В архівах є перша доповідь керівництву країни про вибух від директора ЧАЕС Віктора Брюханова, а також переговори операторів станції в момент аварії.

В СБУ також розсекретили інші маловідомі факти, які приховувала радянська влада.

В архівах є документи, які свідчать про інші аварії до 26 квітня 1986 року.

У 1982 році на 1 енергоблоці стався значний викид радіоактивних речовин, у доповіді КДБ тоді говорилося про «вжиті заходи для недопущення панічних і провокаційних чуток». У 1984 році аварійні ситуації були на 3 та 4 енергоблоках.

У 1983 році керівництво Москви отримало інформацію, що ЧАЕС є однією з найнебезпечніших атомних станцій в СРСР через відсутність засобів безпеки. У разі аварії радіоактивність оцінювалася «в 60 разів вище, ніж при вибухах атомних бомб в Хіросімі і Нагасакі».

8 липня 1986 року з'явилася директива, яка засекречувала всі деталі аварії на ЧАЕС: її причини, характер руйнувань, склад суміші, викинутої в повітря під час вибуху, радіаційну обстановку, масштаби робіт з ліквідації, захворюваність і інші.

Через рік кореспондент французької газети намагався вивезти за кордон зразки грунту і води з Прип'яті. Однак в секретній доповіді КДБ відзвітував, що взяті іноземцем зразки підмінили на радіоактивно чисті.

35 років тому, 26 квітня 1986 року, на території України сталася найбільша техногенна катастрофа в історії людства - аварія на Чорнобильській АЕС.

У цей день стався вибух четвертого енергоблоку, в результаті чого реактор був повністю зруйнований. Через критичний рівень радіаційного забруднення жителів міст Чорнобиль, Прип'ять та сіл в 30-кілометровому радіусі евакуювали. Ці люди так і не повернулися до своїх домівок - з того часу територія в 30 км є безлюдною і досі вважається непридатною для життя.