— Активні наступальні дії Збройних сил України на кремінському напрямку принесли певний тактичний результат. Це напряму впливатиме на ситуацію на сіверському напрямку, а відтак і загалом — щодо руху противника у напрямку Слов’янська, Краматорська, пише оглядач Костянтин Машовець з групи Інформаційний спротив. Що там відбувається? Бої у Серебрянському лісі тривають вже понад півтора року точно. Що ми маємо розуміти про те, що там коїться?

— Там є просування. Наскільки розумію, це [зробила] дуже мотивована бригада Азов — дуже мотивована частина, мотивовані хлопці, які просувалися в Серебрянському лісі. При тому, що там була місцевість не дуже прийнятна для просування і атак, але вони просунулися вперед.

Від того лісу і не залишилося майже нічого.

Читайте також:

Чи згасає наступ Росії — ВВС

— Географічна назва. Тепер це перемолота земля з якимись остюками.

— Я так розумію, що ці просування на лиманському напрямку — це, по-перше, підготовлені дії з боку нашого командування, і по-друге, це наслідки цих манерів резервів, які росіяни здійснювали для того, щоб створювати додаткові гарячі точки на інших ділянках фронту. Манерували резервами — знімали з однієї ділянки, перекидали на Харківщину, ще деінде перекидали, — і цим наші скористалися, вдарили і пішли вперед.

Це, безумовно, не Харківський контрнаступ у вересні позаминулого року, але на тлі намагань росіян створювати додаткові проблеми на різних ділянках фронту (Торецьк, Борова, це, безумовно, дасть ворогу розуміння, що в них резерви теж не є безмежними. І там, де вони послаблюють свої можливості, можемо атакувати.

— Це знімає певну напругу для тих українських частин, які знаходяться трошки південніше, для флангів на Донеччині? Що ми можемо про це думати? Насправді може усе так залежати одне від іншого?

— Безумовно. Весь фронт один від одного залежить. Не існує такого, що десь на якомусь напрямку ситуація розвивається самостійно від іншого.

Очевидно, це стало можливим після того, як ворог зняв певні частини та підрозділи та перекинув їх на інші напрямки — на Харківщину, під Часів Яр. І тоді ми пішли вперед.

Тобто це активна оборона, яка якраз спрямована на те, щоб не лише сидіти глухо в захисті, а і пробувати контратакувати там, де це можливо.

І ця активна оборона існує по всьому фронту. Можливо, зараз за виключенням півночі Харківської області, де ми потроху починаємо приходити до контратакувальних дій і вибиваємо противника, вичавлюємо його за Вовчанськ. Але, якщо кажемо про схід в широкому сенсі, то там саме ці процеси відбуваються.

Тобто зараз вже ворогу доведеться реагувати на ці події на лиманському напрямку, у Серебрянському лісі, і думати, що з цим робити, бо резерв у нього не безмежний. Були підрахунки про те, що він має оперативний резерв у розмірі 50−60 тисяч військовослужбовців. По-перше, він зменшиться, оскільки ми вибиваємо понад тисячу [російських солдатів] в день. А по-друге, ще треба подумати, де його включити в дію. Тому тут суттєві питання ставляться перед противником.

Хоча на покровську напрямку він однозначно буде далі атакувати.

— Уже майже тиждень російським військам вдається наступати. Окупанти зараз пробують діяти, як пише група Інформаційний спротив, за дуже схожим сценарієм прориву у місто, як пробували нещодавно атакувати у Часовому Яру. У випадку з Торецьком у них навіть є певні успіхи. Як нам треба розуміти ситуацію там?

— Там у них одна з цілей — це просування власне на Покровськ. Друга — це спроба перерізати трасу Покровськ-Костянтинівка — важлива дорога, з погляду логістики, для тих наших підрозділів, котрі стоять в цьому районі. І третій варіант, який у них може бути поєднаний з другим, з перерізанням цієї траси, — це, безумовно, створити умови для оточення нашого торецького угруповання.

Давайте ми собі уявимо кишеню, дугу, яка утворилася від Часового Яру якраз до селищ Очеретине, Воздвиженка, куди росіяни намагаються просуватися, і Торецьк якраз всередині цієї дуги знаходяться.

Торецьк вони зараз атакують в лоба.

Читайте також:

Генерал Контроль. Як командує армією і кому довіряє найбільше Олександр Сирський — профайл NV

Якщо казати про оточення, то ворог має наступати від Очеретиного на північний схід і звідти від Часового Яру… Коли ми кажемо, що ворог намагається атакувати Часовий Яр з півдня, то якраз цей південний напрямок перетворюється на північний напрямок щодо охоплення Торецька. От такі наміри противника можуть бути.

— Австрійський оглядач Том Купер написав, що українці повністю відвоювали і зачистили весь район Канал у Часовому Ярі. Це якраз те місце, куди окупанти заходили. На оборону Часового Яру дивилися з певними побоюваннями. Зараз ми констатуємо, що там тримаються, і навіть деякі частини навіть відвойовують якісь частини цього колись міста — там будівель вже не лишилося. Я правильно розумію, що там все тримається?

— Коли кажуть «мікрорайон Канал», це вже [йдеться] про Часів Яру. Коли ворог намагається обійти Часів Яр з півдня, то це південне крило просування під Часовим Яром може стати одночасно і північною стороною лещат, якими вони захочуть охопити Торецьк.

Щодо Часового Яру, то так, були повідомлення про те, що вдалося відтіснити їх в районі Канал. Причому офіційні повідомлення були — там не лише Том Купер казав, а й представники військового командування, спікери.

Канал — це мікрорайон, східна частина Часового Яру. Туди ворог заходив, причому були повідомлення, що він відхопив, відтяпав значну частину цього мікрорайону, загрожував переходим через цей канал.

Але те, що ми зараз кажемо про звільнення цієї частини міста, думаю, що нам варто відносити до попередньої теми про пересування, маневри резервів з боку ворога. Щось мені здається, що там теж вони знімали там певну частину підрозділів, навіть з Часового Яру, що в принципі дозволило нам просунутися вперед.