У вересні найдовша каденція Парламенту перетнула позначку у 5 років. Фахівці аналітичних центрів проаналізували роботу ВРУ та Уряду в економічному напрямі — детально з результатами дослідження, яке проведено за сприяння Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE), можна ознайомитись за посиланням.

Протягом 2019−2023 років серед ключових напрацювань варто відзначити такі важливі реформи: відкриття ринку с/г землі, врегулювання небанківського сектору шляхом створення Спліт регулятора, удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності, модифікація системи ПроЗорро, початок судової реформи, запровадження відповідальності за незаконне збагачення, запровадження механізму реалізації FATCA, запровадження режиму спільного транзиту, ухвалення антиофшорного законодавства, осучаснення спрощеної системи оподаткування, лібералізація трудового законодавства для МСБ тощо.

Водночас було ухвалено кілька законів, реалізація яких призвела до погіршення умов ведення бізнесу та інвестклімату: надто широка фіскалізація 2 та 3 груп спрощенців та розширення сфери обов’язкового ведення обліку для окремих категорій платників ЄП.

Економічні показники станом на 1 жовтня 2024 року:

1) Економіка поступово виходить з кризи: після падіння ВВП у 2022 році на 29%, у 2023 році економіка зросла на 5,3%, у 2024 році зросте ще на 3−4%. Поступово відновлюється експорт товарів та послуг.

2) На кінець 2021 року міжнародні резерви України складали 30,9 млрд доларів, на цей час — 38,9 млрд дол. Макроекономічна ситуація стабілізувалася. Коливання курсу готівкового долара знаходяться в межах прогнозованих, інфляція у 2024 році на рівні 8.2%.

3) Банківська система демонструє стабільність. Обсяги депозитних вкладів зростали весь 2023−2024 роки.

4) За підсумками ІІ кварталу 2024 року середня заробітна плата в Україні збільшилася на 22,1% до показника минулого року і становить 20 964 грн (у доларовому еквіваленті — $526 цього року проти $514 у 2021 році).

Стан реалізації ключових реформ

Комплексна реформа контролюючих органів, як і раніше, йде повільно та невпевнено. Процес перезавантаження БЕБ, ДПС, ДМС, розпочатий понад рік тому, все ще перебуває на законодавчому рівні. Значний прорив відбувся у реформуванні БЕБ: за допомоги міжнародних партнерів ухвалено закон про перезавантаження, який передбачає обрання керівника за вирішального голосу міжнародних експертів та переатестацію всіх кадрів комісією з таким же вирішальним голосом, Кабмін вже сформував комісію для обрання директора відомства. Подібний закон ухвалено щодо реформування Митної служби. Також зареєстровано законопроєкт про повне перезавантаження Податкової служби на аналогічних засадах, його розгляд заплановано до кінця року.

Було внесено тектонічні зміни до податкового законодавства, які дозволяють мінімізувати втечу прибутку (капіталів) за кордон. Впроваджені норми мають значний потенціал обмеження «офшорних схем» та покращення контролю трансфертного ціноутворення. Це дозволило скоротити втрати бюджету від офшорних схем з близько 30 млрд до менш ніж 10 млрд на рік.

Розпочато судову реформу — створено Вищу кваліфікаційну комісію суддів, вирішальний голос у якій мають незалежні міжнародні експерти, перезавантажено Вищу раду правосуддя (ВРП) за участі міжнародних експертів. Протягом 2023 року нова ВРП запрацювала, нею було затверджено склад ВККС. Також, за рішенням РНБО було внесено законопроєкти про повторну перевірку суддів Верховного Суду, що може призвести до його очищення.

Спрощена система оподаткування перебуває під постійним прицілом законотворців.

Її майбутнє намагається описати урядова Національна стратегія доходів на 2024−2030 роки, що серед іншого передбачає: неможливість юридичним особам користуватись спрощеною системою, РРО та товарний облік для всіх груп ФОП, перехід на ПДВ для спрощенців після досягнення обороту в 1 млн гривень. На щастя, Нацстратегія доходів не є обов’язковим для повного виконання документом, попередні стратегії виконувались в середньому на 20−25%. Тож є надія, що зазначені вкрай негативні для економіки України пункти залишаться тільки на папері.

Економічна політика

Ухвалено урядовий закон № 3869-IX щодо спрощення умов провадження господарської діяльності на період дії воєнного стану, що забезпечує отримання дозволів за декларативним принципом. Це зменшує бар'єри для входу на ринки та транзакційні видатки частини бізнесу, а також зменшує корупційні можливості для працівників контрольних органів. Після довгих зволікань було ухвалено й зміни до закону про ринковий нагляд (ПЗУ 5473д), які прибирають надмірні вимоги до мікробізнесу й усувають корупційні фактори.

Також було ухвалено урядову Стратегію відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого і середнього підприємництва (МСП) на період до 2027 року, що містить низку позитивних положень: проведення щорічного дослідження щодо бюрократичного навантаження на МСП, створення системи страхування воєнних ризиків, масштабний перегляд регуляторних інструментів, цифровізацію та спрощення процедур, впровадження електронного виставлення рахунків (e-Invoicing), можливість скасування актів виконаних робіт/послуг.

Фото: nv.ua

Як бачимо, попри певні позитивні тенденції, значна кількість важливих реформ не була реалізована. Залишається сподіватись, що законотворці знайдуть можливості пришвидшити їх ухвалення. Ці питання будуть обговорені на Економічному Форумі «Діалог громадянського суспільства, влади та бізнесу» 18 жовтня у Києві.