Про це свідчать результати загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології, передає Укрінформ.

«Перейменування населених пунктів — це, напевно, той захід державної політики, який викликав найбільше негативних ставлень. 44% ставляться до цього негативно. Позитивно — 30%. Ще близько 20 відсоткам це байдуже», — сказав аналітик Фонду Демократичні ініціативи Сергій Шаповалов.

Читайте також:

Декомунізація в ОРДЛО і Криму повинна мати перехідний режим — Дробович

Щодо регіонального розрізу зазначалося, що позитивне ставлення до перейменування топонімів переважає тільки у Західному регіоні (44% «за» і 30% «проти»), на Сході та Півдні близько половини громадян ставляться до перейменування негативно. Тенденції вікового розподілу схожі зі ставленням до заборони комуністичних символів: більше негативних ставлень до перейменування топонімів у старших людей (47% для вікової категорії 60−69 років та 56% для людей, старших за 70 років), натомість серед молоді відносно більше байдужих.

Загальнонаціональне дослідження проводилось з 17 по 22 квітня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.