Наступи на самокатах та «зоопарк» дронів. Інтерв'ю NV з начальником розвідки Азова підполковником Дімітосом про плани россіян

— Яким чином ваші інструменти змінилися? Ви приєдналися до Азова ще 2014 року, на початку російсько-української війни, що ви маєте зараз, як побудована робота?— Змінилось абсолютно все, особливо з початком повномасштабної війни. Засоби, які використовуємо [наразі], дуже сильно відрізняються від того, що було до. Постійно працюють дрони, які повністю змінили весь перебіг війни. Mavic став буденністю, бо до повномасштабної війни це був виняток. Зараз у батальйоні вісім-десять екіпажів працюють саме на Mavicах, вони постійно завдають вогневого ураження. Дрони дуже сильно змінили війну щодо усього: і розвідка, IT-технології, РЕР. Хлопці, які нещодавно працювали в IT, роблять дуже великий шматок роботи і дуже сильно допомагають із веденням розвідки. Те, як технології вплинули на війну, задає тренд. Технології дуже сильно зміщують війну в високоточність.— Підрозділи Азова спочатку були в Серебрянському лісництві, зараз частина Азова в Торецьку, Нью-Йорку, глобально говоримо про покровський чи торецький напрямки. Про Серебрянське лісництво, 2024 рік, що було найскладнішим у розвідці, зважаючи на ландшафт, на те як змінюється ворог, трансформується?— 2024 року ми здебільшого стояли на напрямку Кремінної. Це ліс, це було для нас дуже великою проблемою, бо в лісі дуже складно вести розвідку. Візуальне спостереження за територією дуже сильно ускладнене. При цьому ми працювали на початку 2024 року на напрямку Терни, там із цим було набагато легше. Там просто посадки, вести розвідку та спостереження значно легше. Маршрути висування противника каналізовані. Є декілька логістичних сполучень і розуміння, що ти ставиш під контроль певні дороги і повністю контролюєш переміщення противника. У лісі набагато складніше, сам по собі ліс складається з просік. Противник постійно переміщується різними дорогами й нормально виявити бійця, що переміщується, в лісі досить складно. Ми здебільшого використовували для розвідки навіть удень дрони з тепловізорами. Вони навіть вдень виявляють людей, які йдуть у камуфляжі в лісі, виявити їх дуже складно. Тепловізори нормально допомагали. І велика проблема — з комплексами пеленгації, вони не працюють у таких місцевостях, як ліс.— Ви могли спостерігати еволюцію українських дронів. Зараз достатньо велика кількість виробників, часто говорять про зоопарк дронів. Військові наголошують, можливо, мають обрати на рівні Генерального штабу, Міністерства оборони, декілька моделей і масштабувати їх. Яку еволюцію ви спостерігаєте? І зоопарк чи не зоопарк, що краще?— Із самого початку була перша модель дронів, не пам’ятаю назву виробника, але з ним були певні проблеми. На той момент, десь рік тому, нам із моделей FPV видавали виключно одну. Доводилося багато докладати сил, аби ті моделі нормально йшли в роботу, бо відмов було 40−50%.Зараз видають FPV-дрони або FPV-крила у досить великій кількості. Досить великий зоопарк, бо одних тільки FPV видають десь десяток різновидів. Та при цьому ми цю проблему нівелюємо, бо у нас є підрозділи, які працюють на певних типах дронів. Якщо нам видають дрони, що працюють досить специфічно, обираємо один батальйон і починаємо його насичувати ними. У нас є спеціалісти, які працюють на певному типі дронів. Стосується як FPV, так і важких бомберів, ударних.Є п’ять різновидів важких бомберів, з якими працюють наші підрозділи. Певні виробники роблять свою продукцію значно краще за інших, але я розумію, вони не зможуть швидко масштабувати виробничі потужності для покриття потреб СОУ. Те, що зараз роблять 10 виробників, не вистачає для перекриття всіх потреб.Важкі дрони зараз займаються й доставкою, бо з самого початку це була виключно ударна компонента — ураження противника, техніки. Потім почали займатись ураженням бліндажів, укриттів, мінуванням, а зараз — логістикою. Замість того, аби десь підвозити людям воду, їжу, БК просто пікапами, набагато легше не ризикувати особовим складом і зробити декілька доставок важкими дронами. Це викликає постійну потребу в великій кількості дронів, таких як FPV, бомбери тощо. Не думаю, що зараз будь-який виробник зміг би… Декілька виробників не зможуть перекрити всі потреби на фронті.— Величезна кількість вашої роботи складає аналітика того, що ви бачите: дії ворога, що планують, що використовують. Якщо глобальніше, що ви бачите зараз у стані ворога? Які дії, що можна передбачити на наступні дні, на цю зиму?