«Для того, аби нерівність між чоловіками та жінками зникла, потрібно, щоб рівність стала цінністю». Як в Україні промотують рівні можливості

23 грудня 2020, 11:27
Спецпроект
Український Жіночий Конгрес (Фото:Костянтин Поліщук)

Український Жіночий Конгрес (Фото:Костянтин Поліщук)

Що таке рівні можливості, які законодавчі зміни допомагають їх досягти та чи вдалося змінити ставлення українського суспільства до питань гендерної рівності — говоримо з представниками і представницями політики та бізнесу, які промотують ідеї рівності між жінками та чоловіками.

Протягом останніх кількох років гендерна рівність стала однією із топ-тем для українського інформаційного простору. Все більше приватних компаній, державних структур, лідерів думок серед топ-політиків, бізнесменів, громадських діячів та представників креативних індустрій публічно підтримують ідеї гендерної рівності, рівних можливостей та допомагають протидіяти гендерній дискримінації.

Міністерство регіонального розвитку, а нині — Міністерство розвитку громад та територій України — стало однією із перших державних установ такого рівня, де почали впроваджуватися ідеї рівних прав і можливостей, розповідає ексвіцепрем'єр-міністр та міністр регіонального розвитку України Геннадій Зубко. Це були зміни у різних напрямках: наприклад, у тому, що стосується прийняття на роботу, оплати праці, преміювання співробітників та співробітниць тощо.

«Ми подбали також і про те, аби не було преференцій при зайнятті високих посад. Ще встановили анонімні скриньки для того, щоби наші працівниці могли написати листа до керівництва — наприклад, якщо відбувається тиск, якщо стосовно них застосовується неформальна лексика тощо, — говорить Зубко. — Наступним кроком було те, що нам вдалося прописати, що саме треба зробити в державних стратегіях по гендерному напрямку регіонального розвитку. Це такі речі, до прикладу, як гендерно-орієнтоване бюджетування».

Гендерно-орієнтоване бюджетування включає не лише соціальні проекти, а також і проекти культурного, адміністративного, економічного напрямку. Це дуже важливо

Геннадій Зубко наводить один із прикладів із Миколаївської області, де місцева громада вирішила збудувати дитячий садок. На перший погляд, дитсадок не був об'єктом першої необхідності там, каже він, але громада порахувала, що для них це стратегічно вигідно: є велика кількість жінок, які виховують малих дітей. Якщо буде садок, відповідно, їм також буде де цих дітей залишити, отже, вони зможуть вийти на роботу.

«Гендерно-орієнтоване бюджетування включає не лише соціальні проекти, а також і проекти культурного, адміністративного, економічного напрямку. Це дуже важливо», — додає ексвіцепрем'єр-міністр.

Український Жіночий Конгрес (Фото: Костянтин Поліщук)
Український Жіночий Конгрес / Фото: Костянтин Поліщук

Посилення економічної ролі жінок є також одним із пріоритетних напрямків діяльності компанії Coca-Cola Україна — разом із відповідальним ставленням до навколишнього середовища.

«Ще у 2017 році ми запустили проект Я зможу спільно з фондом Олени Пінчук. Цей напрямок є важливим для нас. А тому дуже важливо для нас також і підтримувати Український Жіночий Конгрес. Бо Конгрес — це про зміну установок та упереджень по відношенню до жінок, що є процесом довготривалим», — розповідає Олеся Жулинська, директорка зі зв’язків з громадськістю в Coca-Cola Україна.

Коли жінка — економічно потужніша, відповідно, економічно потужнішою є і країна загалом, розмірковує Жулинська. І пояснює, як це пов’язано:

«Справа в тому, що в Україні, на відміну від інших країн, всі рішення економічного характеру в сім'ї зазвичай приймає жінка. І це треба зрозуміти, бо це — специфіка нашого ринку. До того ж, за нещодавньою статистикою ООН, 93% сімей з дітьми, у яких є тільки один дорослий, — це сім'ї з жінками. Тобто під час розлучення діти найчастіше залишаються саме з мамою, з жінкою. Отже, часто виходить так, що жінка у нашому суспільстві відповідальна, фактично, за все», — говорить вона.

