Усі версії пожежі на ЗАЕС: що таке градирня, звідки було видно чорний дим, і чому ця споруда не пов’язана з радіоактивними викидами
11 серпня стало відомо про пожежу на окупованій росіянами Запорізькій атомній електростанції (ЗАЕС), щодо причин якої було озвучено декілька різних версій. Станом на 12 серпня вона припинилася.
NV розповідає, що таке градирні на ЗАЕС, звідки учора здіймався щільний темний дим, і що відомо про можливі причини інциденту.
Що сталося на ЗАЕС 11 серпня і чи є радіаційні наслідки
Надвечір неділі, 11 серпня, в мережі почали ширитися зображення серйозної пожежі і задимлення на ЗАЕС. Щільний чорний дим підіймався з однієї з двох градирень станції - споруд у вигляді вежі, які часто використовуються на АЕС для охолодження води.
Пізніше українська компанія Енергоатом підтвердила, що близько 20:00 на території ЗАЕС сталося "загоряння градирні № 1 та пошкодження іншого технологічного обладнання". Ця градирня розташована приблизно в кілометрі від енергоблоків окупованої росіянами АЕС.
«Енергодар. Фіксуємо з Нікополя, що російські окупанти влаштували пожежу на території Запорізької атомної станції. Наразі показники щодо радіації в нормі. Але поки російські терористи зберігають контроль над атомною станцією, нормальною ситуація не є й не може бути. Росія з першого дня захоплення Запорізької АЕС використовує її суто для шантажу і України, і всієї Європи та світу», — прокоментував цю пожежу президент України Володимир Зеленський.
Він наголосив, що Україна чекає реакції світу та МАГАТЕ на цей інцидент. «Росія повинна за це відповідати. Лише український контроль над Запорізькою станцією може гарантувати повернення до нормальності та повної безпеки», — наголосив президент.
Водночас голова Нікопольської районної військової адміністрації Євген Євтушенко закликав мешканців прилеглих до ЗАЕС районів «заспокоїтися» та припустив, що пожежа могла бути провокацією або спробою «створити паніку в населених пунктах на правому березі колишнього водосховища».
12 серпня голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак повідомив, що пожежа на території ЗАЕС припинилася, а рівень радіації у Нікопольському районі області, звідки фіксували пожежу, залишається в нормі.
Енергоатом у ніч проти 12 серпня також повідомляв, що перевищень контрольних рівнів по викидах та скидах радіоактивних речовин не зафіксовано. Радіаційний стан на станції перебуває у межах чинних норм, загрози радіаційного забруднення для населення наразі немає.
Тим часом ВВС Україна наводить схему розташування градирень на мапі ЗАЕС.
Що таке градирня на АЕС і для чого вона потрібна
Тим часом сплеск пошукових запитів у Google підтвердив, що на тлі пожежі на ЗАЕС українські користувачі намагалися з’ясувати, яку ж функцію на атомній станції виконує градирня і що це таке.
Як розповідала українська компанія Енергоатом ще кілька років тому у своєму проєкті #АтомнаАбетка, баштові градирні дійсно є одними з найбільш впізнаваних споруд на майданчиках атомних електростанцій, хоча й не є унікальною ознакою АЕС. Градирні є частиною єдиної системи технічного водопостачання та охолодження на станціях, зокрема і на ТЕС.
Справа в тому, що сучасні атомні станції широко використовують турбіни, які працюють на насиченій парі невисокого тиску. Це вимагає дуже великих витрат технічної води для ефективного охолодження конденсаторів турбін. «Система охолоджування цих конденсаторів залежить від конкретних кліматичних умов і наявності джерел водопостачання та аналогічна системам технічного водопостачання ТЕС. Найбільш широке застосування для систем водопостачання АЕС отримали ставки-охолоджувачі й градирні», — пояснює книга Енергетика: історія, сучасність і майбутнє.
Загалом всі системи охолодження на АЕС об'єднані в єдину систему технічного водопостачання, до складу якої можуть входити різні масштабні гідротехнічні споруди: водойми-охолоджувачі, бризкальні басейни та баштові градирні.
Принцип функціонування градирні є таким. Нагріта у процесі генерації електроенергії вода подається за допомогою потужних насосів на водорозподільчий пристрій. Це система трубопроводів із розбризкувальними соплами, які розташовані по всій внутрішній площі градирні приблизно в нижній її чверті. Після цього вода поступає на зрошувальний пристрій, завдяки чому ефект охолодження підвищується. «Одночасно назустріч руху води через повітрозабірні вікна у нижній частині градирні втягується потік повітря, яке рухається вгору. Прокачування повітря у градирнях гіперболічної форми забезпечується природною тягою. Далі охолоджена вода збирається і накопичується у водозбірній ємності (басейні), а потому повертається у конденсатори атомної станції. Так відбувається оборотне технічне водопостачання станції за допомогою градирень», — пояснювали в Енергоатомі.
При цьому градирні забезпечують циркуляційне водопостачання електростанції у замкненому циклі, мінімізуючи споживання води та тепловий вплив на довкілля. «Біла пара, яка [за умов нормальної роботи АЕС] підіймається над градирнями атомних станцій, не є радіоактивною і не завдає шкоди довкіллю», — наголошував проєкт #АтомнаАбетка.