— Противник має досить очевидну тактику: він проводитиме просочування. Зараз у нього здебільшого така тактика: він бере велику кількість особового складу, з яким не має жодних проблем, і просто по лінії фронту починає групами по три-п'ять військовослужбовців проводити спроби проникнути через лінію бойового зіткнення. Розуміє, є певне слабке місце — через проблеми спостереження чи лінії оборони — і починає туди заводити особовий склад. Декілька разів за день завів 10 військовослужбовців, і вони знаходяться в тилу підрозділу. І так заводить й заводить особовий склад. Коли накопичується певна кількість особового складу в тилових районах, проводить наступальні операції з залученням техніки, бронетехніки. Противник майже не проводить зачистки, просто оминає СОУ, проходить углиб оборони і там робить маленькі опорні пункти. На меті - просуватись далі і займати оборону. У цьому дуже велика проблема, бо ми знищуємо більшу кількість таких підрозділів, але це дуже сильно розосереджує засоби спостереження. Бо просто контролювати ЛБЗ — це досить легка задача. А якщо з’являються такі групи в тилу, вони просочилися, то дуже великий ресурс переходить для контролю таких груп. І під час наступальних дій ворог застосовує велику кількість легкої техніки — від самокатів до мотоциклів, квадроциклів, машин. У нас на напрямку вони називають їх «шахедомобілі». Купують Ниву, знімають із неї всі двері - майже все, аби вона стала легкою. Цією машиною заїжджають на ЛБЗ і десантують піхоту. Потрібно розуміти, вони це роблять у комбінації з великою кількістю мотоциклів, самокатів. Це викликає проблеми, екіпажі FPV не встигають обробляти таку велику кількість малогабаритних цілей. Якщо противник проводить наступ п’ятьма одиницями бронетехніки, ми можемо вражати їх. А вразити 12 бійців на самокатах важко, ми витрачаємо одну FPVшку на один самокат. Противник має змогу проїхати ЛБЗ і потім виникають певні проблеми.— А коли це стало тенденцією, самокати, квадроцикли? Це через брак техніки чи тому, що дуже важко боротись із такою технікою?— Думаю, здебільшого через те, що це комбінована ситуація. У них є проблеми зі бронетехнікою, зараз бачимо, все не так добре, як було навіть на початку 2024 року. Противник зараз не може по всій лінії ЛБЗ кидати в наступи колони по 10 одиниць бронетехніки. Зараз таке дуже рідко [спостерігається], у нас на напрямку в середньому раз на два-три тижні. Зрозуміло, ми маємо змогу опрацювати таку кількість підрозділів, що наступають. Але коли починають застосовувати малогабаритні цілі, легку техніку на кшталт автомобілів, самокатів, квадроциклів, він розуміє, що таким чином досягає більшого успіху, ніж застосуванням п’яти одиниць бронетехніки. До прикладу, [застосовуючи] п’ять «мотолиг», буде залучено 50 бійців. А якщо вони приїдуть на 15 автомобілях, це викликає в нас значно більше проблем, ніж п’ять «мотолиг». Плюс робота артилерії. Автомобілі значно важче вразити, бо вони втричі менші за БМП.— Можемо побачити в публікаціях, зокрема в західних медіа, що зараз той етап війни, який називають війною на виснаження. Таку тактику Росія обрала свідомо, бо має більше ресурсів. Із останніх публікацій можна почути думку, що росіяни виснажують українську армію, але так само і свою. Ми не знаємо, де та межа, коли російська армія не буде здатна на наступ. Чи бачите ви за якимись ознаками виснаження ворога чи це більше міф?— Ворог виснажується досить активно. Якщо в нього є певні перспективні напрямки, пріоритетні, він має план просування на цих напрямках — Покровськ, Торецьк. Противник на цих напрямках застосовує велику кількість особового складу. На початку 2024 року ми фіксували багато полонених, це були просто зеки, [зокрема] з так званих «Шторм», які комплектувалися виключно з колоній. На початку 2024, коли стояли на напрямку Терн, виключно всі штурмові підрозділи противника були з колоній, підрозділи «Шторм». Противник мав таку тактику, застосовував для штурмів виключно зеків. Зараз у нього такої можливості майже немає, дуже рідко фіксуємо застосування просто зеків. Здебільшого проводять рекрутингові кампанії, платять великі кошти, аби вступали на контракт. Потім такі мобілізовані, які підписали контракт, за два тижні опиняються на ЛБЗ, абсолютно не навчені. По факту там така ж робота, як із зеками, але в них зараз немає можливості застосовувати зеків у великій кількості. Здебільшого просто мобілізовані. Ми прекрасно розуміємо, такими темпами вони рано чи пізно закінчаться, як закінчаться зеки. Більшість колоній на Росії майже пуста. Більшість підрозділів, що були укомплектовані зеками, некомплектні. Зараз їх мінімально використовують для штурмів, бо вони фізично закінчились. Мобілізованим, що підписують контракт, зараз платять, здається, від шести до 20 тисяч доларів за контракт. Якісь хлопці зі глибинки підписують, дуже часто бачимо [мобілізованих] з Омська. Для людей, які ніколи не бачили 20 тисяч доларів, це мотивація підписати контракт.

Увійти

NV Преміум