Вкрай невтішні вісті принесла друга доба після моменту підриву росіянами Каховської ГЕС, — звільнена від «обіймів» греблі каламутна дніпровська вода підтопила понад 30 населених пунктів на Херсонщині. І якщо на правому березі рятувальники постійно вивозили людей з небезпечних місць — таким чином до вечора евакуювали майже 2 тис. осіб, то на окупованому лівобережжі місцевих мешканців було кинуто напризволяще.

Там окупаційна влада ігнорує евакуаційні заходи. Всього під загрозою затоплення опинилися близько 80 населених пунктів регіону.

Нижче за течією від дамби Каховської ГЕС вода піднялась над звичним рівнем на 5,5 м і продовжувала прибувати.

Що буде далі - з людьми, з Херсонщиною, з Запорізькою АЕС? Про це NV поговорив з людиною, яка знає про ГЕС майже усе, — Ігорем Сиротою, гендиректором Укргідроенерго, державного оператора вітчизняних гідроелектростанцій.

Читайте також:

Третя доба після підриву Каховської ГЕС. Війська РФ обстріляли Херсон під час евакуації цивільних, Зеленський відвідав постраждалі регіони

Чи дійсно пік розливу води з Каховського водосховища вже позаду? Та чи означає це, що в затоплених населених пунктах рівень води більше не підніматиметься?

Рівень води ще може піднятися в Херсоні від 50 см до 1 м. Рівень затоплень по підйому води ще якийсь час буде на тому ж рівні і невдовзі почне вже спадати. Але може збільшитися площа затоплень, адже вода має властивість розливатися. Ми бачимо, що впродовж першої доби вона була інтенсивно спрацьована [спущена] з водосховища, але не з таким об'ємом, як ми спочатку робили розрахунок. Тобто не 4 м спрацювання, а ми побачили за добу 2,5 м. Будемо сподіватися, що нижня основа водозливної греблі не зруйнована до кінця. Але є земляна вставка, яка знаходиться між шлюзом і станцією. Там внизу немає нічого, там земля, і там іде розмив, і вода спрацьовується [стікає] через станцію, через розлом. Ми розуміємо, що з верхнього водосховища іде багато великогабаритного сміття. Це теж може впливати на час, тобто цей розлив триватиме впродовж не 4 днів, а, можливо, 5−6, а може й 7 днів.

Але на сьогоднішній день ми розуміємо, що якщо вода буде спрацьована з Каховського водосховища до відмітки 12,7 м [на відміну від середнього рівня глибини води у сховищі у 15−16 м, 12,7 м — це «мертвий рівень», коли з водоймища вода вже не буде стікати], то це буде «мертва зона», де вже не можна буде здійснювати водозабір для трьох областей. В такому разі потрібно буде шукати альтернативні джерела води, щоб забезпечити як мінімум питною водою населення трьох областей, особливо Херсонської. А також думати, звичайно, що робити і з промисловістю, сільським господарством.

Якою є зараз ситуація із забезпеченням необхідного ресурсу для систем охолодження для ЗАЕС?

На Запорізькій АЕС є свої ставки з водою для охолодження, і там на сьогоднішній день її достатньо. Враховуючи те, що станція практично не працює, ми не бачимо критичної ситуації, принаймні на перспективу 1−2 місяці. Ми не розуміємо, що буде відбуватися далі, і що росіяни можуть робити з цими водосховищами. Вони можуть там відкрити затвори, спрацювати воду. Ну і, зрештою, якщо буде знижуватися рівень води в Каховському водосховищі… Адже ті ставки для охолодження АЕС розташовані дещо вище, і там вода може з часом, скажімо, випаровуватися, заходити у ґрунт, якщо нижче немає підпору води. Але ми побачимо згодом, — поки що це не питання, скажімо, найближчого місяця чи двох.

Була інформація від британської розвідки, яка очікує додаткових затоплень у наступні дні у зв’язку саме з подальшим руйнуванням дамби Каховської ГЕС. Чи дійсно таке можливо?

