою Росія хоче втримати вектор ядерного шантажу, уже переходячи до такої «брудної зброї».
— За іншою версією, можливо, справді планують здійснити якусь велику атаку на Каховську ГЕС і звинуватити Україну. Можливо, це і є «брудна бомба», як вони кажуть, яку ніби Україна хоче використати. Тобто проведуть операцію під чужим прапором і звинуватять Україну. Як вам така версія?
— Як я розумію, то вони мають на увазі «брудну бомбу», якою вона є. Це радіоактивна бомба.
Що таке ядерна зброя? Вона несе насамперед сильні пошкодження, сильне руйнування, а потім уже і виділення радіації. А «брудна бомба» — це коли під дією вибуху розповсюджуються радіоактивні речовини.
Тому якщо руйнувати дамбу, там потрібна або ядерна зброя (мала, одна кілотонна) або, до прикладу, якісь серйозні вибухові ракети. «Брудна зброя» — це не про це. «Брудна зброя» — це про зараження територій і знищення людей за допомогою радіоактивних елементів.
— Оприлюднювали інформацію, що в квітні російські війська заклали вибухівку на Каховську ГЕС. Вони, мовляв, готувалися до такого сценарію завчасно. Вам, можливо, щось про це відомо? Чи дійсно вони можуть зважитися на те, щоб підірвати цю Каховську ГЕС? І в якому випадку? Коли побачать, що вже все, Херсон не утримати будь-якою ціною? Чи в них на це можуть виникнути якісь інші причини?
— По-перше, знову повертаємося до того, що передбачити раціональність якихось дій РФ, це справа досить невдячна.
Про Каховську ГЕС я теж спілкувався з багатьма експертами. З мого погляду, підривати Каховську ГЕС для того, щоб спричинити катастрофу такого плану, я не бачу сенсу. Зараз йдуть бої за правий берег. Вони сподіваються, що навіть якщо підуть з правого, то будуть утримуватися за лівий берег.
Якщо розбити повністю Каховську ГЕС, наскільки я пам’ятаю, йтиме перевищення водного стовпа на 18 метрів. Якщо хвиля піде, то вона повністю зруйнує саме лівобережжя — Нову Каховку і всі села, які знаходяться на тій території, де в теорії противник міг би закріпитися після відходу з правого берегу. Тому логічно, що вийти на лівий берег і підірвати шлюз — це взагалі самогубство.
Друге. Якщо стратегічно вони думають (а я не думаю, що там всі дурні), то люди розуміють, для чого потрібна ця дамба. Це поставка води, наскільки я знаю, в Крим по Північнокримському каналу. Якщо греблю прорве, то постачання води стане неможливим в короткостроковій і, я думаю, в довгостроковій перспективі, тому що відбудувати її буде неможливо, особливо, якщо ми займемо правий берег.
Тому це самогубство.
Але це росіяни. І якщо вони вже будуть повністю відходити з України і вирішать до кінця добити нашу енергетичну інфраструктуру, зробити теракти, можливо, це буде один із них.
— Умовно кажучи, українські війська зайняли Херсон, правий берег. Далі стоїть питання форсування Дніпра. Є уявлення, як це можна зробити? І які там ризики?
— Уявлення, як форсується Дніпро, звичайно, мабуть, є у кожної людини. Ми ставимо понтонні переправи, шквал артилерії, вибиття противника з берегів.
Але це все питання Другої світової [війни]. Я думаю, що форсувати Дніпро при сучасній [кількості] озброєння у противника — це там поховати, мабуть, більшу частину тих військ, які штурмуватимуть.
Зараз у нас є наші війська на лівому березі. Тому розвивати подальші наступи, я думаю, логічно було б саме з тих територій, які зараз нами контролюються. А тут займаємо оборону. Для оборони треба менше військ, ніж для наступу. Вивільняємо певну кількість військ звідси, [з правого берега]. Дніпро — чудова природна перешкода, яка не дасть противнику його форсувати. Інші війська, починаючи, [наприклад] з Запорізької [області], [будуть] видавлювати противника уже з лівого берега.
— А що змусило б російські війська чи особисто Путіна віддати наказ залишити Херсон, як жест доброї волі?
— Великі втрати на цих напрямках і, можливо, прорив на якомусь іншому напрямку, де йому потрібно було б латати дірки і перекидати війська.
Цей плацдарм дійсно в нього з'їдає багато ресурсів. Це і логістика, яка гине ще до підходу до військових частин, які її використовують. Дуже складно їм долати Дніпро по Каховській дамбі і по тим понтонним переправам, які вони будують. Вони постійно під [вогневим] ураженням.
[Також є] місцеве населення, яке їм не симпатизує, а постійно допомагає нам. Партизани, які працюють. Вони практично не можуть жодної своєї переправи побудувати так, щоб через півгодини ми про неї не знали. Тому це дуже складно.
Весь цей плацдарм, всі війська, які на ньому знаходяться, майже на сто відсотків знаходяться під постійним ураженням нашої артилерії.
Тому, якщо буде якийсь прорив на якомусь напрямку, думаю, що може бути рішення, що вони відійдуть на лівий берег, займуть оборону, вивільнять частину військ і перекинуть їх на інший напрямок. Це я вам теоретично сказав, що може бути.
Зараз ми бачимо, що вони будують навіть другу лінію оборони у Херсонській області. І це показує, що вони поки що намагаються втримуватися. І бої йдуть жорстокі з обох сторін. На деяких напрямках вони намагаються локально, тактично наступати для зайняття кращих, вигідніших рубежів. Тому поки вони йти не збираються. Але наші ЗСУ їм допомагають прийняти таке рішення кожного дня.
— Уточніть, будь ласка, в скількох кілометрах знаходяться українські війська від Херсона?
— Якщо від найближчої точки рахувати, то це кілометрів, мабуть, 25.
— Це досить багато, якщо міряти умовами військових дій, це чимало?
— Так. Знову ж, залежно від ситуації. Буває таке, що воно повалиться все, і це все можна пройти за три години. А буває таке, як зараз відбувається: не будемо називати бригади, але хлопці просто по метру [землю] вигризають у противника.