Ще один момент: більшість керівних посад — це чоловіки, а середня ланка, зазвичай — жінки. Тобто, за словами Жулинської, практично всю роботу в Україні виконують жінки: і домашні справи, і виховання дітей, та інші завдання. Через це вона називає українське суспільство «доволі патріархальним».

І Жулинська, і Зубко уже протягом кількох років активно беруть участь у діяльності Українського Жіночого Конгресу — платформи, яка також допомагає просувати ідеї рівності у ключових сферах суспільного життя.

«Думаю, що основна цінність УЖК і взагалі цього напрямку — це рівні можливості для жінок та чоловіків: і у політиці, і в економіці, і в державному, безпековому секторі. Це питання є дуже важливим для усіх напрямків. Ці речі допомагають Україні рухатися до виконання угоди про асоціацію з ЄС», — розповідає Зубко про свою співпрацю з Українським Жіночим Конгресом.

У цьому матеріалі троє співзасновниць УЖК розповідають про роль Конгресу, діляться власним досвідом зміни суспільних установок та боротьби з гендерними стереотипами та пояснюють, з якими викликами довелося справлятися українським жінкам під час пандемії коронавірусу в Україні.

Марія Іонова, народна депутатка України

Треба почати з того, що у 2011 році у парламенті було створене міжфракційне депутатське об'єднання Рівні можливості. Я стала членкинею цього об'єднання у 2011 році, а потім, у новообраному парламенті, також була його співголовою.

Український Жіночий Конгрес (Фото: Костянтин Поліщук)
Український Жіночий Конгрес / Фото: Костянтин Поліщук

Основною ідеєю цього об'єднання стало гуртування навколо розв’язання важливих питань, як-от нерівність між чоловіками та жінками в усіх сферах суспільного життя. Ми почали співпрацювати із громадськими організаціями. А у 2016 році нас — мене та кількох моїх колежанок — запросили на жіночий конгрес у Польщі, який має назву Stowarzyszenie Kongres Kobiet. Разом із Оленою Кондратюк та Світланою Войцеховською ми поїхали на цей конгрес і були вражені масштабами, історією цього заходу. Але найбільше нас вразила саме енергія організаторів і організаторок, учасників і учасниць цього конгресу. Тоді зрозуміли, що необхідно створити такий єдиний майданчик в Україні.

Перший Український Жіночий Конгрес відбувся у листопаді 2017 року. Так він став щорічною загальнонаціональною ініціативою. І ми бачимо, що сьогодні це — працює.

Ще від самого початку УЖК промотував запровадження квот у виборчому законодавстві: це питання обговорювалося і опрацьовувалося близько трьох років. Ми публічно обговорювали необхідність впровадження змін, розглядали міжнародний досвід тощо. Та основне завдання діяльності УЖК — протидія гендерним стереотипам. Тим обмеженням, які перешкоджають жінкам брати активну участь у політичній діяльності.

На останньому Українському Жіночому Конгресі у 2020 році ми підбивали підсумки, щоб подивитися, як ці квоти працюють, скільки жінок взяло участь у виборчих кампаніях і таке інше. Важливо, щоб тепер жінки мали змогу займати високі позиції, керівні посади у тих сферах, де вони справді можуть впливати на рішення.

Для того, щоб досягти змін, необхідно, аби відбувалася певна синергія між громадським сектором, приватними компаніями, бізнесом, органами державної влади.

Ще один важливий сектор — це сектор безпеки і оборони, де ми також активно промотуємо рівність між чоловіками та жінками. Це не стільки законодавчі зміни, хоча був прийнятий також закон про сержантський склад, але і зміни на рівні внутрішніх наказів Міноборони, зокрема, щодо розширення списку професій, відкритих для жінок. Адже, раніше було багато заборонених посад для жінок у сфері оборони: наприклад, жінка виконувала роботу безпосередньо на бойових позиціях, але офіційно записана була як «оператор-телефоніст». Крім того, тепер у військових ліцеях можуть навчатися і дівчата, що раніше було неможливо.

Для того, щоб досягти змін, необхідно, аби відбувалася певна синергія між громадським сектором, приватними компаніями, бізнесом, органами державної влади. Дуже важливу роль відіграють також і засоби масової інформації: необхідно, щоби у ЗМІ більше обговорювалися справді важливі питання щодо того, які проблеми вирішуються і над чим працюють депутати. А не зовнішній вигляд, аксесуари тощо.