Читайте також:

«Через кілька тижнів або місяць». Гендиректор МАГАТЕ попередив про ризики для роботи ЗАЕС після підриву Каховської ГЕС

Це саме те, про що я щойно говорив. Йде розмив земляної вставки, йде розмив гідроспоруди. Ми поки що зверху не можемо відстежити, на яку критичну позначку йде внизу розмив. Ми розуміємо, що дещо послабився тиск і вода повільніше спадає з верхнього водосховища. Але це не означає, що не може утворитися десь новий проран. Хоча рівень води не буде вищий, ніж той, який ми спостерігали, і не буде спрацювання більше, ніж 2,5 метрів кубічних за добу. Але будемо стежити, за який період часу спрацювання відбуватиметься.

Раніше прогнозувалося, що близько 80 населених пунктів опиняться в зоні потенційного затоплення. Чи справджується цей прогноз?

Взагалі, перша цифра, яка була озвучена, це 37 населених пунктів, які потрапляють у критичну зону, де точно буде підтоплення. Це в Херсонській області. Але сьогодні ми розуміємо, що в Миколаївській області теж є підняття рівнів річки до 1 м. А 1,2 м — це вже йде затоплення деяких сіл у Миколаївській області. І те ж буде відбуватися надалі і в Херсонській області. Те, про що я щойно говорив — може підніматися не верхній рівень затоплення, а може розширюватися це затоплення по навколишніх населених пунктах, і воно може охопити дещо більшу територію, ніж 35−37 населених пунктів. Але це можна вчасно відстежити і вжити всіх заходів, аби уникнути летальних наслідків і щоб провести евакуацію.

На лівому [окупованому] березі ситуація критична. Катастрофічна. Ніхто не займається евакуацією людей. Я хотів би наголосити, що ліва сторона піддається більшому затопленню, ніж правий берег, бо знаходиться нижче. Тобто розширення затоплення, про яке я говорив, відбувається передусім на лівий берег.

Восени Укргідроенерго подала до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) позов проти Росії щодо відшкодування 17 млрд грн збитків, — у стільки компанія тоді оцінила збитки, завдані Каховській ГЕС та недобудованій вітровій електростанції на острові Зміїний. Про які збитки йтиметься тепер?

Звичайно, що ті збитки, які ми подавали тоді, і які є сьогодні, це неспівставні цифри. Адже ми втратили станцію. Щоб побудувати саму лише станцію ось такого плану, потрібно не менше 1 млрд. євро. Але, окрім станції, там ще є шляхопровід, залізнична колія, газопровід, водопровід. Це складна гідроспоруда. Мало того, потрібно здійснювати заходи з огородження цього майданчика, де знаходилася станція. І великі кошти підуть на демонтаж зруйнованої станції. Я не хотів би зараз прив’язуватися до якихось конкретних цифр, скільки це може бути. Ми просто говоримо, що побудувати саму станцію з нуля на такому місці - це біля 1 млрд євро. А скільки буде коштувати демонтаж ми не знаємо. Скільки піде на перемички, які потрібно буде побудувати на верхній водоймі, на нижній водоймі? А скільки потрібно на мостові переходи для шляхопроводів, для залізничної колії? Це все треба порахувати окремо. Це великі кошти. І це час.

Принаймні 5 років, як ви вже зазначали?

5 років, знову ж таки, тільки для побудови самої станції. Ми не розуміємо масштабів руйнації під водою. От як відбудеться спрацювання Каховського водосховища, ми все побачимо.

Які ви бачите перспективи водопостачання Північно-кримським каналом на тлі цього теракту? Як це відобразиться?

Я живу такими ж мріями, які і, напевно, всі - деокупація Херсонської області, деокупація Криму, перекриття Каховського водосховища, наповнення його водою, відновлення Кримського каналу і забезпечення водою як Херсонської області, так і Криму.

Але що зараз відбувається?

Зараз відбувається те, що вода по Кримському каналу не піде, тому що падає рівень, падає тиск. Але я думаю, що вони [окупанти] готувалися до цієї ситуації, заповнили водосховище на якийсь певний період, скажімо, і до кінця року їм буде достатньо. Ну і вони розуміють, що Крим, скоріш за все, скоро і не буде їхній, тому їх це питання не цікавить.

Коли має зійти вода і люди зможуть повернутися до затоплених наразі населених пунктів і до своїх помешкань?