Найбільше навантаження на градирні відбувається влітку, у період підвищених температур. Тоді всі гідротехнічні споруди АЕС працюють у режимі максимального навантаження, оскільки температура охолодженої води, яка подається системою гідроспоруд атомної станції, не повинна перевищувати поріг у 33 градуси за Цельсієм. В разі, коли цей поріг перевищено, енергоблоки починають працювати на зниженій потужності або ж взагалі зупиняються.
Баштові градирні різних форм і розмірів працюють не лише у тепловій та атомній енергетиці, але й у хімічній і металургійній промисловості. Вони можуть лише охолоджувати, але й очищати різні речовини. Отже, градирня не є винятковою ознакою АЕС:
- на Хмельницькій атомній станції градирень немає взагалі,
- на Південноукраїнській АЕС градирні вентиляторні й невеликі,
- на найбільшій у Європі Запорізькій АЕС градирень лише дві [пожежа 11 серпня сталася на градирні № 1 — прим. ред.],
- рекордсмен за кількістю та розмірами градирень в Україні — Рівненська АЕС, де їх аж шість. Її енергоблоки у процесі виробництва електроенергії використовують систему циркуляційного водопостачання, охолоджувачами в якій виступають шість баштових випарних градирень заввишки до 150 метрів зі здатністю охолоджувати до 100 тис. кубометрів води за годину.
Можливі причини пожежі на ЗАЕС: версії України та брехня окупантів
Від учора з української сторони було озвучено кілька версій того, що саме могло статися на ЗАЕС і чому на градирні № 1 було видно темний дим.
Голова Нікопольської районної військової адміністрації Євген Євтушенко з посиланням на «джерела з протилежного берега» [окупованої частини Запорізької області] припустив, що росіяни підпалили в градирні автомобільні шини у великій кількості.
Водночас в Енергоатомі уточнили, що вірогідними є дві причини пожежі:
- недбалість російських окупантів, які контролюють ЗАЕС;
- свідомий підпал градирні росіянами.
Окупанти давно використовують приміщення і споруди АЕС як військові склади для розміщення техніки, зброї, вибухівки і військової амуніції. В машинних залах станції вони розмістили військові автівки. А градирні росіяни використовують як приміщення для складування і приховування військового обладнання й амуніції, через що значно збільшуються ризики виникнення пожеж у виробничих приміщеннях АЕС, наголосили в Енергоатомі.
«Деградація систем і елементів АЕС з кожним днем погіршує загальну безпекову ситуацію на ЗАЕС. Масштабні пожежі можуть призводити до розвитку події аж до радіаційної аварії», — підкреслюють ризики в українській компанії.
Водночас міський голова Енергодара Дмитро Орлов наголосив, що з погляду ядерних радіаційних небезпек пожежа на градирнях ЗАЕС загрози не становить, адже вони розташовані далеко від енергоблоків. Він припустив, що це провокація окупантів, адже горіти в цих об'єктах немає чому.
«Градирні не працювали вже досить довгий час. Зазвичай вони працюють влітку та коли працює там досить суттєва кількість енергоблоків, бо деякі знаходились періодично в ремонтному стані. Зараз оскільки всі блоки в холодному стані, вони не працюють взагалі, там горіти взагалі нема нічому. Якщо окупанти туди щось не нанесли, що може горіти. Там виключно металеві конструкції й залізобетоні. Тому фізично там займатись — було нічому горіти», — сказав Орлов в коментарі проєкту Радіо Свобода Новини Приазовʼя.
Водночас російські окупанти традиційно звинуватили в пожежі на ЗАЕС Україну. Зокрема кремлівський гауляйтер, т.зв. «голова» окупаційної адміністрації у Запорізькій області Євген Балицький заявив, що пожежа на градирні ЗАЕС нібито сталася внаслідок обстрілу ЗСУ.
Балицький при цьому заявив, що усі шість енергоблоків ЗАЕС перебувають у режимі холодної зупинки, «загрози парового вибуху та інших наслідків немає», а радіаційне тло навколо АЕС та Енергодара «в нормі». Інший представник окупаційної «адміністрації» Володимир Рогов також намагався бездоказово стверджувати, що по АЕС буцімто було завдано удару за допомогою дрона-камікадзе.
У Росатомі заявили, що пожежа буцімто спалахнула «внаслідок обстрілу ЗСУ на березі в районі розташування градирень ЗАЕС». Там також звітували про «локалізацію» пожежі без загрози подальшого горіння.
Реакція МАГАТЕ
Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) повідомило, що його фахівці, присутні на станції, стали свідками появи густого темного диму в північній частині території Запорізької АЕС нібито після серії «численних вибухів».
Крім того, МАГАТЕ повідомило, що команді його представників «повідомили [з російського боку] про нібито атаку безпілотника на одну з охолоджувальних веж [градирень], розташованих на території станції».
Водночас МАГАТЕ підкреслює, що не має доказів чи даних про вплив інциденту на ядерну безпеку.
Тим часом в Енергоатомі нагадали, що використання росіянами атомної станції у ролі військової бази «наражає весь світ на загрозу катастрофи на ядерному обʼєкті». «Лише звільнення ЗАЕС і передача її єдиному легітимному оператору — Енергоатому, може гарантувати недопущення ядерної та радіаційної аварії, забезпечити її надійну та безпечну експлуатацію», — підкреслили в українській компанії.