Світлана Войцеховська, народна депутатка України (2014−2019)

Чи вдалося нам змінити ставлення чоловіків до таких питань як гендерна рівність? Частково. Після активного спілкування усередині парламенту, всередині фракції, частина чоловіків зрозуміла, що це не просто наші забаганки, а справді важливі речі. Адже у нас в Конституції записано, що всі повинні мати рівні права і можливості. Але давайте подивимося, яка різниця у заробітній платі, які гендерні упередження стосовно жінок. І подумаємо, як це ліквідувати.

Український Жіночий Конгрес (Фото: Костянтин Поліщук)
Український Жіночий Конгрес / Фото: Костянтин Поліщук

Хотілося би згадати нещодавні слова посла Швеції. Він сказав, що для того, аби нерівність між чоловіками та жінками зникла, потрібні дві речі. Перше — щоби рівність стала цінністю. А цінності ж формуються через сім'ю, через суспільне ставлення, через шкільну освіту. Друге — це законодавча база, яка би сформувала інструменти для досягнення цієї рівності. Це, наприклад, про те, що чоловіки так само як і жінки повинні виходити у декрет по догляду за дитиною. І про те, що жінки мають право на рівні зарплати і на зайняття керівних посад. Так само, як і чоловіки.

Український Жіночий Конгрес — це такий собі сестринський рух. Він дуже важливий з точки зору менторства. Тому що ми запрошуємо на свої заходи не тільки дорослих досвідчених жінок, а і молодих дівчат, щоб мотивувати їх.

Мені дуже приємно чути голоси жінок, які долучаються до нас та знаходять у цьому натхнення для себе. На цьогорічному УЖК, наприклад, виступала депутатка однієї з обласних рад. Вона згадала, як вперше відвідала перший Конгрес і почула розповіді про те, що жінкам необхідно йти у політику. Загорілася, і тепер вона — депутатка.

Чоловіки ж, до речі, не просто стали приходити на наш Конгрес, а навіть створили власні батьківські об'єднання. Тому що зрозуміли, що вони так само мають доньок, і так само відповідальні за виховання власних дітей.

Важливо також і те, що завдяки підтримці посольств Швеції, Канади ми вийшли на міжнародний рівень. Ми подивилися на себе, так би мовити, і зсередини, і ззовні. Ми запозичували іноземний досвід, а також демонстрували іншим країнам те, що відбувається у нас.

Олена Кондратюк, віцеспікерка Верховної Ради України

Серйозним викликом 2020 року і для України, і для світу стала пандемія коронавірусу Covid-19. І саме жінки взяли на себе найбільший удар. Адже у найбільш вразливих сферах економіки, зокрема, у соціальних, працює більше жінок. До прикладу, понад 82% жінок — у медицині, понад 80% — у сферах освіти, культури, креативних індустріях, соціальній допомозі. Крім цього, під час карантину навантаження на жінок також значно зросло через збільшення хатньої роботи, необхідність допомагати дітям у навчанні вдома тощо.

Український Жіночий Конгрес (Фото: Костянтин Поліщук)
Український Жіночий Конгрес / Фото: Костянтин Поліщук

В непростих умовах під час пандемії опинилися також і жінки-підприємиці, які мають власний бізнес. Тема жіночого підприємництва була ключовою під час останнього УЖК. В рамках Конгресу відбулося обговорення за участі прем'єр-міністра, міністрів, народних депутатів, підприємниць, одним із наслідків якого стало ухвалення парламентом пакету законопроектів на 14,6 млрд грн для малого і середнього бізнесу. Це означає, що жінки ФОПи, як і чоловіки, чий бізнес постраждав від карантинних обмежень, отримають по 8 тис грн допомоги, списання податкового боргу до 3 тис 60 грн, податкові канікули та відстрочки, скасування орендної плати за користуванням державним та комунальним майном тощо. Крім цього, на рік відтермінували фіскалізацію для малого бізнесу через апарати РРО та прибрали драконівські штрафи у частині їх використання. Це реальна допомога, в тому числі, жінкам-підприємцям.