Вчора ми думали, що це буде приблизно до 10 днів, сьогодні, спостерігаючи розвиток подій, ми думаємо, що до 2 тижнів. Може і швидше, будемо бачити, враховуючи, що це літо, і ґрунт сухий. Ну і якщо ще десь розмиє під греблею, і буде більший поштовх води, то буде швидше все відбуватися.

Ми розуміємо, що росіяни не збираються нічого робити, вони не будуть нічого перекривати, щоб вода не спрацьовувалася, — їм це не потрібно. Вони відійшли на дальні позиції, будуть там робити свої окопи і готуватися до контрнаступу.

Чи вже є чітке бачення щодо планів збудувати нову ГЕС після деокупації відповідних територій? І йдеться саме про будівництво нової споруди, не відновлення?

Так, там немає що відновлювати, це ми точно вже бачимо. Станція розламана навпіл, і перша частина під водою, друга сповзає під воду. Там треба розбирати до основи все, демонтувати, тому що станція стоїть на бетонній плиті, на основі.

Потрібно все це до самого дна прибирати, демонтувати і по-новому робити основу і будувати нову станцію.

Читайте також:

Відповідальність за знищення Каховської ГЕС несе Росія — Білий дім

Коли затоплені території можуть повернутися до абсолютно нормального стану, в якому вони були до підриву? І чи можливо це взагалі коли-небудь?

Екологічна катастрофа, яка відбувається сьогодні, не проходить безслідно. Ось вже фіксується мор риби, птахів, знищуються зоопарки, підмиваються могильники, кладовища, будинки, підприємства. Вода затоплює території, де знаходяться сільські господарства, а там — міндобрива… Все це йде з водою і завдає шкоди екології.

Але в умовах такої катастрофи в першу чергу рятують людей. А ми ж розуміємо, що вода собі робить прорани, заходить і забирає всі речі, які би не хотілося, аби вони потрапляли у воду. Це матиме наслідки. На станції в наших гідроагрегатах і трансформаторах знаходилося більше ніж 450 т мастила. Воно ж теж потрапляє в воду, потрапить на поля, і все це теж матиме наслідки. Мені здається, що у випадку з природною катастрофою ще якось можна прогнозувати, але прогнозувати, які наслідки матиме така аварійна катастрофа, складніше. Гадаю, всі наслідки ми зможемо побачити лише після завершення цієї катастрофи та деокупації.

Крім того, окупанти ж позаміновували лівий берег. Ми бачимо, що ті міни здетоновують, вони пливуть, спрацьовують. Хто може сказати, де завтра ця міна може опинитися і що може підірвати, і яку ще шкоду нанести?

Тож зрозуміло, чому в світі взагалі підрив дамби чи станції розцінюється як тероризм. За будь-якої війни, будь-якого конфлікту атомні станції і гідроспоруди такого масштабу повинні бути недоторканні. Тому що всі розуміють, які наслідки це тягне за собою і яку катастрофу може спричинити.

Фактично Україна обходилася без цієї ГЕС із початку окупації відповідних територій. Чи зможе енергосистема країни і надалі, грубо кажучи, не помічати її відсутність?

В енергетичному балансі це не критично. Але 70% води населення України споживає з річки Дніпро. Вже є інформація від фермерів, від працівників сільського господарства. Землі під зрошуванням будуть потерпати, і якщо не буде прісної води, може почати відбуватися засолення з Чорного моря. Це може призвести до ще однієї катастрофи. І тому в першу чергу Каховське водосховище слугувало як ресурс питної води і води для сільського господарства, для зрошування, для промисловості.

Ця станція, якщо брати до уваги компанію Укргідроенерго, займала від 7% до 10% в загальному балансі виробітку. Але вона велику роль відігравала саме у водопостачанні. Ви бачили, як Херсонська, Миколаївська області останнім часом почали розвивати альтернативні джерела енергії - сонце і вітер. Для них якраз потрібна була регулювальна станція — для балансування і аварійного резерву. Для цього слугувала Каховська станція. Тож у цьому плані це теж даватиметься взнаки.

І, звичайно, це була так звана буферна, остання станція нашого каскаду [на Дніпрі], і нам потрібно буде швидко її будувати.