Чи варто зараз звільняти Бахмут і як не перетворити справу щодо «здачі півдня» на розправу з військовими — інтерв'ю NV з Романом Костенком
Секретар Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко в інтерв'ю Radio NV розповів, чи варто, на його думку, зараз боротися за Бахмут, звільнення якого до кінця року проанонсував президент Зеленський, а також про те, як не перетворити справу щодо «здачі півдня» на розправу з військовими.
— The New York Times пише: «Президент Володимир Зеленський передбачив, що ЗСУ звільнить Бахмут до кінця року». І також він сказав про ще два міста. «Це вказує на відмінність позицій України та США щодо контрнаступу. Ці плани, які озвучив Володимир Зеленський, демонструють прірву між Києвом і американськими планувальниками війни, які вважають, що Україна повинна більше зосередитися на півдні». Як нам тут у Києві це трактувати?
— Я б не недооцінював наших партнерів, тому що вони там, але знають, що відбувається. Я бачив, і як відбувається планування, і присутність наших партнерів, і якою інформацією вони володіють. Тому вони знають ситуацію, яка відбувається. Вони знають, як іде контрнаступ, як ідуть наші оборонні дії, як використовується їхня зброя до кожного снаряду.
Вони все це прекрасно знають. Тому вони мають право говорити свою точку зору. І давати нам, зокрема, поради.
Щодо наших заяв щодо звільнення міст. Думаю, це пріоритетно. Президент Зеленський бачить те, що відбувається на полі бою через призму генералів, які йому доповідають, — це генерал Сирський, генерал Залужний. І, можливо, вони бачать якісь перспективи на цьому напрямку.
З військової точки зору, з огляду на наші ресурси, їх планування, їх використання, чи потрібно нам саме зосереджуватися на Бахмуті, яку стратегічну вигоду візьмемо [від цього] і яку ціну за це заплатимо? Це окреме питання. І, зокрема, до планування нашого військово-політичного керівництва.
Щодо інших двох міст. Я думаю, одне з них Токмак. Він дійсно є для нас дуже важливим. Тому що це залізничний вузол, через який зараз проходять поставки на південь — мається на увазі Запорізька область і херсонський напрямок. Перерізати [логістику], взяти [місто] під контроль — це буде велике досягнення в цій війні.
Звичайно, ми собі ставили в плани Азовське море, зараз — Токмак. Я думаю, він це мав на увазі.
Але з моєї точки зору, це складний план. І звичайно, хотілося б, щоб це було [реалізано] — це досить сильно зменшить вплив російської логістики на ці території, звичайно, якось може змінити (в тактичному і оперативно-тактичному сенсі) хід бойових дій. Головне, щоб це не були прогнози, на кшталт «у травні в Криму» або «закінчення війни до кінця 2022 року». Тут потрібно бути дуже обережним.
І ті, хто на полі бою, з ким я спілкувався, досить обережно ставляться до прогнозів, тому що вони бачать, чого ці прогнози коштують.
— Ще одну тезу з цієї публікації NYT хочу вас попросити прокоментувати: «За даними журналістів, деякі американські чиновники кажуть, що бій у Бахмуті став чимось на зразок одержимості пана Зеленського та його військових керівників». Ми пам’ятаємо, як українська влада комунікувала про Бахмут — «фортеця Бахмут», намагалися показати, що це місто, яке не падає. Чи бачите ви якісь ознаки того, що в найближчий час українська армія буде звільняти Бахмут? Чи це те місто, на якому треба зосередити свої сили просто зараз?
