Вперше за час війни. Як Азов викрав російський «монстр-танк» з-під носа у окупантів — репортаж NV
Близько тижня тому у Мережі з’явилося відео з затрофеєним російським танком Т-72Б3М, на башті якого було розміщено мало не десяток різних установок радіоелектронної боротьби. Вони мали захистити не тільки цю машину, а і усю колону, що збиралася штурмувати позиції українських захисників під Кремінною, на кордоні Донеччини та Луганщини. Українська розвідка помітила бронегрупу росіян. Рідкісний танк вдалося знешкодити, після чого бійці Азову захопили його і безпечно доправили в тил. Як розроблялася зухвала операція, хто її реалізував та в чому унікальність трофейного танка — дізнався журналіст NV Сергій Окунєв.
«Це операція „Очко“», — сміється молодий боєць танкового підрозділу бригади Азов, стоячи на фоні російського танку Т-72Б3М, який був угнаний на очах у окупантів буквально кілька днів тому. Задача була максимально складна та небезпечна. Росіяни часто встановлюють РЕБ на техніку для захисту від дронів, проте рідко можна побачити, як на одному танку буквально «навалено» горою та зв’язано мотузками десяток різних пристроїв. Через такий дивний вигляд ворожа бронемашина отримала назву «монстр-танк». Бійцям Азову вдалося зупинити «монстра», після чого вони вирішили викрасти цей вкрай цінний танк окупантів, прямо з епіцентру поля бою.
«Не одразу можна було зрозуміти — що це таке взагалі». Як росіяни планували прорвати оборону ЗСУ за допомогою «монстра»
Історії про викрадену чи затрофеєну техніку росіян часто зустрічалися в перші тижні війни, а також під час вдалого контрнаступу ЗСУ на Харківщині та Херсонщині восени 2022 року. Проте після того, як війна перейшла в стадію позиційної, без швидких проривів з обидвох сторін фронту, ситуація змінилася. Зараз «сіра зона» перетворилася на суцільні мінні поля й «тир» для FPV-дронів. Утім, ворог продовжує час від часу використовувати тактику бронетанкових штурмів, здебільшого зазнаючи поразок та страшних втрат.
Чергова спроба ворога зробити пролом в обороні ЗСУ сталася близько тижня тому на напрямку Кремінної, в районі Серебрянського лісу, що розділяє Донецьку та Луганську області та є однією з найзапекліших ділянок фронту.
«Звісно, ми отримуємо інформацію про такі штурми заздалегідь. Є розвідка, є дрони. Ми знаємо, коли найближчим часом вони підуть. Але цього разу ситуація була незвична. Надходить інформація, що йде колона, а наші „пташки“ одна за одною втрачають зв’язок. Хлопці, коли вперше побачили, що саме рухається в цій колоні, не одразу навіть зрозуміли, що це таке взагалі. Хтось жартував, що на башті танка холодильник, чи навіть кілька», — згадує один з бійців.
Танк з «холодильниками» на башті насправді був увесь обвішаний установками РЕБ. Згідно з задумом окупантів, він мав не тільки захистити самого себе від дронів, а і створити захисну ділянку навколо всієї колони.
«Дрони — це не єдиний вогневий засіб. РЕБ також не панацея. Так, його установки дійсно створили проблеми, але, як бачите, йому це не допомогло», — сміється заступник командира танкового батальйону бригади Азов на позивний Крим.
Українські міномети, артилерія тощо почали нищити технику ворога. «Монстр-танку» вдалося подолати трохи більшу відстань, ніж його «побратимам». Але згодом диво-зброю росіян вартістю біля мільйона доларів зупинив… дріт вартістю кілька сотень гривень.
«У нас дуже серйозно працюють інженери, які захищають наші позиції. Це і міни, і інші засоби. Зокрема є такий різновид протитанкового захисту, як спеціальний металевий дріт. Якщо знати, як правильно його встановлювати та використовувати, він може зупинити навіть найпотужніший танк», — розповідає Крим.
Згаданий дріт накрутився на катки «монстр-танку» та позбавив ворожого механіка-водія можливості керувати. Танк проїхав ще певну відстань, після чого зіштовхнувся з іншою, раніше знищеною, технікою та заглох. Ворожий екіпаж миттю кинув свою диво-машину та спробував тікати.
«Вони не думали, що таке може бути». Як планували та реалізовували зухвалу операцію з викрадення «монстра»
Попри те, що українським захисникам вдалося відбити ворожий механізований штурм, у зоні, де відбувалися згадані події, тривали максимально інтенсивні бої. Заглохлий та покинутий ворожий танк стояв лише за 400 метрів від позицій ворога, місцевість навколо щільно обстрілювалася. Але українське командування ухвалило рішення спробувати вкрасти «монстра».
