Свій інтерес

Обійти Україну — це сильний геополітичний хід, визнає Гірман, й одразу уточнює, що у цієї медалі є зворотний бік — комерційний. Потреби газового ринку ЄС — понад 600 млрд куб. м. У грошовому вираженні понад — $1,2 трлн, трохи менше за весь російський ВВП.

Задовольнити попит на блакитне паливо силами внутрішнього ринку неможливо. Тому його третину забезпечує Газпром. А з огляду на скорочення обсягів газовидобутку в ЄС, насамперед у Нідерландах і Норвегії, вільного простору для постачальників стає більше.

"І ось питання: хто візьме цю частку ринку на себе? — продовжує Гірман. — А це дуже конкурентне середовище".

В американців є своя відповідь на це питання. Останніми роками в Європі активно зростає попит на скраплений природний газ (СПГ). Ось-ось Старий Світ, а не Китай, як сьогодні, стане його головним споживачем.

Як на замовлення, із 2017 року США вперше у своїй історії стали чистими експортерами природного газу. За оцінкою US Energy Information Administration, американського незалежного агентства, який акумулює інформацію в сфері енергетики, до 2020 року США стануть третім за величиною експортером СПГ після Австралії та Катару.

"Найкраще для американців, аби не було проблем і з транзитом через Україну, і не існувало Північного потоку-2, — відверто каже Гірман. — Це дуже хороша позиція для експорту американського скрапленого газу в Європу".

З двох цих зол американці обрали більшу, щоб із нею боротися. Так як, на думку Білого дому, це зло у вигляді Nord Stream-2 несе не тільки економічні, а й політичні ризики. У цьому місці інтереси України і США збіглися. Зате вони не зійшлися в іншій частині, на півдні материка, де будується Турецький потік.

Гірман стверджує, що цей газопровід може бути для України навіть небезпечнішим, ніж Nord Stream-2, який, якщо і запрацює, все ж не зможе доставляти газ покупцям з південної Європи. І це дає Україні шанси зберегти більшу частину транзиту. Але за повного запуску всього ланцюжка Турецького потоку ця проблема легко вирішується. По ньому газпромівське паливо легко дістається Італії, Франції, Балкан.

"Турецький потік вже майже збудовано, — розводить руками Коболєв. — Перша гілка буде точно запущена. Тут, на жаль, ця боротьба була програна Україною".

Однак і в цій бочці дьогтю виявилася пристойна ложка меду. Майже добудовану другу нитку Турецького потоку, призначену для доставки сибірського газу в південну Європу, як, втім, і сам проект Nord Stream-2, ще можна зупинити, запевняє Коболєв.

На такий результат здатні вплинути санкції США, які виведуть із гри компанії, що надають технології для Nord Stream-2. Майже всі вони одночасно працюють і в американській акваторії на глибоководному видобутку вуглеводнів.

"Загроза втратити американський ринок для них є загрозою загроз, — пояснює Харченко. — Якщо санкції в березні-квітні будуть введені, вони затримають Nord Stream-2 як мінімум на рік-два". Що вкрай мало, але необхідно для працезабезпечення української ГТС.

І все ж найважливішим партнером у захисті української труби і гальмуванні труби російської є не США, а ЄС — кінцевий споживач газу. Але позиції європейців не такі монолітні, як у американців.

"Я багато разів говорив з європарламентарями, — розповідає Коболєв. — І там є чітке розуміння, що Північний потік-2 є ексклюзивним інтересом Німеччини і навряд чи становить інтерес для Європейського союзу".