За словами Костіна, з 30 грудня 2023 року до 7 лютого 2024 року окупанти завдали цими ракетами щонайменше 12 ударів по семи регіонах України — Запоріжжю, Києву (три атаки), Харкову (дві атаки), містах і селах у Кіровоградській, Полтавській, Донецькій, Дніпропетровській областях. Унаслідок цих російських обстрілів загинули 14 мирних жителів, ще понад 70 дістали поранення.

Наймасовішу атаку північнокорейськими балістичними ракетами, за даними Офісу генпрокурора, зафіксовано 7 лютого — одна ракета на Київ, по дві ракети на Павлоград і Харків. У жодному з випадків влучання по можливих цілях не зафіксували. Найсмертоноснішим був удар 2 січня 2024 року по Харкову — тоді внаслідок обстрілу центральної частини міста загинули троє людей, 64 було поранено.

Інфографіка: NV

«Ці ракети мають різні маркувальні номери, на них є символи, які можуть свідчити про корейське походження. Також характер і обсяг руйнувань (розмір воронки, вражаюча дія), особливість траєкторії польоту були різними. Тобто ці ракети мають більший діаметр, ніж аналогічні моделі російського та радянського походження», — сказав генпрокурор.

Попередній аналіз показав, що ракети містять фугасні бойові частини потужністю 500−1000 кг у тротиловому еквіваленті. Також можливе використання комбінованої бойової частини. Максимальна дальність пуску ракет — до 650 км. Правоохоронці попередньо встановили, що Росія завдавала ударів з території Воронезької області.

Костін додав, що точність північнокорейських ракет викликає питання — із 24 пусків відомо про два «порівняно точні влучання« (НПЗ у Кременчуку та технічна територія аеродрому Канатове). Решта ракет вибухнули в повітрі, впали на житлові квартали в Харкові або влучили на відстані до кількох кілометрів.