«Знайди мене і поховай удома». Дружина полеглого захисника розповіла, як шукала його тіло після того, як дізналася про смерть
Андрій просив Аню поховати його вдома, якщо він загине (Фото: hromadske)
Аня, дружина полеглого захисника Андрія, змогла поховати його через десять місяців після загибелі, адже довго не знала, де тіло коханого.
Свою історію дівчина розповіла hromadske.
Коли Ані було 18 років, вона вперше побачила Андрія біля кав’ярні у Вишневому. Дівчина приходила туди до того моменту, поки хлопець не звернув на неї увагу, а вже через два побачення пара почала жити разом.
На 2022 рік закохані планували весілля, проте після початку повномасштабного вторгнення подію довелося відкласти, адже Андрій долучився до війська та став механіком-водієм Bradley у 47-й бригаді Маґура. Аня кожні вихідні їздила до коханого у різні області.
У березні 2023 року, коли Андрій був у відпустці, він запропонував дівчині одружитися. Наступного дня закохані стали подружжям. Відсвяткували це увдох, відправивши батькам фото свідоцтва про шлюб.
Згодом чоловік повернувся у військо, проте влітку 2023 року отримав поранення — уламок пройшов поруч з сонною артерією, зупинився біля хребта. Чоловік вижив, а у жовтні востаннє бачився з Анею.
«У жовтні, перед черговою поїздкою на фронт, він посадив мене навпроти себе: «Хочу з тобою поговорити. Ти маєш знати, що робити, коли я загину.» На мої віджартовування глибоко зазирнув в очі: «Я серйозно», — і розповів, кому дзвонити, яка має приходити зарплата на картку й усяке інше. І вкінці додав: «Якщо зникну безвісти, знайди мене і поховай удома», — пригадує останню зустріч з коханим Аня.
19 жовтня у районі міста Красногорівка Донецької області Андрій Луківський загинув. Дружина мала приїхати до коханого, адже попереду у нього були б вихідні, проте зв’язок з Андрієм зник.
«Я почала писати всім, кого знаю, і мене добу ігнорували. Я вже розуміла: щось не
За словами Ані, у день загибелі група, в якій був її чоловік, мала зайняти позицію, проте за пів години до виїзду Bradley чомусь замінили на іншу машину, в якій у потрібний момент не спрацювала гармата. Захисники потрапили під вогонь, не маючи прикриття. Отримавши поранення, Андрій накладав собі турнікет і кидав гранати. Це знімав дрон, проте потім батарея розрядилася і відео зникло. Андрій ворушився, коли перервався зв’язок, проте потім пролунав вибух і все затихло.
Згодом Аня знайшла відео, на якому росіяни показували вбитих українських захисників. Серед них вона впізнала Андрія.
Після загибелі чоловіка дівчина декілька місяців домагалася повернення його тіла і зрештою опинилася у списках поза чергою. З лютого до червня дівчина їздила до слідчих, переглядаючи фото з п’яти моргів. Аня пригадує, що за раз бачила від 50 до 100 трупів і серед них мала впізнати свого коханого.
Потім Аня почала передивлятися список Невпізнані трупи на сайті МВС і майже одразу натрапила на запис «Вуса, борода, приблизно 180 см зріст, чорні кросівки, мультикам-футболка, мультфкам-штани, зелена флісова шапка». У дівчини йокнуло серце і вона захотіла більше дізнатися про цього загиблого.
Дівчина подзвонила слідчій та сказала, що приїде подивитися на тіло. У відповідь почула питання «А з ним могла бути записка, власноруч тобою написана?». За словами Ані, така записка дійсно могла б бути, адже вони з коханим мали традицію писати одне одному послання. Останній раз, коли подружжя бачилося, Аня написала Андрію «Я тебе дуже-дуже-дуже сильно кохаю» і саме цю записку чоловік взяв з собою у бій. Саме з нею його тіло знайшли. Аня впізнала записку на фото, яке їй надіслала слідча.
Згодом разом з мамою чоловіка вони приїхали в морг на впізнання. Незважаючи на те, що тіло почорніло через постійні замороження та розмороження, рідні впізнали Андрія.
Тоді Аня згадала давній сон, у якому коханий їй говорив: «Ти була вже тут раніше. Чому ти мене не бачиш?». Виявилося, дівчина була в цьому моргу раніше, приходила, щоб дізнатися про особисті речі загиблих, які там є, проте їй сказали, що речей ніяких немає.
«І в цей самий морг, але вже влітку, я прийшла на впізнання. Увесь цей час мій чоловік був там <...> На моє запитання, чому його фото не було серед тих, які мені показували, мені відповіли: „Напевно, вони не завантажилися“. Крім того, з’ясувалося, ще ще в березні був збіг за ДНК: „невпізнаний військовослужбовець є родичем таких жінок“ — і далі прізвища мами й сестри Андрія. Їм ніхто не подзвонив. Я влаштувала скандал: скільки часу втрачено через недбалість!», — зазначила Аня.
Через десять місяців після загибелі, 10 серпня 2024 року Андрія Луківського поховали у Вишневому. Аня часто ходить на цвинтар та лишає на ліжку місце поруч з собою, проте живе, за її словами, на повну, адже так хотів коханий.
