Центр 30 липня презентував звіт Виживання чи злочин: як Україна карає за колабораціонізм.

За даними СБУ, станом на 15 червня 2024 року зареєстровано 9179 кримінальних справ за статтею про колабораційну діяльність (ст. 111−1 КК України). У Єдиному державному реєстрі судових рішень є 1442 вироки за статтями про колабораціонізм, найбільше (484) — за першою частиною статті — публічне заперечення російської агресії.

«Третина вироків стосується публічного заперечення російської агресії, 90% цих вироків – про лайки та пости в Одноклассниках. Кількість вироків за тяжчими статтями зростає, як-от покарання за добровільне обіймання посад в адміністраціях окупантів чи судових та правоохоронних органах, але найбільше вироків усе ще ухвалюють за частиною 1 статті 111-1 ККУ, і це свідчить про збереження фокуса на найпростіших для розслідування справах», — заявила правова аналітикиня ZMINA Онісія Синюк.

11 справ у реєстрі стосуються співробітників ДСНС, 18 — співробітників комунальних закладів. Виправдувальних вироків, за даними ZMINA, з 2022 року було всього два. Синюк заявила, що українське законодавство про відповідальність за колабораційну діяльність не відповідає нормам міжнародного права, тому що переслідує людей, які допомагають підтримувати базові умови життя в окупації.

За словами Синюк, правоохоронці та судді майже не розглядають, чи мав підозрюваний умисел завдати шкоди нацбезпеці, і не враховують атмосферу примусу та залякування на окупованих територіях.

У ZMINA повідомили, що у Верховній Раді зареєстровано щонайменше 16 законопроєктів, які стосуються колабораціонізму, але більшість із них не вирішують проблем, про які говорять правозахисники. У дев’яти законопроєктах пропонується посилити кримінальну відповідальність за співпрацю з окупантами.