«Це тільки в голівудських фільмах такі операції проводяться за пів години. У нас все зайняло три доби. В першу чергу тому, що ми мали врахувати головне — зберегти життя тих, хто буде реалізовувати „крадіжку“». Ми не можемо просто сказати: ідіть і вкрадіть його, а якщо ні — ну і грець з вами. У нас такого не може бути", — стверджує командир Крим.
Розробили план дій, починаючи зі збору інформації про танк, численних фото та відео з дронів для урахування рельєфу і закінчуючи підбором команди, що мала виконати операцію.
«Що я подумав, коли мені сказали вкрасти танк? Чому я?! — сміючись каже механік-водій з позивним Гуцул. — Але я не міг відмовитися. Не в тому сенсі, що мене змусили, а просто це наш обов’язок. Є наказ, є план, треба працювати».
Хоча чоловік молодо виглядає, у нього майже п’ятирічний досвід служби. Саме він мав одним з перших дістатися танку та зрозуміти, що з ним сталося і як змусити його рухатися.
«Там була проблема з акумуляторами. Плюс дріт на катках. Крім того, ми вже по ходу зрозуміли, що він практично стоїть на протитанковій міні, яку намотало на цей дріт. Тобто мова йшла не про те, що треба добігти, застрибнути та поїхати. Ні. Треба було дуже довго і серйозно готуватися», — згадує Гуцул.
Відтак операція стала спільною для кількох різних підрозділів. Піхота мала доставити до найскладнішої ділянки танкові акумулятори, кожен з яких важить 70 кілограмів. Саперам доручили провести розмінування та перевірку території навколо танка, і це в безпосередній близькості від ворога. А танковий екіпаж мусив зрозуміти, як швидко залишити небезпечну ділянку, увівши танк просто з-під носу у окупантів. Підготовчі дії відбувалися вночі, в повній темряві і за постійних обстрілів.
Коли нарешті танк та ділянка навколо були підготовлені, почався рух.
«Росіяни не зрозуміли, що відбулося. Судячи за все, їм надійшла інформація, що рухається якийсь танк. Їм незрозуміло було, чи українці ідуть в наступ абощо. Вони не думали, що таке може бути. Згодом відкрили вогонь, проте вже було пізно. До того ж різні наші підрозділи почали їм створювати проблеми, скажемо так. Тож вони „загубились“», — емоційно розповідає боєць на позивний Пектус.
Командир Крим згадує, що мехвод Азову, який безпосередньо виконував задачу з викрадення танка, під час втечі влетів в яму від авіабомби, вдарився головою та на певний час знепритомнів, зламавши при цьому ніс. Але майже «на автопілоті» продовжив рух та зміг вивести машину в безпечну зону.
«Це перший такий трофей. Не у Азову — взагалі». У чому унікальність «монстр-танка»
Крим не без гордості зазначає, що Силам оборони ще не вдавалося вкрасти саме Т-72Б3М. Безпосередньо ця машина — 2022 року випуску. «Це перший такий трофей. Не у Азову — взагалі», — каже командир.
Пектус, проводячи екскурсію, показує, наскільки новою є гусениця — вона просто «сяє» на сонці.
Згодом журналіст NV опинився прямо всередині башти захопленого танка. Там, дійсно, все виглядає дуже новим.
«Бачиш — усе нове, свіже. Обладнання, боєкомплект. Усе забрали. Ходять чутки, що на цих моделях раніше стояли французькі тепловізійні приціли. Але чи є ось на цьому такий, будуть дізнаватися експерти», — каже Пектус, демонструючи різні прилади керування баштою, дулом і засоби для ведення вогню.
Мало не головна особливість Т-72Б3М — найпотужніший двигун зі всієї лінійки танків цієї моделі. Команда танкістів Азову переконана, що «серце» машини не постраждало та після незначних ремонтних робіт буде «битися» вже на користь ЗСУ.
Засоби РЕБ, через які «монстр» отримав своє ім'я, також вже передані відповідним фахівцям. Вони будуть досліджуватися, а згодом, імовірно, і застосовуватися проти ворога.
«Зараз вже розмірковую про подання тих, хто був залучений до операції, на державні нагороди. Звісно, усі на це заслуговують», — ділиться з журналістом Крим.
Гуцул, один з тих, хто безпосередньо брав участь в операції, реагує на перспективу отримати нагороду спокійно. Каже, що головна нагорода — це той факт, що усі учасники викрадення танка залишилися живі та без значних поранень.
