Експеримент над чоловіками. По кому вдарять в першу чергу обмеження, які МЗС ввів для українців призовного віку за кордоном, — юрист
Адвокат Роман Лихачов розповів NV, хто виграє, а хто програє від призупинення надання консульських послуг для чоловіків призовного віку, що мешкають за межами України.
З 23 квітня українські чоловіки віком від 18 до 60 років тимчасово не зможуть отримувати консульські послуги в дипломатичних установах України за кордоном.
Як пояснив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, він доручив «вжити заходів щодо відновлення справедливого ставлення до чоловіків мобілізаційного віку в Україні та за кордоном». Міністр додав, що обовʼязок оновлювати свої документи в ТЦК існував і до ухвалення нового закону про мобілізацію, який почне діяти з 18 травня, а тому перебування за кордоном не звільняє громадян України від обовʼязків перед Батьківщиною — зокрема щодо її захисту.
Запроваджені обмеження скасують після 18 травня. Тоді чоловіки матимуть доступ до консульських послуг у повному обсязі після оновлення ними даних військового обліку в ТЦК.
Для чого Україна ввела обмеження для чоловіків за кордоном та в чому проблема такої ініціативи, яка отримала великий розголос у соцмережах? Про це NV поговорив з Романом Лихачовим, адвокатом приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини.
Юрист зазначив, що в Україні досить давно побутує думка про певну несправедливість через те, що частина суспільства захищає державу на фронті, а деякі мирно живуть за межами країни. До того ж, українці, що виїхали за кордон, мають ті ж обов’язки як і ті, хто залишився.
При цьому, на думку юриста, обмеження консульських послуг будуть направлені в першу чергу на тих людей, які опинилися за кордоном незаконно, умовно «переплили Тису».
Головна проблема у вимозі оновити свої дані для чоловіків за кордоном полягає саме у механізмі такої процедури, підкреслює адвокат. Якщо оновити дані про місце проживання, номер телефону чи e-mail в теорії можливо через електронну пошту, офіційний номер ТЦК чи електронний кабінет після його створення, то як люди можуть уточнити дані щодо стану здоров’я, дивується Лихачов. «Основне питання: як оновити стан здоров’я без проходження військово-лікарської комісії? Оновити це неможливо, у нас не працюють військово-лікарські комісії за кордоном», — зауважує він.
Юрист зазначає, що в такій ситуації є два рішення:
створення військово-лікарських комісій за кордоном чи акредитації певних іноземних клінік для проходження процедури, аби українці за кордоном змогли оновити дані про стан здоров’я, можливість уточнення цієї інформації через сімейного лікаря тощо;
виключення норми про необхідність оновлювати дані про стан здоров’я для українців за кордоном.
При цьому сам Лихачов вважає, що у разі скасування обов’язку оновлення даних про здоров’я цей механізм не матиме сенсу: «Кінцева мета військового обліку — це побачити кількість людей, які в нас є в резерві для заміни тих, хто на фронті - хто непридатний, хто придатний. Щоб фактично влада бачила наш ресурс».
Юрист вважає правильним те, що влада намагається навести порядок у питанні мобілізаційного ресурсу та знайти людей, які б могли замінити тих, які перебувають на фронті вже довгий час. Але спосіб, у який це робиться, він називає хибним. «Ми всіх покарали, але як це виправити, ми не вказали», — каже Лихачов.
За його словами, такі дії призводять до того, що чоловіки за кордоном навіть шукають крайні шляхи, щоб позбавитись громадянства України.
На думку Лихачова, перед тим, як встановлювати обмеження, необхідно було дати час українцям самостійно оновити свої дані - пів року чи рік, «щоб вони могли приїхати в Україну або оновити документи онлайн». Водночас необхідно було створити механізм оновлення даних дистанційно, якщо людина не має можливості приїхати на Батьківщину.
Окрім того, адвокат зазначає, що необхідно визначитися із тим, чого Україна прагне досягти після того, як чоловіки за кордоном оновлять свої дані. «Людина за кордоном визнана придатною, наприклад. Що конкретно від людини хочуть? Щоб вона приїхала? Як буде людина, яка 20 років прожила на постійному місці проживання в Іспанії чи Італії, їхати в Україну? Зрозуміло, що обов’язок у неї є. Але технічно, як це можливо? Будемо депортувати цих людей? Наступний крок який?» — продовжує юрист.
Лихачов назвав нововведення «ще одним експериментом». Він також розчарований наслідками, з якими стикнуться люди у разі невиконання вимоги: «Вони не поїдуть, не оновлять ці дані. Людина поза законом буде? Для чого це? В Польщі близько мільйона наших співвітчизників. І що, вони всі будуть поза законом?»
До того ж, як зауважує юрист, чимало українців, які проживають за кордоном, донатять, надсилають гуманітарну допомогу, проводять акції на підтримку України, і не розуміють сенсу обмежень консульських послуг. «Повинні ж всі розуміти, що багато у кого є по два паспорти. Вони зараз не будуть себе вважати громадянами України», — додає адвокат.
З іншого боку, Лихачов вважає, що додаткові обмеження можуть скоротити кількість людей, які намагаються виїхати з України, аби уникнути служби у війську. Цьому також сприятиме вступ у силу оновленого закону про мобілізацію.