Підтримка жіночого підприємництва та лідерство жінок у бізнесі — дуже актуальні сьогодні теми як для України, так і для інших країн Європи. Як зазначила пані Посол Німеччини Анка Фельдгузен під час цьогорічного УЖК, у цій країні передбачена 30% квота на участь жінок в управлінні великим підприємствами і компаніями. Я переконана, що така гендерна квота має бути й у наглядових радах державних підприємств в Україні.

Гендерна квота не є чимось страшним і вона не назавжди. Як тільки паритетність стає нормою в суспільстві, квотування скасовується. Ми відкрили вікно можливостей, прийнявши норму про 40% жінок у виборчих списках, і ця квота спрацювала. Партії-лідери за кількістю здобутих мандатів на місцевих виборах 25 жовтня провели у місцеві ради від 34% до 40% жінок. То є величезний успіх для жіночого руху в Україні, яким варто пишатися. Але нам точно не варто зупинятися на досягнутому.

Ми зрозуміли, що сьогодні не існує альтернативи гендерним квотам в політиці, бізнесі, миротворчості та безпеки. Це не українське ноу-хау, а світова практика. Це реальний досвід Швеції, Бельгії, Франції, Німеччини та багатьох інших країн.

Є ще інший вектор наслідків пандемії — зростання кількості випадків приниження жінок за гендерною ознакою. За даними ООН, під час пандемії кількість випадків домашнього насильства в Україні зросла на 30%. І це лише незначна частина побічних ефектів локдауну та карантинів вихідного дня, з котрими зіштовхнулися українці та українки протягом 2020 року. Тому маємо розуміти, що нова реальність потребує від нас нових ефективних рішень і нестандартни підходів. Окремо хочу подякувати Першій леді Олені Зеленській, яка вдруге поспіль бере активну участь в нашому Конгресі. Приєднання України до Партнерства Біарріц та її лідерство в кампанії щодо протидії домашньому насильству є дуже важливими для усього жіночого руху.

Український Жіночий Конгрес (Фото: Костянтин Поліщук)
Український Жіночий Конгрес / Фото: Костянтин Поліщук

Попри всю складність нинішньої ситуації, попри всі побоювання і переживання, попри деякий скепсис і нерозуміння щодо питань рівності можливостей серед чоловіків і жінок, прогрес у цьому напрямку все ж таки є.

Не можу не відзначити роль політичних партій, міжфракційного об'єднання Рівні можливості та парламенту як інституції, яка виступає джерелом цих змін. Адже саме ВРУ задає нові стандарти рівних прав і можливостей в законодавстві. Ми довго йшли до цього — не одне скликання боротьби за жіночі права в сесійній залі і поза нею. І те, що ми побачили за результатами місцевих виборів — досягнення, яким варто пишатися.

Очікую, що отриманий жінками на місцевих виборах результат закладатиме також підґрунтя для підтримки малого і середнього підприємництва, відповідального бізнесу, які є чутливими до питань гендерної рівності. І в цьому питанні найважливіше — зворотній зв’язок. Маємо послухати цих жінок та отримати інформацію про реальні проблеми із забезпечення рівних прав та можливостей у регіонах та плани щодо їх вирішення.

Наразі перед нами стоїть питання: як допомогти жіночому представництву в місцевих радах приймати важливі рішення щодо життя громад, брати активну участь у формуванні порядку денного органів самоврядування, впливати на формування бюджетів та визначення соціально-економічної політики громад. Політичне жіноче представництво — це не лише про кількість, але й про вплив на ухвалення рішень в інтересах людей на місцях.

Політичне жіноче представництво — це не лише про кількість, але й про вплив на ухвалення рішень в інтересах людей на місцях.

Що ж стосується програмної діяльності, тут нашим стратегічним завданням залишається підтримка роботи постійно діючої платформи — проведення Українських Жіночих Конгресів. 2020 рік приніс усім нам неабиякі виклики й труднощі. Але ми зрозуміли, що саме в кризові часи дуже важливо не зупиняти діалог. Тому Жіночі Конгреси будуть — навіть у гібридному онлайновому форматі. Хоча все ж таки маю надію, що ювілейний, п’ятий УЖК відбудеться вже у звичному для нас офлайновому форматі.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу НВ

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X